МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОНАННЯ практичнОЇ ЧАСТИНИ

При оформленні курсової роботи студентам необхідно звернути увагу на те, що в змісті не слід вказувати сторінки через дефіс, тобто, від - до, а тільки ту сторінку, з яким починаються назви питань. Крім того, відповідно до змісту по тексту обов'язково необхідно дати назву питання, а потім викласти його зміст.

При виконанні роботи студент може самостійно використовувати запропоновані й інші літературні джерела видань останніх років, крім зазначених у списку літератури, що рекомендується. При висвітленні питань студентам варто виділяти ключові моменти, указувати на практичну значимість із указівкою сторінок при обов'язковому посиланні на першоджерела.

Варто усвідомити, що при написанні розділу «Вступ» необхідно розкрити актуальність теми і сформулювати мету роботи. Наприклад. Основні напрямки фінансової діяльності підприємств з різною формою власності включають розширення сфер одержання джерел доходів, забезпечення їхнього надходження та їх раціональне використання з метою збільшення обсягу отриманого прибутку.

Роль фінансів у взаємозв'язку з функціонуванням фінансової системи в ринковій економіці полягає в тім, що за допомогою фінансових відносин держава може впливати на темпи і пропорції соціально-економічного розвитку країни, що безпосередньо здійснюється через фінансово-кредитний механізм, що представляє собою сукупність різних методів фінансового впливу на окремі сторони життя суспільства, діяльність юридичних і фізичних осіб. Як відомо, без відповідних кредитних і фінансових ресурсів не можна вирішити ні однієї задачі соціально-економічного розвитку суспільства, однак, самі по собі виділені ресурси ще не гарантують виконання тієї чи іншої конкретної задачі. Надзвичайно важливим представляються питання формування ресурсів, напрямку їхнього руху по відповідним каналах, форми й умови, їхні виділення і цілеспрямованість використання.

В останні роки в Україні прийняти ряд законів, які спрямовані на розвиток ринкових інфраструктур і стабілізацію економіки. Однак наявність моментів неплатоспроможності підприємств і підвищення цін обумовили винятково високий рівень ризикованості кредитних засобів, підвищення процентних ставок, скорочення термінів кредитування.

У зв'язку з цим метою даної роботи є: розгляд основних джерел фінансування, напрямків їхнього розміщення і використання на рівні підприємства, уточнення економічної сутності кредитної системи і розробка напрямків удосконалення, а також проведення аналізу фінансового стану підприємства з метою розробки заходів щодо зміцнення його фінансового положення.

Теоретичний розділ повинний бути виконаний на основі аналізу теоретичних підходів до конкретних напрямків досліджень вітчизняних і закордонних вчених. Базою для виконання прикладного розділу служать дані фінансової звітності, обсяг, форми і порядок складання якої затверджені Міністерством фінансів України. Обсяг фінансової звітності є типовим для всіх господарюючих суб'єктів України. Для виконання курсової роботи студенти повинні використовувати дані Балансу підприємства (форма №1), Звіту про фінансові результати і їхнє використання (форма №2) підприємств на яких вони працюють.

З метою якісного виконання розрахункової (практичної) частини курсової роботи студентам необхідно вивчити нижче приведений порядок розрахунку показників, що характеризують фінансовий стан підприємства. Аналіз даних, відбитих у фінансовій звітності, дозволить усвідомити поточний фінансовий стан підприємства, оцінити співвідношення між заборгованістю підприємства і його активами, визначити структуру активів, достатність величини матеріально-виробничих запасів, величину дебіторської заборгованості і т.д.

Варто знати, щоб при проведенні аналізу фінансового стану підприємства застосовуються такі методи, як: аналіз за допомогою коефіцієнтів, аналіз на підставі порівняння результатів минулих років, аналіз на підставі даних галузевих показників.

Необхідно усвідомити, що аналізза допомогою коефіцієнтів дозволяє вивчити такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства, як: ліквідність, платоспроможність, рентабельність, положення на ринку цінних паперів. Метод заснований на оцінці величини зазначених показників, що роблять за допомогою фінансових коефіцієнтів, розрахованих на підставі даних, приведених у формах фінансової звітності.

Аналіз фінансово-господарської діяльності містить у собі наступні оцінки:

аналіз ліквідності балансу;

аналіз фінансової стійкості;

оцінка ділової активності;

оцінка рентабельності;

аналіз прибутку;

діагностика банкрутства.

Фінансовий стан підприємства в короткостроковий період оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, що характеризують можливість своєчасного і повного добутку розрахунків по короткострокових зобов'язаннях з контрагентами.

Аналіз ліквідності полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих за ступеню їх ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованих по термінах їх погашення і розміщеними в порядку зростання термінів.

Всі активи підприємства залежно від ступеня ліквідності можна умовно розділити на наступні групи.

1. Найбільш ліквідні активи (А1) - суми після всіх статей засобів, які можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

Л1 = стр.220 ф.1 + стр.230 ф.1 + стр.240 ф.1 (2.1)

2. Швидкореалізуємі активи (А2) – активи, для звернення яких в грошову форму потрібний триваліший час. У цю групу можна включити готову продукцію, дебіторську заборгованість, векселі отримані, інші оборотні активи.

Л2 = стр.130 ф.1 + стр.140 ф.1 + стр.150 ф.1 + стр.160 ф.1 + стр.170 ф.1 + стр.180 ф.1 + стр.190 ф.1 + стр.200 ф.1 + стр.210 ф.1 (2.2)

3. Повільнонореалізуємі активи (А3) - найменьш ліквідні активи: запаси, дебіторська заборгованість (платежі які очікується більш ніж через 12 місяців після звітної дати), ПДВ по придбаних цінностях.

Л3 = стр.100 ф.1 + стр.110 ф.1 + стр.120 ф.1 + стр.250 ф.1 +

стр.270 ф.1 (2.3)

4. Важкореалізовані активи (А4) – активи, які призначені для використання в господарській діяльності впродовж тривалого періоду часу. До цієї групи входять необоротні активи.

Л4 = стр.080 ф.1 (2.4)

Пасиви балансу по ступеню зростання термінів погашення зобов'язань групуються у такий спосіб.

Найбільш термінові зобов'язання (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики не погашені в строк.

П1 = стр.530 ф.1 (2.5)

2. Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити банків, інші позики, які підлягають погашенню впродовж 12 місяців після звітної дати.

П2 = стр.640 ф.1 - стр.380 ф.1 - стр.480 ф.1 - стр.530 ф.1- стр.430 ф.1 (2.6)

3. Довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити і інші довгострокові пасиви – статті 3-го розділу пасиву балансу «Довгострокові зобов'язання».

П3 = стр.480 ф.1 + стр.430 ф.1 + стр.630 ф.1 (2.7)

4. Постійні пасиви (П4) – статті 1-го розділу пасиву балансу «Власний капітал», 2-го «Забезпечення майбутніх виплат і платежів» і 5-го «Доходи майбутніх періодів».

П4 = стр.380 ф.1 (2.8)

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти показники групп по активах та по пасивах. Баланс вважається ліквідним, якщо виконуються наступні нерівнення:

Л1 П1

Л2 П2

Л3 П3

Л4 П4

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правила цитування та посилання на використані джерела	\|	Приклад (додаток 3, додаток 4)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.