Сутність і моделі політичної культури

Самосвідомість українського народу

Український народ, природно має свої історико-культурні традиції, пов'язані зі специфікою свого історичного буття, свою історію становлення й відстоювання політичної волі, етапи формування національної самосвідомості. Ще в часи Київської Русі державна система базувалася на складній структурі влади, яку представляло Віче, князь і князівська рада.

Державне будівництво часів Богдана Хмельницького базувалося на принципах народовладдя Київського періоду й наближалося до республіканського ладу. Суверенна влада в сутності належала цілому народу, яку він безпосередньо здійснював на всенародному Вічі - Генеральній Раді. Генеральна Рада здійснювала всі функції верховної влади: законодавчу, судову, адміністративну.

Природно, - політична самосвідомість українського народу має й християнсько-духовну основу. І в цьому зв'язку, нагадаємо, що на всіх рівнях церковної ієрархії, починаючи від рядового духівництва - священиків великих і малих православних церков, - до єпископа й митрополита - посади були виборними. Таким чином, навіть неписьменні й напівписьменні українці осягали демократичні традиції, які входили в генетичну пам'ять усього народу.

Політична самосвідомість у значній мірі обумовлена рисами історично сформованого національного характеру.

Роль умонастроїв, культури, цінностей, як фактору стабільності або нестабільності суспільства відзначив ще Аристотель, М.Вебер і деякі інші вчені. Аналізуючи й прогнозуючи розвиток політичних процесів, вони надавали значення релігійним почуттям і ціннісним орієнтаціям людей. Однак людина з її менталітетом, національно - специфічними традиціями, стереотипами, міфами й прагненнями не ставився в центр політологічних досліджень. Не використовували людський фактор і при прогнозуванні розвитку політичних процесів, соціальних потрясінь, криз і революцій.

Політична культура - це не тільки певна система взаємин громадян, відносин між владою й різними соціальними шарами й групами - це й безперервний процес виробництва й відтворення складових його елементів.

Політична культура кожних націй має глибокі історичні й психосоціальні нашарування. Національному характеру можуть бути властиві певні стереотипи, міфи, ілюзії. Подання в таких соціальних й етнічних груп можуть містити великодержавні, націоналістичні забобони. Тому в умовах однієї держави, особливо на перехідному етапі його розвитку, можуть співіснувати кілька домінуючих моделей політичної культури.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Політична свідомість – свідомість учасників політичного процесу, всіх тих сил які борються за владу й здійснюють її.	\|	Функції політичної культури

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.