Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Ефективність впливу рішень Суду на національну юридичну практику

Згідно зі ст. 1 Статуту Ради Європи, однією із фунда­ментальну стрижневих цілей, заради досягнення котрих понад 5 років тому було утворено цю міжнародну органі­зацію підтримування і подальше здійснення прав людини і основних свобод. Ця мета конкретизується зазвичай у та­ких завданнях:

а) освітньо-виховному - формування знань і поваги до прав людини;

б) охоронно-попереджувальному - контрольна та наглядова діяльність, спрямована на недопущення, уникнення порушень прав людини;

в) захисному - вжиття, у разі порушення прав людини,
належних відновлювальних і компенсаційних заходів.

Задля виконання кожного із зазначених завдань керівні органи Ради Європи ухвалили низку актів, рішень політико-ідеологічного та юридичного характеру й утворили пев­ні спеціалізовані установи.

Міжнародна нормативно-інституціональна правозахисна система, що виникла внаслідок цього в Європі, була своєрід­ним «соціальним винаходом». І хоча вона, за оцінкою бага­тьох фахівців, виявилася найбільш дієвою з-поміж існуючих міжнародних правозахисних механізмів, її функціонування, однак, не було безпроблемним і не завжди призводило до очікуваних наслідків.

Тому підвищення ефективності міжнародно-європейсь­ких гарантій прав людини лишається досить актуаль­ною проблемою і продовжує привертати постійну увагу з боку Ради Європи. Яскравим свідченням цього є, зокрема, завершення (у листопаді 1998 р.) істотного реформуван­ня Суду.

Спробуємо дослідити та охарактеризувати ефективність діяльності цієї унікальної правозахисної інституції.

При цьому спиратимемось на таке розуміння ефектив­ності міжнародно-правового регулювання, згідно з яким це поняття відображає досягнення соціально корисного регу­лятивного впливу на певні суспільні відносини, максимально близького до накресленого у нормі, при мінімально можливих за даних соціальних умов побічних негативних наслідках1. Наведена дефініція загалом відповідає вихідним положен­ням загальнотеоретичної концепції ефективності правового регулювання.


II. Змістовний показник ефективності функціонування Конвенції про захист прав людини і основних свобод (на­далі - Конвенція) розкривається, можна вважати, в її ст. 1, де встановлено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному; хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 Конвенції.

Цей показник видається, зрештою, цілком прийнятним і для визначення ефективності рішень Суду. Але при цьому не можна не зважати на певні регулятивні особли­вості, правозахисного механізму, встановленого у Раді Єв­ропи.

Ці особливості полягають у такому.

У тих випадках, коли Суд констатує у своєму рішенні
факт порушення прав заявника з боку держави-відповідача,
в останньої виникає обов'язок не тільки сплатити певну
компенсацію (це формально-обов'язковий, тобто юридичний, безпосередній наслідок такого рішення), а й, у багатьох випадках, вжити певних заходів не індивідуального, а загального характеру.

Останній обов'язок, обумовлюваний наведеною вище ст. 1 Конвенції, існує постійно щодо кожної держави - члена Ради Європи. Згадане ж рішення Суду не тільки констатує, так чи інакше, його невиконання, але й «сигналізує» про: необхідність усунення такої ситуації та виключення її ви­никнення у майбутньому.

У цьому і полягає, хоча й опосередкований, проте найбільш дієвий, соціально-правовий результат рішень Суду. Вони ніби приводять у рух положення ст. 1 Конвенції, кон­кретизуючи уявлення про ті дії, до яких має вдатись держава-відповідач задля реалізації цього положення. Змістовна кон­кретизація конвенційного обоє 'язку держави - ось, насам­перед, у чому вбачається значення (регулятивний вплив) рішень Суду. З'ясування, «вимірювання» такого впливу на національну юридичну практику, на її удосконалення, ма­буть, і буде здатним значною мірою відобразити ефектив­ність цих міжнародних судових актів.

Залежно від того, чим саме було спричинено порушення прав людини, зафіксоване у рішенні Суду, визначаються зміст (характер) і межі тих заходів, що їх має вживати від­повідач, аби забезпечити дотримання вимог ст. 1 Конвен­ції. Цими основними причинами можуть виступати такі ситуації:

1) відсутність відповідності між національним законо­давством та Конвенцією, зумовлена або явною суперечніс­тю між їхніми нормами, або ж якимись іншими обставина­ми, зокрема неврегульованістю (наявністю прогалин при закріпленні у внутрішньому законодавстві) певних прав людини, відображених у Конвенції;

2) розбіжність між здійснюваною національними правозастосовними органами інтерпретацією змісту «конвенцій­них» прав людини та їх тлумаченням, що його обґрунтовує й реалізує Суд у своїх рішеннях.

У першому випадку держава-відповідач має забезпечити адекватними правотворчими заходами належну узгодже­ність власного законодавства з нормами Конвенції. У дру­гому ж - переорієнтувати правотлумачну (а отже, й правозастосовну) національну практику згідно зі «стандартами» прав людини, прийнятими у Раді Європи. Така переорієн­тація може бути здійснена шляхом або офіційного норма­тивного роз'яснення норм законодавства держави, або ж подання вказівок з боку національних органів конституцій­ного судочинства чи то компетентних керівних органів від­повідних правозастосовних структур.

Та як би там не було, слід наголосити на тому, що йдеться про заходи власне загального характеру, спрямова­ні на забезпечення добросовісного виконання державою-відповідачем її обов'язку, сформульованого у ст. 1 Конвен­ції. Адже саме такі заходи дозволятимуть уникнути у май­бутньому аналогічних порушень прав людини (одне з яких було виявлено Судом і відображено з приводу певної спра­ви у його рішенні).

Саме тому згадана діяльність держави і здатна значною мірою демонструвати дієвість механізму правозахисту, сфор­мованого Радою Європи, - насамперед ефективність юрисдикційної діяльності Суду. Іншими словами, знаючи, на­скільки неухильно, оперативно і повно держава — член Ради Європи реагує на негативні щодо неї рішення Суду вжит­тям регулятивних заходів загального характеру, можна зробити висновок і про рівень ефективності його актів. А саме вони, як відомо, є стрижневим, з огляду на дієвість, засобом захисту прав людини у Раді Європи.


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
  3. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
  4. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
  5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
  6. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
  7. Аналіз альтернативних рішень
  8. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
  9. Аналіз впливу постачальників
  10. Аналіз впливу факторів на зміну сумми гуртової реалізації
  11. Аналіз для прийняття рішень стосовно залучення інвестицій
  12. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва суспільного продукту.




Переглядів: 796

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Застосування Конвенції про захист прав людини та основних свобод Європейським судом з прав людини: концептуальні засади | Комісар Ради Європи з прав людини - нова міжнародна інституція, покликана попереджати їх порушення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.