Типи постембріонального розвитку

Постембріональний розвиток

Постембріональний розвиток - післязародковий період індивідуального розвитку організму, що починається після ембріогенезу виходом зародка з яйцевих або зародкових оболонок і закінчується статевим дозріванням та припиненням росту.

При прямому розвитку організми, які вийшли із зародкових оболонок або народилися, відрізняються від дорослих форм переважно розмірами, пропорціями тіла і недостатнім розвитком деяких систем органів.

Прямий розвиток відбувається внаслідок ембріонізації – це явище подовження ембріогенезу завдяки живленню ембріона ресурсами материнського організму (плацентарні ссавці, хрящові риби) або запасними поживними речовинами яйця (плазуни, птахи).

Біологічне значення цього явища полягає в тому, що новосформований організм перебуває на найвищій стадії розвитку і є менш вразливий до нових чинників середовища.

Процеси появи на світ бувають:

справжнє живонародження, коли одна із зародкових оболонок зростається із стінками матки і утворюється дитяче місце; таким чином через кров матері до зародка потрапляють поживні речовини, кисень, а виводяться продукти обміну та СО₂ (плацентарні ссавці, сумчасті, акули, скорпіони);

яйцеживонародження, якщо зародок розвивається за рахунок запасних поживних речовин яйця, що знаходить в материнському організмі; звільняється від яйцевих оболонок в статевих шляхах самки (деякі ящірки, змії, акваріумні риби);

яценародження, коли зародок розвивається в яйці поза материнським організмом і виходить з яйцевих оболонок у середовище (плазуни, птахи, першозвірі, членистоногі, кишковопорожнинні).

При непрямому розвитку присутня стадія личинки, яка зазнає глибоких змін у структурі і перетворюється на дорослу особину. Ці перетворення називають метаморфозами, які проходять кілька послідовних етапів (фаз). На кожному етапі організмові властиві певні життєві ознаки. Непрямий розвиток буває з повним і неповним перетворенням.

При повному перетворенні виділяють фази: яйця, личинки, лялечки, дорослої особини (імаго). При цьому особливе значення має фаза лялечки, на якій організм зазнає докорінної зміни організації у внутрішніх органах і перетворенні їх на системи органів дорослої особини. Цей тип метаморфозу характерний для класу комах, де личинка має вид гусені, а лялечка кокона.

Організми з неповним перетворенняммають фази: яйця, личинки та дорослої особини. Непрямий розвиток притаманний багатьом кишковопорожнинним, плоским, круглим, кільчастим червам, комахам, багатоніжкам, кліщам, молюскам, голкошкірим, ланцетникам, кістковим рибам земноводним, тощо.

При непрямому розвитку може мати місце ембріонізація (всі фази метаморфозу проходять всередині яйця і відбувається яйце живонародження.

Біологічна роль непрямого розвитку полягає у забезпеченні важливих життєвих функцій:

живильної – на певній фазі розвитку організм отримує найбільшу кількість поживних речовин, необхідних для метаморфозу, наприклад, у комах живильною фазою є личинкова стадія так, як дорослі комахи не ростуть, а живляться тільки для підтримки обміну речовин та розвитку статевих продуктів;

раціонального використання ресурсів - різні фази розвитку відмежовані просторово і трофічно. Таким чином не відбувається надмірне зростання густоти популяцій, що могло б призвести до виснаження ресурсів, необхідних для існування виду. Це явище спостерігається у комах з повним перетворенням, прохідих риб;

поширювальна – личинки багатьох тварин, які ведуть малорухомий або прикріплений спосіб життя (губки, поліпи, двостулкові молюски), здатні активно поширюватись;

зараженні паразитичними формами: проникнення яєць, личинок, статево - зрілих форм в організм хазяїна. Наприклад, личинки деяких паразитичних червів можуть проникати в організм хазяїна через шкіру, з їжею тощо. В організмі хазяїна личинки мігрують до певних органів, де завершують свій розвиток.

Постембріональний онтогенез людини можна розділити на такі періоди: ювенільний (від народження до статевої зрілості); зрілий (дорослий, статевозрілий, репродуктивний етап); похилий (старості, який закінчується природною смертю)

Але необхідно пам’ятати, що дана періодизація є умовою. Адже дійсний стан організмів двох людей одного віку може значно відрізнятися. Тому введено поняття календарного і біологічного віку. Біологічний вік визначається сукупністю метаболічних, структурних, функціональних особливостей організму. Календарний вік рахується від моменту народження. Біологічний вік може не відповідати календарному.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тератогенні фактори середовища	\|	Вікова періодизація росту у людини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.034 сек.