ІІ. Схема алгоритму (ручний варіант)

1. Заносимо в табл. 1.1 початкові значення розглядуваних величин: i=1, t₁= 0, T₁= 0, T₀₁= 0, D₁= 0.

2. Підкинувши кубик, читаємо на верхній його грані значення t₁.

3. Знаходимо

4. Відшукуємо

5. Беремо значення і = і+1.

6. Витягаємо фішку з номером t_i .

7. Підкидаємо кубик і знаходимо t_{і .}

8. Записуємо в табл. 1.1 значення елементів і-го рядка за формулами (1.3) — (1.7).

9. Перевіряємо умову i = n; якщо вона виконується,переходимо до п. 10, у противному разі — до п. 5.

10. Обчислюємо середній час перебування заявки в системі за формулою (1.1).

11. Знаходимо відносний час простою ЕОМ за (1.2).

Зауваження 1. Під час заповнення табл. 1.1 використовувалися рівномірно розподілені випадкові числа.

Зауваження 2. Наведена модель є найпростішою. Її можна розширити, наприклад, розглянутим далі способом.

1. Оскільки в моделі використовуються випадкові величини, то для визначення середнього арифметичного (оцінки математичного сподівання) часу перебування заявки в системі і відносного часу простою ЕОМ потрібно багато разів «прогнати» модель при ідентичних початкових умовах. Щоб дістати статистично достовірні результати, необхідно багато (не менш як 1000 разів) продублювати експеримент.

2. Можна включити вартісні показники, вводячи до системи можливі витрати через затримку виконання замовлення і простій ЕОМ.

3. В імітаційній моделі застосовується правило черги FIFO — «Першим прийшов — першим обслужений». Можна поставити задачу дослідити й інші пріоритети, зокрема правило LIFO — «Останнім прийшов — першим обслужений», SIO — правило найкоротшої операції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
І. Головні передпосилки (концептуальна модель)	\|	III. GPSS — програма імітаційної моделі ЕОМ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.