МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.ШВЕЙЦАРІЯ Національні Тенденції до 1940 Лекція 7. 3 основні періоди розвитку графічного дизайну Швейцарії Це період станослення (до першої пол. 1940-х), міжнародний стиль (2-а пол. 1940-х – 1960-і.), типографіка «нової хвилі» (1970 – 1980-і). Швейцарія – країна, чиє мистецтво постійно підпадало під вплив сусідів - Франції, Німеччини і Італії. В основі художньої творчості др. пол ХІХ ст – натуралізм та символізм. Художники Швейцарії любили містику і складну символіку. Ці риси відстежуються в творчості Арнольда Бекліна, що поєднав у своїй творчості традиції античного, ренессансного мистецтва перевтілюючи реальні образи світу в ірреальні та фантастичні. Його «Острів мертвих» тиражований з офорта Макса Клінгера завоював всю Європу та вивів Бекліна в ряди культових артпостатей того часу (на честь Бекліна було названо шрифт Беклінтайп з характерними рисами югендстилю). Меланхолійність «Острова» точно передавала ті настрої в суспільстві, що названі «декаданс», - незрозумілу тугу, погані передчуття, інтерес до потойбіччя, відчуття втоми від життя, відхилення реальності. Картина сприймалась сучасниками як реквієм цілій епосі, як прощання з культурою, що базується на гуманістичних цінностях та відступає під натиском індустріалізації. Це по суті пророцтво Бекліна щодо появи мертвих зон – жахливих продуктів техногенної цивілізації. Магічна атмосфера «Острова» притягувала авангардистів. Першовідкривач сюрреалізму в поезії Гійом Аполлінер ставив «Острів» за мистецькою та культовою вагою в один ряд с Венерою Мілоською, Моною Лізою і фресками Сикстинської капелли; засновник метафізичного живопису Джорджо де Кирико зараховував Бекліна до своїх вчителів, а Сальвадор Далі виразив свою повагу в картині «Істинне зображення Острова мертвих Арнольда Бекліна в час вечірньої молитви» (1932). В 1890-1910 рр. під враженням від Острова в Європі було створено пять музичних творів (Рахманінов). Без творчості Бекліна немислимий швейцарський модерн.
ШВЕЙЦАРЦІ, ЩО ПРАЦЮВАЛИ В ПАРИЖІ. У перші десятиліття ХХ ст. в Швейцарії зріс інтерес до мистецтва, зросли і сприятливі матеріальні передумови, але саме мистецтво не досягло високого рівня. Політична стабілізація сприяла утвердженню дрібнобуржуазного споживацького побуту з вузьким горизонтом ідейних інтересів, тому обдаровані художники Швейцарії часто переселялись у Францію та інші держави.Зокрема, найвідомішими графіками – швейцарцями кінця ХІХ ст.-поч.ХХ ст. були Ежен Грассе, Теофіл Стейнлен та Фелікс Валлотон. Грассеодним з перших швейцарців втілив образ «Belle Époque» та стиль арт нуво в своїх роботах (1890-1914, тех. прогрес, розквіт культури після франко-пруської та перед І світовою війною). Займався створенням естампів у стилі Ар нуво для інтер’єрів як тиражний аналог живописних панно (десюдепорти). Естампи Грассе мають алегоричний характер – вони втілюють певну душевну якість чи емоційний стан, якому відповідають квітка чи рослина. В 1877 звернувся до графічного дизайну, розробляв поштові листівки і марки для Франції і Швейцарії. З ростом популярності французьких плакатів в США починає працювати для американського ринку, а його роботи прокладають шлях до домінування модерну в американському мистецтві. Загалом, рекламна функція плакату досягається завдяки його декоративним якостям. Плакат притягує увагу завдяки виразності композиції, сміливості рисунка, ефектністю колорита і лише потім інформує і уточнює деталі. Напис підпорядковується стилістиці, повязується з зображенням. Валлотон працював в книжково-журнальній ілюстрації. Славу йому принесли гравюри на дереві. В його ксилографіях за словами критиків, контрасти чорного та білого доведені до межі. Стейнлен – відомий за своїми літографічними політичними рисунками і плакатами в дусі Домьє. Проте у 1900-х відкрилась його інша творча сторона – рекламний плакат присвячений нічному життю Монмартра, кошачі теми… Апофеоз кішок, Кабаре «Чорний кіт». Жив в «Кошачому коттеджі», постійно малював їх. Творчість цих художників мала значний вплив на сучасну їм європейську візуальну культуру. Однак всі троє зробили кар’єру за кордоном у Франції. (при всій гостроті бачення живопису Валлотону притаманні графічність і сухуватість, такі характерні для швейцарського мистецтва). Швейцарьский модерн – це ціла палітра різних стилів і манер.
ДАДАЇЗМ. В роки першої світової війни 1914-18 в Швейцарії зародився дадаїзм. Цюриський «випадковий» колаж являв собою довільне комбінування будь-яких елементів. Так, Ханс Арп, створюючи черговий «шедевр», висипав на лист картону шматки кольорового паперу, і приклеював їх так, як вони лягли. А Трістан Тцара розрізав газету на слова і вслепу діставав їх з сумки, щоб надалі створити вірш. Принцип «випадковості» використовувався як при створенні художніх творів, так і в літературі. (декалькоманія, граттаж, фроттаж).
Читайте також:
|
||||||||
|