Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Класичного приватного університету

Виконано:

Магістром …..курсу …..факультету

Перевірив:

Схема аналізу (самоаналізу) навчального заняття:

1. Загальні відомості про навчальне заняття:

• тема навчального заняття, її зв’язок із попередніми і наступними, місце у відповідному розділі;

• форма, тип навчального заняття, його структура, відповідність темі та поставленій меті;

• рівень досягнення мети й отримані результати, умови, чинники, що сприяли цьому;

• сильні та слабкі сторони, досягнення, загальні враження.

Підготовка викладача до організації навчального заняття:

• визначення структури навчального заняття, його етапів відповідно до теми і мети;

• цілеспрямоване планування змісту, методів, форм організації навчання на різних етапах;

• вивчення та знання психологічних особливостей студентського колективу, мотивації їхньої навчально-пізнавальної діяльності, поведінки, своєрідності міжособистісних взаємин у групі;

• підготовка навчального матеріалу, розробка практичних завдань, вправ, творчих робіт;

• використання фахової та методичної літератури;

• підготовка дидактичних і роздаткових матеріалів, навчальних посібників і засобів.

2. Визначення і постановка мети, завдань як кінцевого підсумку, необхідного для досягнення викладачем та студентами:

• відповідність загальної освітньої мети темі, рівню розвитку студентів, їхніх знань, умінь з навчальної дисципліни;

• передбачення кінцевих підсумків навчального заняття, створення у студентів установки на досягнення мети;

• визначення та донесення до студентів конкретних завдань навчально-пізнавальної діяльності на кожному етапі.

3. Відбір змісту навчального матеріалу, розвиток особистісного ставленнястудентів до нього:

• відбір змісту навчального матеріалу відповідно до теми, поставленої мети і навчальної програми;

• раціональний відбір наукових, засадничих знань, понять, фактів, що становлять основу розвитку умінь, навичок уч-нів, їхнього соціального становлення, подальшого навчання;

• спрямованість змісту навчального матеріалу на розгляд проблем, соціального значущих та актуальних для життя студентів, задоволення їхніх пізнавальних і особистісних потреб та інтересів;

• послідовність і логічність структурування змісту за етапами навчального заняття відповідно до його структури;

• розкриття загальнолюдських, національних цінностей у змісті матеріалу, забезпечення його зв’язку з життєвим досвідом студентів;

• аргументованість, логічність, доказовість викладу знань, понять, ідей тощо;

• забезпечення сприймання, розуміння, омислення сутності наукових, соціальних понять, явищ, умінь, адекватності їхнього об’єктивного змісту та суб’єктивного смислу для студентів;

• позитивна спрямованість змісту навчального матеріалу (орієнтація змісту на майбутню діяльність аудиторії, їхні позитивні емоції, самопізнання та вдосконалення, пізнання інших тощо);

• стимулювання інтересу студентів до змісту, усвідомлення його значущості для розвитку особистості, сприяння формуванню допитливості (новизна знань, умінь, їхня різнобічна значущість, парадоксальність понять, фактів, популярність інформації, емоційність викладу, подання інформації через призму бачення педагога, науковця, діалог викладача тощо);

• інтегрування змісту навчального матеріалу з іншими темами, розділами, предметами.

4. Застосування методів, прийомів, засобів, форм організації навчально-пізнавальної діяльностістудентів:

• творче, цілеспрямоване поєднання різноманітних методів, прийомів, форм організації навчально-пізнавальної діяльності для досягнення поставленої мети, завдань заняття відповідно до змісту навчального матеріалу;

• стимулювання активності студентів, їхньої позиції як суб’єктів, партнерів процесу навчання;

• організація навчання як набуття студентами знань, умінь і навичок, а також досвіду діяльності, поведінки;

• застосування різноманітних методів, прийомів, форм організації навчально-пізнавальної діяльності для забезпечення сприймання, розуміння, осмислення, закріплення знань, умінь і навичок;

• активізація думки групи, стимулювання їх до критичного та творчого мислення, вияву власної позиції, поглядів, самостійного пошуку і дослідження;

• задоволення різноманітних особистісних потреб (у пізнанні, розвитку, самооцінці, самоствердженні тощо), врахування і розвиток своєрідних особливостей кожного студента, стимулювання їх до успіху.

Діяльність викладача:

• ставлення до аудиторії, наявність позитивної установки на кожного студента, розуміння його як особистості, вияв поваги, довіри до нього;

• залучення кожного студента до конструктивного діалогу;

• знання навчального матеріалу, захоплення фаховою наукою;

• вияв комунікативних умінь, відкритість, щирість, що сприяють розвитку позитивних взаємин з групою, налагодженню контакту з кожним;

• вияв педагогічного такту в організації взаємодії з молоддю;

• сприяння ініціативності, самостійності, впевненості у навчально-пізнавальній діяльності;

• забезпечення дисципліни як організації порядку на занятті.

Діяльність студентів:

• ставлення студентів до процесу навчання, застосованих форм, методів організації навчально-пізнавальної діяльності, їхня мотивація;

• позиція аудиторії як партнерів у навчанні, творців ідей;

• зовнішня і внутрішня активність студентів, їх співвідношення;

• відчуття та усвідомлення ними своєї ролі, відповідальності у навчальному процесі;

• ставлення до особистості викладача;

• дотримання правил поведінки, діяльності на занятті.

Організація міжособистісної взаємодії студентів і розвиток їхніх взаємин:

 

• створення психологічно комфортного середовища на занятті;

• стимулювання та орієнтування студентів на підтримку один одного, повагу до кожного;

• привчання до уважного слухання один одного, толерантного ставлення до думки інших, вияву радості за успіх одногрупників, уникнення критичних зауважень, образ інших;

• об’єктивне ставлення викладача до кожного студента, створення рівноправних умов для діяльності кожного;

• розвиток установки на кожного як здібної, своєрідної індивідуальності, яка має власний життєвий досвід;

• застосування різноманітних форм співробітництва, міжособистісної взаємодії (дискусії, діалоги, групові форми, колективна робота тощо).

5. Отримання зворотного зв’язку:

• методи, прийоми організації зворотного зв’язку на кожному етапі навчального заняття;

• перевірка викладачем рівня розуміння, осмислення навчального матеріалу, рівня оволодіння знань і сформованості умінь;

• застосування зворотного зв’язку для усвідомлення особливостей діяльності, мислення студентів, мотивації їхнього навчання з метою удосконалення організації навчальних занять;

• застосування зворотного зв’язку, оцінювання з метою усвідомлення досягнутих успіхів, перспектив їхнього розвитку;

• об’єктивність оцінювання індивідуальних особливостей навчальної діяльності;

• мотивація оцінювання без елементів критики особистості.

Загальні висновки (пропозиції і поради щодо вдосконалення підготовки і проведення наступних навчальних занять).

 


Додаток С


Читайте також:

  1. I.1. Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій
  2. VII. Цільовий прийом до Національного авіаційного університету
  3. Викладання фізики Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.
  4. Внутрішнє законодавство як джерело міжнародного приватного права.
  5. Врегулювання приватного права з іноземним елементом
  6. Держава як суб'єкт міжнародного приватного права.
  7. Держава як суб’єкт міжнародного приватного права. Імунітет держави: поняття, ознаки, види.
  8. Джерела міжнародного приватного права.
  9. Джерела права класичного періоду. Сенатусконсульти. Едикти магістратів імператорські укази. Юриспруденція і діяльність юристів.
  10. Для сільськогосподарського приватного підприємства (СПП) М.П. Торбенка
  11. Загальна характеристика джерел міжнародного приватного права.
  12. Затвердження уповноваженим органом емітента результатів закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.




Переглядів: 332

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Додаток Р | ОБОВ’ЯЗКИ І ПРАВА КЕРІВНИКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.