Тавтологія. Плеоназм. Зайві слова у документах

Тавтологія (грец. те саме слово) – поєднання однокореневих слів для посилення експресивних відтінків позначуваних ними понять. У багатьох випадках тавтологія свідчить про бідність словникового запасу того, хто говорить і пише. Помилки такого типу можна легко виправити: одне з повторюваних слів замінюється синонімом або зовсім викидається з тексту (...якості роботи з книгами та каталогами). Однак тавтологія не завжди вважається негативним явищем у мові. Тавтологічні сполуки – характерна риса народнопоетичних творів: з діда-прадіда, з давніх-давен, тьма-тьмуща, рано-пораненьку.

У науковому, публіцистичному, офіційно-діловому стилях тавтологія – це мовленнєва помилка. Наприклад, поширені в цих стилях вислови типу за свідченням свідків (бажано за свідченням очевидців), зобразити образ злочинця (намалювати, відтворити образ злочинця), зробити роботу (виконати роботу), прорахунки враховано (недоліки враховано).

Про явище тавтології треба пам’ятати при перекладі з російської мови на українську і навпаки.

Не кожне повторення спільнокореневих слів може вважатися мовною помилкою. Існує багато словосполучень, у яких тавтологія неминуча, наприклад: словник іншомовних слів, чорні чорнила, загадати загадку, розмовна мова, зупинитися на зупинці, закрити кришкою.

З тавтологією дуже тісно пов’язане й інше мовне явище, що називається плеоназмом. Воно полягає в тому, що у тексті опиняються поряд однозначні слова і вирази. Наприклад: переважна більшість (слово більшість уже включає поняття переваги), пам’ятний сувенір (сувенір і є «подарунок на пам’ять»), вільна вакансія (вакансія – вільна, незаймана посада), сміливий ризик (ризик завжди пов’язаний зі сміливістю), адреса проживання (адреса – місце, де людина проживає); прейскурант цін (Preis з німецької «ціна»); промислова індустрія (промисловість й індустрія – синоніми); старий ветеран (лат. veteranus – «старий, досвідчений, переносно – той, хто довго працював на якійсь ниві діяльності); окремі епізодичні явища (грец. епізодичний – окремий, випадковий); перспектива на майбутнє (франц. перспектива – види, плани на майбутнє); своя автобіографія (в слові автобіографія вже включено поняття «своя»). Деякі плеонастичні словосполучення закріпилися у мові і не вважаються сьогодні порушенням лексичних норм. Це такі вирази, як: монументальний пам’ятник (лат. monumentum – знак пам’яті), реальна дійсність (лат. realism – дійсний), букіністична книга (фр. bouquin – стара книга).

Негативно впливає на мову перевантаження речень зайвими словами. Наприклад: У травні місяці було не виплачено заробітну плату (слово місяць є зайвим); О двадцять другій годині вечора відбудеться концерт (слово вечір – зайве). Дуже багато зайвих слів зустрічається у діловому листуванні (власноручний підпис громадянина – підпис громадянина; вважаємо за можливе просити – просимо; поспішаємо повідомити – повідомляємо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Штампи у слововживанні. Мовні кліше	\|	Складні випадки використання великої літери в документах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.