• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Спеціалізація виробництва і стратегія постачання

Вибір матеріалів, частин і вузлів для власного виробництва чи зовнішнього постачання як об'єкт логістичних рішень є ключовим елементом в системі логістичного планування та управління товарорухом і стратегічним рішенням. Чим більш комплексний і складніший продукт (виріб), тим більше постає перед виробником запитань:

· чи можуть бути виготовлені на власних потужностях всі частини (комплектуючі), вузли і чи доцільно це;

· якщо ні, то чи оптимальна існуюча глибина виробництва (спеціалізація);

· які організаційні і складські проблеми виникають при багатономенклатурному складуванні матеріалів і частин;

· які господарські наслідки має значне власне виробництво, тобто складна система розподілу праці;

· чи може підприємство залежно від такого рівня поділу праці швидко реагувати на бажання клієнтів;

· чи може підприємство при глибокій спеціалізації істотно впливати на якість кінцевого виробу;

· врешті-решт, де та “золота середина” між повною незалежністю від постачальників і негативом “викруткової технології”.

Відповіді на ці та інші запитання необхідні для прийняття рішень, що стосуються:

· досягнення в майбутньому раціонального рівня розподілу праці, тобто глибини виробництва;

· формування складського господарства, транспортної інфраструктури і системи постачання;

· інвестиційної діяльності при розширенні виробництва чи впровадженні нового напряму діяльності (перепрофілізації, диверсифікації);

· розширення або зміни сфери використання удосконаленого або нового продукту (виробу).

Виходячи із викладеного, перший етап оптимізації має на меті:

· принциповий поділ матеріалів, частин та вузлів на дві групи: власного і стороннього виробництва, в т.ч. постачання на вимогу (синхронне, “точно, своєчасно” (JIT) та ін.);

· збалансування використання виробничих потужностей.

Зауважимо, що в цьому оптимізаційному розрахунку не ставиться завдання встановлення потреби в матеріалах, частинах і вузлах, а тим більше її прогнозування. Для цього існують інструменти прогнозних оцінок (статистичні, нормативні, факторного аналізу тощо).

Методика оптимізаційного розрахунку рівня спеціалізації складається з декількох кроків, зображених у вигляді блок-схеми (рис. 5.7).

Рис. 5.7. Блок-схема оптимізації рівня спеціалізації

Блок формування спектра (асортименту) матеріалів, частин і вузлів включає їх перелік, обсяг за кількістю та вартістю і групові оцінки сталості (точності прогнозу) їх споживання. Вартісні оцінки лежать в основі ABC-аналізу, а групові оцінки точності прогнозу – в основі XYZ-аналізу.

Суть другого блоку (ABC-аналізу) полягає в такому: необхідний асортимент матеріалів, частин і вузлів за вибраний період часу таблично розміщується в порядку зменшення вартісних оцінок, що дає можливість в наступній графі розрахувати підсумкові вартісні оцінки та їх процентне значення. Одночасно розраховуються структурні оцінки кількісної позиції та накопичений процентний склад. Це дає можливість зіставити підсумкові величини структури за вартісними та кількісними оцінками і принципово поділити асортимент на три групи: А, В та С. Група А через велику вартість значно впливає на витрати капіталу в постачанні, складуванні, тобто і на кінцеві витрати капіталу. Група С через відносно низьку вартість слабко впливає на величину авансового капіталу. Група В займає проміжне становище. Традиційно результати АВС-аналізу графічно показуються у вигляді уже згаданої спадної стовпчикової діаграми. Інший варіант графічної інтерпретації названих груп, що отримав назву кривої концентрації Лоренса, виглядає для прикладу так:

Рис. 5.8. Графічна інтерпретація ABC-аналізу (крива концентрації Лоренса)

Цей рисунок показує, що групу А формують 10% перших за вартістю позицій асортименту частин (N), становлячи 50% підсумкової вартості (C); групу С – відповідно 55% найменших за вартістю позицій асортименту частин, становлячи лише 8% підсумкової вартості. Група В становить відповідно 35% за кількістю позицій та 42% – за вартістю.

Зрозуміло, що такий порядок поділу на групи є дещо суб'єктивним, і, як доказом цього, існують різноманітні оцінки розподілу. Наприклад, деякі автори пропонують формувати групу А за оцінками:

· 8% асортименту становить 70% вартості;

· 20% асортименту становлять 80% вартості;

· 10% асортименту становлять 50% вартості тощо.

Пропонований нами підхід базується на аналітичних залежностях, побудованих на основі встановлених експертним шляхом граничних співвідношеннях приростів питомої вартості та питомої кількості, і це дозволяє встановити плаваючі межі груп А, В, і С. Такий підхід є закономірним і з формального погляду, оскільки процедура накопичення вартості має дискретний характер. Зауважимо, що граничні співвідношення певною мірою корелюють із галузевим фактором.

Поряд з кількісно-якісним аналізом запасів матеріалів, частин та вузлів або їх споживання (АВС-аналіз) важливою для планування технологічного процесу, для процесів складування, постачання і транспортування є безперервність чи дискретність споживання, оцінки сталості використання в розумінні надійності, точності прогнозів. Адже використання одних позицій матеріалів, частин та вузлів передбачуване і має детермінований характер, інших – непередбачуване, випадкове і має стохастичний характер. Таке розуміння дає можливість подати асортиментну структуру споживання за фактором точності прогнозу споживання, формуючи основу XYZ-аналізу, наступного блоку наведеної блок-схеми: група Х – висока точність прогнозу; група Y – середня точність прогнозу; група Z – низька точність прогнозу.

Спеціальна література дає такі рекомендації [71, с. 24]:

· група X – майже стабільне (детерміноване) споживання, несталість випадкова (менше 20% щомісяця), тижнева передбачуваність (точність прогнозування) споживання частин, вузлів становить понад 95%;

· група Y – споживання частин, вузлів характеризується несталістю, несталість споживання коливається між 20% і 50% щомісяця, тижнева передбачуваність споживання частин не менше 70%;

· група Z – стохастичне споживання, несталість споживання сягає більше як 50% щомісяця, тижнева передбачуваність споживання частин менша 70%.

При використанні XYZ-аналізу у викладеному розумінні виникає проблема кількісної оцінки сталості (несталості), тобто мірила оцінок. За методом експертних оцінок рекомендується користуватися такими інтервалами оцінок (за десятибальною шкалою):

· група Х – стабільне споживання, висока точність прогнозу, оцінка 9-10 балів;

· група Y – нестале споживання, середня точність прогнозу, оцінка 4-8 балів;

· група Z – стохастичне споживання, низька точність прогнозу, оцінка 1-3 бали.

Наступний крок зображеної блок-схеми полягає у комбінованому використанні ABC- та XYZ-аналізу. З цією метою розглянемо простий приклад для асортименту з 10 частин. Вихідні дані зображені в табл. 5.1.

З урахуванням викладеної суті методів аналізу побудуємо наступну таблицю (див табл. 5.2).

Графи 9 та 10 таблиці 5.2 є результатами віднесення кожної частини до тієї чи іншої групи за ABC- і XYZ-аналізом. Віднесення до груп А, В, С здійснюється за розрахунковим показником:

, (5.3)

де індекси "j" і "j-1" означають відповідно граничні значення цих показників (гр.5 і гр.7 табл. 5.1) двох суміжних груп (А і В; В і С). Для групи А значення показників з індексом "j-1" дорівнюють нулю.

Інтервали цього показника відповідають:

· група А: V_А > 3,0 ® гранично 20% кількості створюють не менше 60% вартості;

· група В: 0,5 £ V_В £ 3,0 ® гранично 30% кількості створюють орієнтовно 30% вартості;

· група С: V_С < 0,5 ® гранично 50% кількості створюють не більше 10% вартості.

Таблиця 5.1

Вихідні дані для АВС-XYZ класифікації

Для нашого прикладу група А включає три перші позиції частин (частини 8, 7, 3), оскільки:

Відповідно група В включає три наступні позиції (частини 2,10,4), оскільки:

Відповідно група С включає 4 наступні позиції (частини 1,5,6 та 9), оскільки:

Результати розподілу частин між групами наведено в табл. 5.2 та представлені графічно на рис. 5.9.

Таблиця 5.2

АВС-XYZ класифікація частин виробу

Рис. 5.9. Графічна інтерпретація АВС-аналізу на прикладі

Отримані результати інтегрованого використання ABC- та XYZ-аналізу дозволяють зробити такі висновки:

· частини із високою і близькою до високої точності прогнозу споживанням можуть виготовлятися сторонніми організаціями, оскільки, ймовірно, постачальник може їх виробити з меншими витратами, ніж кінцевий виробник (частини групи X i Y);

· через відносно високу вартість частини групи А і В підходять для JІТ-постачання (постачання “точно, своєчасно”), оскільки діють на пониження величини авансованого капіталу в постачанні, транспорті, складуванні.

Враховуючи викладені висновки та з метою формування логістичних рішень скористаємося методами матричного подання інтегрованого ABC-XYZ-аналізу. На рис. 5.10 область можливого JІТ-постачання включає наступні складові поля з параметрами AX, AY, AZ, BX, BY.

Рис. 5.10. Матричне представлення результатів ABC-XYZ-аналізу

Слід зауважити, що поле AZ належить до JIT-постачання через відносно високу вартість, хоч і характеризує стохастичне споживання. Поля поза областю JIТ-постачання через відносно низьку вартість частин чи стохастичний характер їх споживання формують категорію частин найбільш придатних для власного виробництва. Водночас викладене означає, що область постачання “точно, своєчасно” є лише бажаною, тобто можливою в теоретичному плані, позаяк конкретні постачальники можуть встановлювати свої пріоритети стосовно режиму поставок.

Варіанти таких логістичних рішень повинні бути підкріплені наявністю та рівнем використання виробничої потужності. Цей розрахунок може ґрунтуватися на узагальненому зіставленні наявного фонду часу із необхідною потребою технологічного часу. Для цього метою доцільне проведення узагальненого аналізу використання виробничої потужності, в т.ч. в розрізі структурних підрозділів. Здійснення такого укрупненого аналізу перед ABC-XYZ-аналізом дозволяє виявити дефіцит потужності чи її надлишок в окремих цехах, на дільницях, що може бути підставою для розміщення замовлень у стороннього виробника-постачальника. Однак таке рішення приймається не з огляду на оптимальність функціонування логістичної системи, якою в даному разі є підприємство, оскільки не береться до уваги вплив використання потужності на складське господарство, транспорт, запаси тощо.

Інший шлях узагальненого аналізу використання потужності, після проведення ABC-XYZ-аналізу, веде до прийняття економічно обґрунтованих логістичних рішень щодо розміщення замовлень, відповідної інвестиційної політики стосовно окремих виробничих підрозділів чи функціональних сфер, розвитку менеджменту в умовах змін у системі поділу праці, оптимального використання виявлених внутрішньовиробничих резервів тощо.

Отже, попередній аналіз використання потужності в першому варіанті (без початкового здійснення АВС/XYZ-аналізу) дозволяє орієнтувати підприємство на зовнішнє розміщення замовлень при дефіциті потужності і взятися за замовлення при надлишках виробничих потужностей. Однак, якщо дотримуватись логістичних постановок цілей, такий укрупнений аналіз потужності може бути рекомендований лише після проведення ABC/XYZ-аналізу. Результати АВС/XYZ-аналізу у поєднанні із предметним вирішенням задачі МОВ можуть скласти базовий варіант оптимального рівня спеціалізації, а значить і базу стратегії постачання.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
3. Автоматизація виробництва
4. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
5. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
6. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
7. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
8. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.
9. Аналіз результатів національного виробництва.
10. Аналіз технічного рівня виробництва
11. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва суспільного продукту.
12. Багатопродуктового виробництва, тис. грн.

Переглядів: 1278