САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЇЇ ВИКОНАННЯ
Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з курсу „Історія української культури” належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Самостійна робота в умовах активного впровадження у ВНЗ нових технологій навчання є засобом організації навчального й наукового пізнання студентів, формування їхньої самостійності, творчої активності та самоорганізованості. У процесі самостійної роботи не тільки реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння й навички, – але й формується вміння індивідуально здобувати, оновлювати та поповнювати знання, плідно використовувати їх у практичній діяльності.
Самостійна робота студентів передбачає ознайомлення з теоретичним матеріалом курсу, підготовку до практичних (семінарських) занять, самостійне опрацювання окремих проблем навчальної програми, проведення науково-дослідної роботи, виконання письмового модульного контролю знань та складання екзамену з дисципліни.
ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ ТА ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищій школі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Тематика курсу лекцій із дисципліни „Історія української культури” визначається робочою навчальною програмою та складається з восьми тем, які охоплюють історію розвитку культури України від найдавніших часів до сьогодення.