Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Підсумковий контроль і правила модульно-рейтингового оцінювання знань

 

Підсумковий контроль із дисципліни „Історія української культури” включає всі теми курсу, винесені на лекції, семінарські заняття та на самостійне опрацювання й проводиться у формі семестрового екзамену (усно чи письмово). Студент вважається допущеним до семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр та набрав у результаті поточної роботи необхідні 31 – 50 балів, що відповідає результату FX за шкалою ECTS.

Екзаменаційний білет складається з двох теоретичних питань і одного практичного завдання (ілюстрація із запитаннями). Максимальна сума балів, яку може набрати студент на екзамені, становить 50 балів.

При оцінюванні знань студента враховується:

§ логічність, послідовність та ґрунтовність у розкритті проблеми;

§ здатність до переконливої аргументації власної позиції та роз’яснення;

§ уміння оперувати конкретними прикладами на основі наявних знань;

§ уміння робити порівняння й узагальнення, проводити систематизацію матеріалу, формулювати висновки.

Критерії оцінювання:

§ Оцінка „відмінно” – А (90 – 100) ставиться у разі виконання всіх перелічених вище вимог.

§ Оцінка „дуже добре” – В (82 – 89) виставляється у випадку, коли завдання в цілому виконано з використанням головних вимог, але студентом допущені несуттєві помилки в назвах, незначних фактах, прізвищах тощо.

§ Оцінка „добре” – С (74 – 81) може бути виставлена у випадку, коли студент у цілому виконує завдання з використанням головних вимог, але допускає фактичні неточності, плутається в датах, назвах і прізвищах.

§ Оцінка „задовільно” – Д (64 – 73) виставляється в разі неповного висвітлення питань, недостатнього знання фактичного матеріалу, допущенні істотних помилок при висвітленні питань білету.

§ Оцінка „достатньо” – Е (60 – 63) виставляється у випадку, коли студент демонструє недостатнє знання фактичного матеріалу, не вміє оперувати конкретними прикладами та не може надати необхідних роз’яснень щодо питань.

§ Оцінка „незадовільно” – FХ (31 – 50) виставляється у випадку, коли студент допускає грубі помилки у фактичному матеріалі, не може аргументовано висловити власну позицію та надати необхідні роз’яснення й загалом не виконує зазначені вище вимоги. Отримавши цю оцінку, студент має право на два перескладання іспиту: викладачеві та комісії. У випадку успішного перескладання підсумкового контролю студентом, він отримує мінімальну задовільну оцінку (51 – 60 балів – результат Е за шкалою ECTS).

Питання для підготовки до екзамену (теоретична частина)

1. Суть поняття „культура”: структура, еволюція, провідні підходи у трактуванні.

2. Загальна характеристика функцій культури.

3. Мистецтво як важлива складова духовної культури. Його види та стилі.

4. Загальна характеристика елітарної, масової та народної культури.

5. Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української культури.

6. Досягнення та значення скіфської культури.

7. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури.

8. Формування та особливості східнослов’янської культури.

9. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури Київської Русі.

10. Розвиток освіти Київської Русі. Основні види навчальних закладів, що з’явилися після прийняття християнства.

11. Писемна література часів Київської Русі: основні види і жанри.

12. Розвиток давньоруської архітектури: видові, функціональні та стильові особливості.

13. Провідні види та жанри образотворчого мистецтва Київської Русі (фрески, мозаїки, іконопис, книжкова мініатюра, рельєфна скульптура).

14. Особливості музичного мистецтва Київської Русі.

15. Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст. Роль Галицько-Волинської Русі в розвитку української культури.

16. Особливості розвитку освіти та літератури в Галицько-Волинському князівстві.

17. Розвиток архітектури та живопису в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.

18. Художні ремесла та музика в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.

19. Історичні умови розвитку української культури у ХІV – першій половині ХVІІ ст.


Читайте також:

  1. I. Актуалізація знань учнів
  2. I. Аналіз контрольної роботи.
  3. I. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА.
  4. I. Контроль исходного уровня знаний, используя тестовые задания исходного уровня знаний.
  5. I. Контроль исходного уровня знаний, используя тестовые задания.
  6. I. Контроль і закріплення знань учнів
  7. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  8. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  9. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  10. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  11. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  12. I. Контроль, корекція та закріплення знань.




Переглядів: 387

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Приклади тестових завдань (закрите тестування) | Братства та їх роль у протидії асиміляційним процесам української культури в ХVI – першій половині ХVII ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.