• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Управління фінансами

Управління фінансами – це складова частина управління економікою, його здійснює спеціальний апарат за допомогою специфічних прийомів і методів.

Сукупність всіх організаційних структур, що здійснюють управління фінансами, становить фінансовий апарат.

Управлінська діяльність містить такі функціональні елементи:

- планування;

- оперативне управління (комплекс заходів на основі оперативного аналізу конкретних фінансових ситуацій);

- контроль.

Об'єкт управління – фінансові відносини (фінанси підприємств, державні фінанси, фінанси домогосподарств).

Суб'єкти управління – держава, фінансові служби підприємств і т.д.

Розрізняють стратегічне або загальне оперативне управління фінансами.

Стратегічне управління – управління на перспективу, виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу для реалізації цільових програм, пов'язаних з розвитком економіки України, вирішенням соціальних проблем та ін.

Стратегічне управління здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, апарат Президента України, Міністерство фінансів України.

Оперативне управління фінансами здійснюють Міністерство фінансів України, дирекції цільових фондів, страхових організацій, фінансові служби міністерств, підприємств і організацій та ін.

4.3 Фінансове планування

Фінансове планування – один із елементів діяльності, пов'язаної з управлінням фінансами, складова частина всього народногосподарського планування.

Об'єктом фінансового планування є фінансові ресурси, що створюються в процесі розподілу й перерозподілу ВНП, найважливіші серед яких прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори в цільові фонди та ін.

Фінансовий план – це план формування, розподілу й використання фінансових ресурсів, що складається в грошовій формі.

Принципи фінансового планування:

- наукова обґрунтованість (передбачає проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, вибір оптимальних варіантів);

- єдність фінансових планів (єдність фінансової політики, єдиний підхід до розподілу ВНП, єдина методологія розрахунку показників);

- безперервність (тобто взаємозв'язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів);

- стабільність (незмінність показників фінансових планів).

Фінансові плани складаються:

- окремими підприємствами, організаціями, установами, їх об'єднаннями (баланси прибутків і видатків, кошториси, бізнес-плани, платіжні календарі);

- на рівні міністерств, відомств, державних комітетів, державних цільових фондів (зведені кошториси);

- у розрізі окремих територій (місцеві бюджети);

- на рівні країни в цілому (державний бюджет, консолідований бюджет, консолідований баланс фінансових ресурсів).

за тривалістю (терміном дії) розрізняють:

- перспективні фінансові плани (на період більше одного року);

- поточні (один рік);

- оперативні (квартал, місяць, декада) фінансові плани.

Діяльність, пов'язана зі складанням кожного фінансового плану передбачає виконання певних видів робіт із використанням відповідних методів (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 – Етапи й методи фінансового планування

Економічний аналіз і економіко-математичні методи вивчають окремі курси, сутність інших викладена нижче.

метод коефіцієнтів, або екстраполяції, передбачає поширення встановлених у минулому тенденцій на майбутній період або поширення вибіркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об'єктів. Він використовується при індексації вартості основних фондів, дооцінки товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з інфляцією, при плануванні прибутку, величини власних оборотних коштів тощо.

Недолік цього методу в тому, що разом з коефіцієнтами на наступний період переносяться недоліки попереднього періоду, внутрішні резерви не вишукуються.

Нормативний метод передбачає розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм і нормативів. До них відносять нормативи створення фондів коштів, норми амортизаційних відрахувань, норми витрачання коштів у бюджетних установах. Нормативний метод більш ефективний, тому що норми й нормативи науково обґрунтовані, прогресивні, мають тривалий характер дії.

Нормативи бувають двох видів:

1) нормативи, що ґрунтуються на матеріальних нормах, що являють собою грошове вираження натуральних норм (при визначенні витрат бюджетних установ);

2) нормативи як самостійні величини, що відображають процеси формування й розподілу доходів, відрахувань і т. д. (податки, внески в цільові фонди, нормативи розподілу прибутку).

Балансовий метод у фінансовому плануванні передбачає відповідність витрат джерелам їх покриття, ув'язування всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників, у результаті чого досягається збалансованість плану.

Основними напрямками вдосконалення фінансового планування є:

- забезпечення стабільних умов господарювання, а саме стабільних податків, зборів, подолання інфляції;

- підвищення ролі перспективного фінансового планування;

- широке застосування економічних нормативів, електронно-обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, автоматизованої системи управління у фінансовому плануванні;

- подальше розширення прав суб'єктів господарювання, органів місцевого самоврядування у фінансовому плануванні;

- уніфікація фінансових планів в окремих сферах діяльності.

Наведемо характеристику найпоширеніших видів фінансових планів.

1 Баланс доходів і видатків. Він складається на підприємствах, це поточний фінансовий план, що розраховується на рік з розбивкою по кварталах.

Нижче наведена обов'язкова для державних і рекомендована для інших підприємств форма балансу доходів і видатків.

Таблиця 4.2 – форма балансу доходів і видатків

Орган, з яким погоджений

фінансовий план

_________________________________

_________________________________

Затверджую

_________________________________

(посада, ініціали й прізвище

керівника органа управління

державним підприємством)

Підприємство _______________________ за ЄДРПОУ _______

Орган управління ___________________ за НИЗУ __________

Область _____________________________ за ЗКГНГ _________

Вид економічної діяльності _________ за КВЕД _____________

Місцезнаходження ___________________________

Телефон ____________________________________

Прізвище й ініціали керівника ______________________

Фінансовий план державного підприємства

на _____________рік

Одиниця виміру: тис.гривень

Продовж. табл. 4.2

Керівник підприємства ____________ _____________________

(підпис) (розшифрувати)

2 Платіжний календар. Це оперативний фінансовий план. Головна мета його складання - спрогнозувати фінансовий стан підприємства на певну дату, на відміну від балансу доходів і видатків, він складається на певний період.

Нижче приводиться зразкова форма платіжного календаря (таблиця 4.3).

Таблиця 4.3 – Форма платіжного календаря

При складанні платіжного календаря обов'язково враховуються: строки виплати заробітної плати, премій, внесення податків і здійснення інших платежів, розрахунків з постачальниками й споживачами, стан дебіторської й кредиторської заборгованостей тощо.

3 Бізнес-план. Це план реалізації певного проекту або угоди. Це не чисто фінансовий план. Але він містить розділи, у яких наводиться розрахунок показників, таких, як витрати, прибуток, рентабельність, строк окупності витрат.

4 Кошторис доходів і видатків. Цей вид фінансового плану складається установами невиробничої сфери, у першу чергу бюджетними організаціями.

Кошториси бувають таких видів:

1) індивідуальні (кошторис доходів і видатків) – це фінансові плани окремих бюджетних установ;

2) загальні кошториси складаються по однотипних бюджетних установах (школах, лікарнях);

3) кошториси на проведення централізованих заходів (змагань, конкурсів, олімпіад);

4) зведені кошториси – це зведені воєдино індивідуальні кошториси й кошториси на проведення централізованих заходів у розрізі окремого міністерства.

5 Основними видами фінансових планів на рівні держави є бюджети, що мають, як і інші види фінансових планів, дві основні структурні частини дохідну й видаткову.

6 Баланс фінансових ресурсів і витрат держави складається з метою визначення обсягів фінансових ресурсів, що створюються в країні, напрямків їх використання, збалансованості доходів і витрат держави.

Крім того, за допомогою даного виду фінансового плану перевіряється обґрунтованість розрахунків показників державного й місцевого бюджетів, платіжного балансу, балансу доходів і видатків населення. Відмінність балансу фінансових ресурсів і витрат держави від зведеного бюджету полягає в тому, що, крім централізованих фінансових ресурсів, які акумулюються у бюджетній системі й позабюджетних фондах, у ньому відображаються й децентралізовані фінансові ресурси, які зосереджують у суб'єктів господарювання й населення.

Читайте також:

1. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
2. ERP і управління можливостями бізнесу
3. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
4. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
5. ISO9000. Як працює система управління якістю
6. Oracle Управління преміальними
7. А. Видання прав актів управління
8. Автоматизація управління діяльністю готелю
9. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
10. Автоматизовані системи управління
11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
12. Автоматизовані станції управління насосними станціями водопостачання першого, другого і третього підйомів

Переглядів: 462