АУДИТ СТАНУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ

1. Мета і завдання аудиту стану організації та ведення обліку на підприємстві.

2. Методика дослідження фінансового стану підприємства

3. Джерела інформації для проведення аудиту фінансового стану підприємства та методика їх опрацьовування

За змістом аудит як одна з форм фінансового контролю включає експертну оцінку фінансово-господарської діяльності підприємства за даними бухгалтерського, фінансового обліку, фінансової звітності, оподаткування, аналізу господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб.

Аудиторська діяльність спрямована на дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів зниження витрат та підвищення рентабельності відповідно до замовлень, виданих за договорами між аудиторськими організаціями і суб'єктами господарювання.

Основне завдання аудиторських служб - перевірка дотримання законодавства, що регулює фінансово-господарську діяльність підприємств, ведення бухгалтерського, фінансового обліку, складання фінансової звітності та забезпечення державних органів і власників інформацією про фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності, а також визначення достовірності даних звітності про фінансові результати діяльності, фінансове становище підприємства, розподіл прибутку. Відповідно до цього моделлю аудиту результатів фінансово-господарської діяльності підприємства визначаються об'єкти, джерела інформації і методичні прийоми аудиту.

Аудитор спочатку збирає й аналізує інформацію, необхідну для оцінювання достовірності бухгалтерського балансу і фінансової звітності, вивчає статутні документи, виявляє відхилення стану діяльності підприємства від того, який передбачено статутними документами. Відтак він вивчає форму і методику бухгалтерського, фінансового обліку, їх відповідність вимогам, що до них висуваються.

Потім аналізу підлягають записи у Головній книзі й, зокрема, сумнівні записи, дані яких зіставляють з регістрами аналітичного обліку і первинними документами.

Перевіряючи первинні документи і регістри бухгалтерського фінансового обліку, слід виходити з таких вимог: повнота обліку, точність записів, правильність вартісних оцінок, об'єктивність, дотримання прав і обов'язків посадовими і матеріально відповідальними особами, відкритість даних (тобто аудитор не повинен сумніватись, що окремі господарські операції не записані на рахунках і в облікових регістрах).

Аудитору слід оцінити вплив змін у законодавстві на організацію і методику обліку, на аналіз звітів, визначити рівень роботи внутрішніх аудиторів.

Для здійснення аудиту стану організації та ведення обліку, формується бригада або підбирається окремий аудитор, після чого видається наказ або розпорядження керівника аудиторської організації, в якому зазначаються найменування підприємства, що підлягає перевірці, період, за який воно перевіряється, прізвище, ім'я, по батькові членів бригади (окремого аудитора), призначається керівник, котрий має кваліфікаційний сертифікат.

До виїзду на перевірку бригада вивчає економічний стан об'єкта аудиту, знайомиться з планами виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та їх виконанням, з річною і періодичною фінансовою звітністю, актом (висновком) попередньої аудиторської перевірки, аналізує фінансовий стан, вивчає акти (довідки) перевірок з боку банків, податкових та інших державних органів, після чого керівник бригади складає програму аудиту, яку затверджує директор аудиторської фірми.

У програмі вказуються об'єкт аудиту, зміст перевірки, періоди суцільного та вибіркового контролю.

Конкретизується аудит у плані-графіку, де відображено строки перевірки кожного розділу теми і прізвища виконавців робіт.

Пропонується така робоча програма аудиторської перевірки стану та організації та ведення обліку у вигляді переліку питань, що складається з трьох етапів.

Робоча програма аудиторської перевірки :

Етап 1. Експертиза організації і стану бухгалтерського фінансового обліку, якості фінансової звітності, оцінка внутрішнього аудиту фірми

Об'єкти експертизи:

- реальність балансових даних за статутним капіталом;

- вибіркова перевірка реєстрів синтетичного й аналітичного обліку;

- матеріали інвентаризації необоротних активів, запасів, коштів і розрахунків, зобов'язань, - дебіторської і кредиторської заборгованості;

- акти податкової адміністрації й аудиторські висновки за попередні періоди;

- організація внутрішнього аудиту;

- дотримання законодавчих актів з обліку і фінансової звітності.

Етап 2. Аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності та стану обліку:

Об'єкти контролю:

- засновницькі (установчі) документи, у т.ч. статут підприємства;

- наявність і використання кредитних коштів;

- кошти у касі, на рахунках у банках;

- основні засоби і нематеріальні активи;

- товарно-матеріальні цінності;-

розрахунки з оплати праці, за податками і платежами та з підзвітними особами;

- власний капітал, витрати, доходи і фінансові результати та їх використання.

Етап 3. Консультаційні послуги і рекомендації щодо усунення виявлених недоліків з питань:

- організації і методології бухгалтерського фінансового обліку;

- використання поточного і перспективного аналізу для прогнозування подальшого функціонування підприємства.

Фінансовий стан підприємства - це його активи і пасиви, що відображають наявність і розміщення ресурсів на певну дату.

Аналіз фінансового стану ґрунтується на бухгалтерській звітності і провадиться здебільшого зовнішнім аудитом, тобто спеціалізованими аудиторськими фірмами, власниками або державними органами.

Бухгалтерські звітні форми про діяльність підприємства дають можливість зовнішнім користувачам звітності оцінити фінансовий стан підприємства навіть без використання інформації, яка є комерційною таємницею.

Зовнішній аудит фінансового стану підприємства може вдатися до дослідження, результати якого важливі не тільки для потенційних партнерів конкретного підприємства, а й для інших користувачів звітності.

Аудит фінансового стану підприємства включає: загальну оцінку фінансового стану та його зміну за звітний період. Оцінка провадиться за даними санованого балансу підприємства, тобто без коригуючи статей (знос основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів та ін.). Також за даними санованого балансу провадиться аналіз абсолютних показників фінансової стабільності, які є основою аудиту фінансового стану підприємства. Аналіз ліквідності балансу, виходячи з аналізу стабільності, має дати інформацію для оцінки поточної платоспроможності і висновків про можливість збереження фінансової рівноваги і платоспроможності в прогнозі на майбутнє.

Основними джерелами інформації для аудиту фінансового стану підприємства є бухгалтерський Баланс підприємства (ф. № 1 річної і квартальної звітності). Його значення у цьому настільки велике, що аналіз фінансового стану часто називають аналізом балансу. Разом із балансом джерелом даних для аудиту є така річна звітність: Звіт про фінансові результати та їх використання (ф. № 2 річної і квартальної звітності); Звіт про фінансово-майновий стан підприємства (ф. № 3). Для підприємств з іноземними інвестиціями, зовнішньоекономічних фірм, банків, страхових компаній, спільних підприємств з іноземними учасниками форми звітності затверджені Міністерством фінансів України з певними відмінностями, зумовленими особливостями їх фінансово-господарської діяльності. Також джерелами інформації є законодавчі акти, що регулюють фінансово-господарську діяльність, її планування, облік і контроль, а також звітні дані про роботу підприємства за досліджуваний період, які дають змогу зробити висновки аудиту про достовірність обліку і звітності фінансово-господарської діяльності підприємства, правильність розподілення прибутку між власниками і державою, акціонерами, замовниками тощо.

Бухгалтерська звітність в Україні максимально наближена до міжнародних стандартів, що дає змогу в процесі аудиторської перевірки користуватися Балансом (ф. № 1) без рекапітуляції на контрактивні і контрпасивні рахунки (статті балансу).

Потреба у рекапітуляції балансу зумовлена наявністю у балансі регулюючих статей, які уточнюють вартість основних засобів, виробничих запасів, джерел власних коштів, а звідси для визначення реальної вартості майна підприємства необхідно провести коригування показників основних рахунків (статей бухгалтерського звітного балансу). Тому у звітному балансі, форма якого затверджена Мінфіном України за погодженням з Держкомстатом України, коригуючі статті балансу позначено зірочкою, яка означає, що показники цих статей у валюту балансу не включаються.

Крім Балансу (ф. №1) аудитором при дослідженні результатів діяльності підприємства та його фінансового стану використовуються як джерела інформації дані первинної документації, регістрів аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку і Головної книги.

Контрольні питання

1. Методи аудиту фінансової звітності.

2. Критерії оцінки аудитором фінансового стану підприємства

3. Основні джерела інформації для аудиту фінансового стану підприємства.

4. Основне завдання аудиторських служб?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
МЕТОДИКА ЗДІЙСНЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ	\|	АУДИТ ОПЕРАЦІЙ З НЕОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.