Вібродугове наплавлення відрізняється від раніш розглянутих способів наплавлення тим. що в процесі відновлення деталі кінець зварювального дроту здійснює коливальні рухи в площині. перпендикулярній до наплавлюваної поверхні, а також тим. що наплавлений шар металу примусово охолоджується.
Процес здійснюється нестабільною дугою (дуга на стадії тліючого розряду) в поєднанні з періодично повторюваними короткими замиканнями електричного зварювального кола. Це сприяє пом'якшенню теплового режиму наплавлення.
Переніс металу в режимі коротких замикань полегшує формування валиків, що наплавляються. До деталі і дроту підводиться зварювальний струм низької напруги. В момент зіткнення електрода 10 з деталлю 1 по дроту проходить струм короткого замикання. Це сприяє розплавлений поверхні деталі в місці контакту, і торець електрода швидко нагрівається до температури плавлення. В результаті такої взаємодії досягається структурний зв'язок між деталлю і наплавленим металом. Завдяки коливальному руху мундштука 9 торець електрода 10 на короткий час відходить від поверхні деталі 1. і в розриві зварювального електричного кола виникає іскровий розряд з переходом у стадію тліючого розряду, який триває до. моменту чергового зіткнення торця електрода з поверхнею деталі.
Корисність виконання електродом даного коливального циклу полягає в тому, що при короткому, замиканні зварювального кола основна кількість теплоти практично акумулюється у вильоті електрода і в невеликому мікрооб'ємі поверхневого шару деталі. При цьому температура рідкої ванни досягає 1450...1500 °С. тобто не перевищує температури плавлення металу. Це не тільки пом'якшує тепловий режим наплавлення, а й запобігає вигорянню і випаровуванню хімічних компонентів металу.