• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

МІМІКА, ЖЕСТИ, ПОЗА - ВАЖЛИВІ СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ

Відомо, що вдало підібраний одяг може буквально "створити" людину, але так само є реальністю і той факт, що неадекватні жести, міміка та поза можуть усе зіпсувати, ставши причиною негативного сприйняття вас іншими людьми.

Протягом ділового інтерв'ю кандидат на посаду прес-секретаря великої авіакомпанії, який мав відповідні документи та досвід роботи, постійно потирав руки, барабанив пальцями по столу, стукав ногами по підлозі та, без упину соваючись на стільці, ніяк не міг знайти для себе підходящої пози. На прохання розповісти про себе він натхненно проговорив 45 хвилин. Після співбесіди кандидат отримав негативну відповідь: Його поведінка засвідчила його низький професіоналізм.

Поза людини, її жести, міміка, вираз обличчя е своєрідною мовою, «мовою тіла» («body language»), якою людина може розповісти про себе набагато більше, ніж словами (не забуваймо, що 55 % інформації, яку ми передаємо іншим, сприймається очима). Звертаючи увагу на те, якою саме є мова вашого тіла, ви у такий спосіб демонструєте свою увагу до всіх складових свого професійного іміджу. Звертаючи увагу на мову тіла інших, ви можете краще зрозуміти людей, з якими працюєте.

ЖЕСТИ

Читаючи мову тіла, зокрема жести, ваших ділових партнерів, клієнтів та колег, слід пам'ятати такі важливі правила, без яких ваша оцінка інших може бути помилковою:

· Сприймати усі жести в комплексі.

Як будь-яка мова, мова тіла складається зі слів, речень та мовних виразів. Кожний жест, як і багато слів, може мати різні значення. Лише коли ви сприймаєте слово у контексті, ви можете повністю зрозуміти його. Те саме стосується і конкретного жесту: ви можете його адекватно зрозуміти лише у комплексі з іншими.

Ніколи не варто намагатися "прочитати" окремий ізольований жест. Наприклад, чухання голови може мати залежно від інших жестів, зроблених у цей момент, багато різних значень: лупу, спітнілість, невпевненість, забудькуватість або ж неправду. Для правильного розуміння жесту завжди необхідно аналізувати його у контексті з іншими жестами, як мінімум трьома.

· Одночасно брати до уваги не лише комплекс жестів, а й позу та вираз обличчя.

Комплекс жестів слід аналізувати у ситуації, у якій вони спостерігаються, звертаючи при цьому увагу на позу та вираз обличчя. Так, наприклад, якщо ми бачимо на автобусній зупинці людину, яка міцно схрестила ноги і руки та опустила вниз обличчя (підборіддя дивиться у землю), а на вулиці холодний дощовий день, можна з великою імовірністю сказати, що ця особа просто замерзла, а не відстоює свою точку зору.

Якщо ж людина використовує такі самі жести у той час, коли хтось із присутніх на засіданні представляє ідею нового проекту, можна з великою мірою впевненості думати, що ця особа швидше за все негативно ставиться до висловлюваних думок або по-своєму уявляє запропонований проект.

· Розуміти культурну різницю та своєрідність жестів.

Жест, який має певне значення в одній країні, може означати зовсім протилежне в іншій. Наприклад, складені в коло великий та вказівний пальці руки — дуже поширений жест західної культури, який, як правило, сприймається зі значенням «усе в порядку». При цьому у деяких країнах світу цей жест має додаткове або ж інше значення. Наприклад, у Франції він також означає «нуль» або «нічого»; у Японії він має значення «гроші», а в деяких середземноморських країнах є образливим.

На щастя, більшість базових, традиційних жестів однакові, як наприклад, посмішка, кивок головою, опущена голова і т. ін. При цьому різні люди використовують їх більш або менш активно. Це залежить як від культури — італійці жестикулюють активніше, ніж німці, так і від конкретних особистих рис кожної людини — активні, відкриті особи, як правило, частіше використовують жести, аніж тихі, скромні люди. Та у будь-якому разі, навіть якщо жести не є активною частиною мови вашого тіла, можна вивчити кілька з них для того, щоб покращити ваше вміння спілкуватися і посилити ваш вплив на інших.

Головний принцип — уникати жестів, які змушують оточуючих відчувати себе некомфортно. Для цього варто пам'ятати, що:

· Руки на боках, схрещені руки, стиснуті кулаки можуть виражати роздратованість, закритість від слів інших.

· Виставлений вперед вказівний палець може сприйматися як звинувачення.

· Закривання рота під час розмови дуже часто є свідченням сказаної брехні у дітей, та може бути характерним і для деяких дорослих.

· Брехня посилює чутливість носа людини, яка говорить неправду, тому торкання до носа, чухання його можуть свідчити про нещирість співрозмовника.

· Закривання ока пальцем/рукою свідчить, що ми не бажаємо чогось бачити або не віримо у сказане.

· Потирання вуха, як і чухання потилиці чи сторони шиї, означає, що людина не певна у чомусь або ж не вірить у сказане.

· Гратися з речами, дріб'язком у кишені — не привабливо та не виховано, адже такі дії, будучи свідченням незацікавленості та неуваги, можуть відволікати увагу інших.

· Стискання та викручування пальців свідчить про знервованість людини.

Багато людей жестикулюють, не усвідомлюючи цього. У такому випадку може допомогти перегляд відеозапису вашої поведінки протягом певного часу. Проаналізуйте побачене і зробіть відповідні висновки.

Якщо жести не адекватні або ж їх використовують більше ніж того потребує ситуація, вони дуже часто послаблюють силу професійного іміджу ділової людини. Водночас вони можуть бути дуже ефективними, особливо під час публічних виступів, презентацій і т. ін. Для цього важливо використовувати їх правильно та у підходящий момент. Будьте певні, що ваші жести природні та адекватні (не виставляйте вперед три пальці руки, кажучи про чотири положення/питання). Перед більшою аудиторією використовуйте більш масштабні, ширші жести, ніж ви використали б перед невеликою групою слухачів. При цьому завжди намагайтеся урізноманітнити ваші рухи, щоб уникнути їх монотонної повторюваності.

У будь-якому разі завжди пам'ятайте, що жести — це своєрідна мова. Намагайтеся завжди використовувати їх для ефективного спілкування, навіть не вимовляючи ні слова.

ВИРАЗ ОБЛИЧЧЯ

Вираз обличчя має надзвичайно важливе значення серед усіх елементів мови тіла. Ніяка інша частина людського тіла не має такого різноманітного багатства невербальних виразів. Так, посмішка може означати щирість, люб'язність, привітність. Посмішка, «видавлена з себе», може бути ніяковою, невпевненою, злобною та нахабною. Часом посмішка є свідченням невеликого розуму або ж проявом підлабузництва. До того ж, у різних країнах люди посміхаються з різних причин: наприклад, ми — коли у нас хороший настрій і ми відчуваємо себе комфортно, китайці — коли відчувають невпевненість, незадоволення і навіть гнів.

Зсунуті брови, як правило, свідчать про те, що людина не згоджується з почутим чи побаченим, не схвалює чогось, а інколи вони є проявом гніву. У деяких же випадках зсунуті брови є результатом напруженого мислення та глибокої концентрації уваги.

Вираз обличчя має відповідати конкретній ситуації. Посміхатися, роблячи співробітнику зауваження по роботі, так само, як і супитися, підписуючи вигідний для себе контракт, є, безперечно, неадекватним проявом почуттів при діловому спілкуванні, а тому є помилкою.

Існує безліч різних виразів обличчя: підняті брови; примружені очі; роздуті ніздрі; прикушена губа; зморщений ніс; широко відкриті очі і т. ін. Кожний із них має своє значення (або кілька) залежно від конкретної ситуації.

Найкращий спосіб «піймати» свій звичайний вираз обличчя — подивитися у дзеркало, а потім представити, що ви подумали б про особу з подібним виразом на обличчі. Непоганою ідеєю є протягом певного дня звертати увагу на найбільш вживані вами вирази, а наприкінці його оцінити їх відповідність, адекватність та ефективність. У результаті ви, можливо, будете здивовані зробленими «відкриттями»: насправді люди, як правило, не усвідомлюють, яким є їх звичайний вираз обличчя.

Ви можете навчитися практично повністю контролювати свої емоції і виробити у себе так зване «обличчя гравця у покер» (обличчя без будь-яких емоцій). Деякі люди вважають, що обличчя гравця у покер — прекрасна і необхідна річ у бізнесі. Але ще більше людей мають абсолютно протилежну точку зору, віддаючи перевагу обличчям, на яких відображаються емоції.

Більшість успішних ділових людей (незалежно від статі) мають дружню посмішку; кивають, показуючи своє розуміння, та адекватно пожвавлюються і виражають захват, демонструючи свою зацікавленість почутим чи побаченим. За необхідності у відповідній ситуації вони маскують і не проявляють відкрито свої негативні почуття — гнів, розчарування, страх або заздрість.

Важливим елементом західної ділової культури є прямий погляд в очі. Вважається, що людина, яка уникає прямого погляду, — нещира і не заслуговує на довіру.

Намагайтеся дивитися в очі людині, з якою спілкуєтесь (не постійно та настирливо, а час від часу зустрічаючи її погляд). Не вивчайте свої руки, не оцінюйте стан своїх нігтів, розмовляючи будь із ким. (Багато людей не мають ні найменшого уявлення, чим зайняті їх руки під час розмови.)

Якщо можливо, будьте на одному рівні очей з вашим співрозмовником. Вирази «Дивитися (на когось/на щось) зверху вниз» та «Дивитися (на когось/на щось) знизу вверх» підкреслюють, наскільки важливою і значущою при спілкуванні може бути різниця у зрості, а отже, і невідповідність рівня очей.

Пам'ятаючи про важливість прямого погляду в західній, європейській діловій культурі, важливо усвідомлювати, що у багатьох країнах світу, наприклад азіатських, прямий погляд розцінюється як неповага та виклик владі.

ПОЗА/СТАТУРА

Варто не забувати, що ваша поза, статура говорить сама за себе навіть раніше, ніж ви встигаєте відкрити рота. Вона вказує, чи виявляєте ви інтерес до оточуючих вас людей та чи не байдужі ви до враження, яке справляєте на них. Якщо так, то значить, ваша відповідна поза є частиною адекватної поведінки — надзвичайно важливого елемента загальної ділової культури.

Коли ви стоїте:

· Випрямтесь, розправте плечі, голову підніміть трохи вверх. Така поза свідчить про те, що вам фізично зручно, ви відчуваєте впевненість у своїх силах та готові до дій. До того ж ви просто маєте привабливіший вигляд.

· Зсутулена фігура свідчить про недостатню впевненість у собі, до того ж при такій статурі ви маєте втомлений, не-підтягнутий та незацікавлений вигляд. Вивалений живіт, схрещені або широко розставлені ноги не додають особливої легкості та елегантності нікому.

· Тримайте ноги на ширині плечей, розподіляючи вашу вагу рівномірно на кожну з них (не варто часто переступати з ноги на ногу або ж перекачуватися з пальців на п'ятки).

· Плечі мають бути розслаблені, руки вільно опущені вздовж тіла: схрещені перед собою руки часто виражають закритість або недружелюбність, а часом і ворожість.

· Не варто тримати руки у кишенях, ви можете, не усвідомлюючи цього, дзеленчати ключами або дріб'язком, що відволікає інших і нерідко їх дратує.

Коли ви сидите:

· Поза при сидінні залежно від обставин може бути різною, від напружено нахиленої вперед до абсолютно прямої. Звичайно слід сидіти з прямою спиною, поставивши ноги разом, паралельно одна одній, або ж схрестивши в колінах чи внизу.

· Уникайте надто «комфортного», розслабленого сидіння. Багато хто, сидячи, сутулиться — застаріла звичка, від якої важко відмовитися.

· Соватися на стільці, як і стукати підошвами по підлозі, трясти колінами — означає виявляти своє нетерпіння чи знервованість. Цікаво, що у деяких країнах, трясти колінами — не просто погана звичка, яка може дратувати інших. Так, у Китаї це означає відганяти від себе вдачу, щасливий випадок.

Коли ви ходите:

· Ходити слід, тримаючи спину рівно, розправивши плечі та не нахиляючи голову вперед. Така статура свідчить про ваш внутрішній спокій, комфорт та впевненість.

· Ваші рухи мають бути природними, простими та елегантними (приємними для ока).

НЕСВІДОМА ПОВЕДІНКА

Багато з нас має несвідомі звички у поведінці, які можуть створювати про нас небажане (негативне) враження. Нижче наведено перелік подібних звичок:

· стукати пальцями по будь-якій поверхні (портфелю, столу, стільцю і т. ін.);

· стукати підошвами по підлозі;

· рухати язик у роті від щоки до щоки або вздовж зубів;

· надувати щоки;

· «грати» з пасмом волосся або тягнути себе за волосся;

· чухатися;

· позіхати з відкритим ротом;

· колупатися у зубах;

· метушитися;

· розчісуватися у присутності інших;

· фарбувати нігті-або накладати макіяж у присутності інших;

· згинати та розгинати скріпки для паперу;

· відкривати та закривати ручку;

· жувати гумку;

· тиснутися навколо будь-кого (займати чужий персональний простір).

Кожен із нас може мати подібну звичку, або ж і не одну, незважаючи на посаду, яку ми обіймаємо, та місце роботи. Варто дуже уважно «придивитися до себе», можна скористатися зауваженнями людини, якій ви довіряєте. Якщо для вас характерна подібна поведінка, намагайтеся пом'якшити, покращити її, постійно контролюючи свої дії не лише в офісі, але і за його межами.

Несвідомі звички можуть не лише впливати на враження про вас інших людей, небажано міняючи його на менш позитивне, а й бути навіть причиною того, що люди боятимуться вас. Наприклад, якщо начальник несвідомо для себе барабанить пальцями по столу, підлеглі можуть побоюватися, що він сердитий або ж, гірше, розгніваний.

Однією з подібних звичок, що можуть вам зашкодити, є торкання інших у ділових ситуаціях. Люди мають дуже різне ставлення до будь-якого роду фізичних контактів загалом, і у ділових стосунках зокрема. Тому найкращим правилом буде зовсім їх уникати. Дружнє поплескування по плечу, що не має ніякого іншого значення, крім підтримки та схвалення, може бути розцінене як зазіхання.

Навіть надмірне наближення до когось може бути сприйняте досить негативно. Прийнятна комфортна відстань між людьми у ділових ситуаціях приблизно дорівнює довжині витягнутої руки. Якщо ви підійдете до людини ближче, ви можете втрутитися у інтимний простір (від 0 до 45 см), що, як правило, призначається для членів родини та людей, яких ми любимо, або особистий простір (від 45 до 90 см), який розрахований для друзів. (Наведені параметри інтимного та особистого простору характерні для західної культури, при цьому вони різняться у певних країнах. В інших культурах, наприклад Близького Сходу, ці параметри відрізняються ще більше.)

У будь-якому разі варто пам'ятати, що витримуючи у ділових ситуаціях відповідну відстань між собою та іншими, ви тим самим зберігаєте чистою свою професійну репутацію.

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
3. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
4. IV. Правова держава, як засіб реалізації і забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
5. PR-реклама іміджу
6. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
7. V. НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВІ ПОДІЇ І ДАТИ
8. VІ. Світосприйняття первісної людини (20 хв.)
9. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
10. Автономне існування людини в екстремальних умовах
11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
12. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини

Переглядів: 4038