Засоби індивідуального захисту

Використання засобів індивідуального захисту повинно забезпечити ефективну роботу працівників, уберігши органи дихання, слуху, очей, голови і організму в цілому від небезпечних і шкідливих чинників, що можуть діяти у виробничому середовищі. Надійні та ефективні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) сприяють підвищенню безпеки праці, зменшують профзахворюваність і виробничий травматизм.

Засоби захисту органів дихання захищають працюючих від різноманітних забруднень, які можуть міститися в повітряному середовищі робочої зони у формі випаровувань, отруйних газів, аерозолів, пилу, нехватки кисню тощо. При визначенні засобів захисту потрібно враховувати склад і стан повітряного середовища, характер виробничих процесів, умови праці, кліматичні особливості, тривалість дії шкідливих чинників, стан здоров’я працюючих тощо.

В залежності від призначення і принципу дії індивідуальні засоби захисту на поділяються на фільтруючі та ізолюючі пристрої. Фільтруючі засоби забезпечують захист органів дихання в умовах достатньої кількості кисню у повітрі (близько 20%) і незначного вмісту шкідливих речовин.

За призначенням фільтруючі засоби поділяються на типи:

- протиаерозольні (застосовуються для захисту від аерозолів);

- протигазові (застосовуються для захисту від шкідливих газів та пару);

- універсальні (застосовуються для захисту від паро- і газових шкідливих речовин, а також аерозолів, які можуть міститися у повітрі виробничого середовища одночасно.

До фільтруючих засобів відносяться протипилові респіратори і фільтруючі протигази. На геологорозвідувальних роботах їх використовують у підземних і відкритих гірничих виробітках, в цехах механічної обробки зразків гірських порід, під час різноманітних лабораторних досліджень. Очистка повітря відбувається у фільтруючому патроні пристрою.

Ізолюючі знаряддя індивідуального захисту за конструкцією поділяються на шлангові та автономні. За допомогою ізолюючих шлангових апаратів свіже повітря подається із чистої зони в робочу зону. В автономних апаратах чиста дихальна суміш подається із індивідуальних джерел постачання. Автономні апарати використовуються у випадку ліквідації пожеж на поверхні, а також у гірничих виробітках.

Засоби індивідуального захисту органів слуху дозволяють зменшити рівень виробничого шуму на 10 – 50 дБ. До них відносяться протишумні навушники, шлеми, вкладиші, саморобні ватні вкладиші-тампони. Найкраще захищають органи слуху шлеми, а тому й застосовуються у випадках, коли рівень шуму складає більше 120 дБ.

Засобами захисту органів зору служать захисні окуляри, щитки, маски. Захисні окуляри в залежності від конструкції та матеріалу виготовлення призначені для захисту від пилу, твердих часток більших розмірів, а також бризок розплавленого металу чи рідин, їдких газів, ультрафіолетового, інфрачервоного та яскравого сонячного випромінювання.

Захисні окуляри випускаються в різних модифікаціях: відкриті, закриті із вентиляцією, герметичні, з козирком, лорнети тощо. В них монтується скло, що не б’ється (триплекс). В залежності від призначення скло може бути прозорим чи кольоровим, затемненим (світлофільтр). Окуляри захищають очі спереду, збоку, а випадку наявності шкідливих газів чи при роботі під водою використовуються герметично захищені з використанням скла на якому не відкладається конденсат.

Для одночасного захисту очей і обличчя застосовуються маски та щитки. Захисні щитки можуть кріпитися безпосередньо на голові працюючого або до каски, чи утримуватися його руками в процесі виконання роботи. Корпус щитка непрозорий. В нього вмонтоване затемнене скло огляду. Маски і щитки дозволяють захистити обличчя від опромінення зварювальної дуги, іскр чи бризок розплавленого металу. Для уникнення шкідливої дії зварювальних газів в зону дихання під щиток в окремих випадках подається чисте повітря.

Для захисту голови використовуються каски, шлеми, підшлемники. Голову потрібно захистити від забиття падаючими предметами, інструментом, кусками породи чи руди, води, забруднення та, в окремих випадках, ураження електричними струмом. Каски і шлеми виготовляються із поліетилену, текстоліту, склопластика. Вдягаються каски на підшлемник.

Шлеми, як правило використовуються при роботі на транспорті відкритого типу: при перевезенні працівників у відкритому кузові, їзді на мотоциклі, мопеді тощо.

Діелектричні та ативібраційні килимки, запобіжні пояси, маніпулятори, ручні захвати, наколінники, наплічники, налокітники також відносяться до засобів індивідуального захисту. Кожний із має своє призначення і відповідне використання. Запобіжні пояси використовуються на бурових роботах при монтажі-демонтажі і ремонті бурових щогл.

Спецодяг та спецвзуття призначається для захисту окремих частин і тіла людини в цілому від механічної дії, яка проявляється у забитті, стиранні, проколах, порізах, ковзанні, підвищенні температури від тертя. Спецодяг в окремих конкретних випадках захищає від низьких чи високих температур, радіоактивного і рентгенівського опромінення, ураження електричним струмом, а також від води, пилу, токсичних речовин, дії розчинів кислот і лугів. Окремі деталі одягу і взуття захищають від укусів кліщів, комах, плазунів тощо.

Рукавиці, які використовуються для захисту рук, мають різне призначення. Вони повинні бути стійкими до проколювання, тертя, вібрацій, високих температур, зберігати тепло, мати високий питомий електроопір. Віброзахисні рукавиці виготовляються із віброзахисного пружнодемферного матеріалу. Діелектричні рукавиці виготовляються із резини чи інших еластичних електроізолюючих матеріалів і призначені для захисту від електричного струму напругами 1000 Вольт і вище.

Спеціальний одяг призначений для захисту тіла. Показники захисної ефективності визначаються призначенням одягу. До них відносяться: опір розриву тканин, теплопровідність, здатність до проникнення повітря, електричний опір, здатність до водовідштовхування і водопроникнення, сприйнятливість до нафтопродуктів, фарб, ступінь збереження тіла від укусів комах, кліщів, змій. Спецодяг не повинен уповільнювати рух частин тіла, подразнювати шкіру тощо. Спецодяг включає: костюми, окремо куртки і штани, халати, фартухи, плащі, фуфайки, жилетки, комбінезони, кожухи тощо.

На бурових роботах спецодяг повинен захищати працівників від води, промивних рідин, оливи. Аналогічний одяг використовується працівниками гірничопрохідницьких робіт. Працівники польових партій вдягаються у противітрові костюми, які зменшують можливості проникнення і укусів енцефалітних кліщів, комарів, гнусу. Іноді використовуються також накомарники і відлякуючі спреї. В холодну пору року працівники повинні забезпечуватися теплим спецодягом. Основною вимогою для спецодягу є використання натуральних тканин.

Спецвзуття призначене для захисту ніг від ковзання, механічної і температурної дії, електричного струму, вібрації, води. Матеріалом виготовлення служить шкіра, резина. Для роботи в гірській місцевості використовуються спеціальні черевики з металічними шипами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Робота зі ртуттю	\|	Основи техніки безпеки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.