У доходні види фондових інструментів.

Вкладення капіталу в статутні капітали спільних підприємств. Ця форма фінансового інвестування має найбільш тісний зв’язок з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв’язків із постачальниками сировини і матеріалів (за участі в їх статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури (при вкладанні капіталу в транспортні й інші аналогічні підприємства); розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки; різні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності й інші стратегічні напрями розвитку підприємства. За своїм змістом ця форма фінансового інвестування практично наближається до реального інвестування, будучи менш капіталомісткою й оперативною. Пріоритетною метою цієї форми інвестування є не стільки отримання високого інвестиційного прибутку, скільки встановлення форм фінансового впливу для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку.

Вкладення капіталу в дохідні інструменти грошового ринку, спрямоване на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним інструментом є депозитний вклад до комерційного банку. Ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу й основною метою є створення інвестиційного прибутку.

Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів є найбільш масовою і перспективною формою фінансових інвестицій. Використання цієї форми фінансового інвестування пов’язане з широким вибором альтернативних фінансових рішень як за інструментами, так і за строками; вищим рівнем державного регулювання і захищеності інвестицій; наявністю оперативної інформації про стан і кон’юнктуру фондового ринку. Головною метою цієї форми фінансового інвестування є створення інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для встановлення форм фінансового впливу на компанії під час вирішення стратегічних завдань.

4. За характером участі в інвестуванні фінансові інвестиції поділяють так:

ü прямі інвестиції – господарські операції, які передбачають внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;

ü портфельні інвестиції – господарські операції, які передбачають придбання цінних пaпepiв, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із купівлі активів як безпосередньо платником податку, так i пов’язаними з ним особами, в обсягах, які перевищують 50 % загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

Портфельні інвестиції не можна вважати противагою прямим, вони є їx доповнюючим елементом. Однак між ними є принципова різниця.

Прямі інвестиції мають безпосередній вплив на обсяги капітальних вкладень у економіку. Мета прямих інвестицій – встановлення контролю за діяльністю підприємства i одержання прибутку від його господарської діяльності. Прямі фінансові інвестиції дають змогу підприємству реалізувати стратегічні цілі свого розвитку швидким i дешевим шляхом. Так, при галузевій або регіональній диверсифікації операційної діяльності, нарощенні обсягів виробництва i реалізації продукції шляхом “захоплення” підприємств-конкурентів у своєму сегменті ринку та інших аналогічних випадках підприємство шляхом відповідних форм фінансового інвестування може придбати контрольний пакет акцій (контрольну частку у статутному капіталі) суб’єктів підприємництва, сума покупки яких становить більше половини ринкової вартості їx бізнесу.

Портфельні інвестиції передбачають одержання стабільного поточного доходу у вигляді відсотків або дивідендів i додаткового доходу у вигляді різниці мiж ціною придбання i реалізації активу (курсової різниці). Портфельні інвестиції є більш ліквідними, ніж прямі. Через цю особливість вони дають можливість заробити “гарячі гроші” (звичайно за умов розвиненого ринку цінних паперів).

У розвинених країнах критерієм віднесення інвестицій до прямих є 10 % - ва частка у статутному капіталі об’єкта інвестування. Інвестиція може вважатися прямою i з меншою часткою участі, однак вона повинна забезпечувати реальний вплив на господарську діяльність об’єкта інвестування. Якщо ж частка участі становить понад 10 %, але реальний контроль за об’єктом відсутній, то інвестиція прямою не вважається. Прямі та портфельні інвестиції можуть належати до ризикованих.

Ризиковані інвестиції (венчурний капітал) – це інвестиції у формі випуску нових акцій, що відбувається у нових сферах діяльності, пов’язаних з великим ризиком. Венчурний капітал інвестується в непов’язані між собою проекти в розрахунку на швидку окупність вкладених коштів. Ризиковане вкладення капіталу зумовлене необхідністю фінансування дрібних інноваційних фірм у галузях нових технологій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фінансові інвестиції є	\|	Для цілей фінансової звітності фінансові інвестиції поділяють на

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.