• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання фондових бірж

Фондові біржі є важливим інститутом ринкової структури економіки держа­ви. Пояснюється це тим, що в даний час у суспільстві сформувалася потреба їх існування в складі народногосподарського комплексу.

Суть економічних потреб виражає усвідомлену суспільством необхідність, і її задоволення можливе за допомогою функціонування і розвитку матеріального ви­робництва, що, створюючи основу для процесу споживання через зроблену про­дукцію чи надані послуги, здійснюється в межах певних соціально-економічних відносин. У свою чергу, будучи продуктом цих відносин, економічні потреби сти­мулюють розвиток виробництва і продуктивних сил. їх взаємовплив розвиваєть­ся за правилами діалектики і динаміки.

Причиново-наслідковий зв'язок економічних потреб і виробництва має діалек­тичний характер, впливаючи на розвиток продуктивних сил і виробничих відносин та підвищуючи їхній рівень. Необхідно враховувати і той факт, що економічні потре­би виявляють динамічний характер, вони мають здатність трансформуватися як цілком, так і частково під впливом суспільного прогресу, перетворень у виробництві, розвитку науки і техніки, інтенсивності обмінних процесів, розширеним сфери обер­тання і руху капіталу, удосконалювання організації і поглиблення полічу праці.

Диференціація трудової діяльності в процесі виробництва склалася історично й економічно виправдана. Вона сприяє відокремленню різних її видій і утворен­ню матеріальних форм здійснення. У результаті поділ праці приводить до обміну діяльністю, створюючи умови до споживання продуктів одного конкретного виду праці будь-якими іншими. Тому поява фондової біржі в структурі економіки краї­ни продиктована насамперед суспільною потребою, що є наслідком розвитку ви­робництва і виробничих відносин, поділу праці.

Серед причин виникнення фондових бірж — і активізація процесів у розвитку форм власності на засоби виробництва. У середині XIX століття біржа було друго­рядним елементом у капіталістичній системі господарства. Основну масу біржових цінностей представляли державні цінні папери, але їх кількість була відносно неве­лика, а промислових підприємств так само, як і банків, безпосередньо в акціонерній формі було ще небагато. Розвиток організаційних правових форм у промисловості СПІД привів до того, що до кінця XIX сторіччя переважна частина продукції почала випускатися акціонерними підприємствами, емісія цінних паперів дістала широке поширення, і фондова біржа придбала новий статус ринку, за допомогою якогось здійснюються довгострокові вкладення капіталів у різні галузі господарства.

Поява широкого кола власників викликала потребу у фондовій біржі як в інсти­туті, за допомогою якого можна не тільки зробити капіталовкладення через купівлю-продаж цінних паперів і таким способом перерозподілити власність, а й зафіксувати її, утвердивши себе в ролі власника й убезпечивши від ризикованих ситуацій.

В Україні в 90-і роки XX століття склалася аналогічна ситуація. Характеризу­ючи цей період розвитку економіки країни, слід зазначити, що саме тоді стрімке відбувалися процеси перерозподілу власності, приватизації, акціонування держав­них підприємств.

У період дії першої ре­дакції Закону України «Про податок на операції з цінними паперами», коли кож­на угода обкладалася податком у розмірі 0,3 % від суми угоди як з покупця, так і з продавця корпоративних цінних паперів і 0,1% - з покупця державних цінних паперів, дія фондових бірж як органів податкового контролю була безпосередня і очевидна. Згодом, зі зміною редакції цього закону, відповідно до якого податком обкладається емісія цінних паперів у розмірі 0,8 % від номінальної суми випуску цінних паперів, заявленої емітентом, дія фондових бірж як органів податкового контролю стала опосередкована. Вона полягає в тому, що ринкова ціна, сформо­вана на біржовому фондовому ринку, є тією контрольною величиною, що дозво­ляє оцінити реальність цін угод, оголошених у позабіржовому фондовому ринку, виявити факти приховання доходів, одержуваних при операціях з цінними папе­рами.

Методичні функції не є основними для фондових бірж, однак без них немож­ливий перспективний розвиток біржової справи. При цьому біржі ведуть розроб­лення нових методів і вдосконалюють діючі технології роботи на фондовому рин­ку, будучи постачальниками інформації для розрахунку індексів фондового рин­ку, здійснюючи вплив на розвиток міжнародних контактів і зв'язків з іноземними фондовими біржами.

Виконання цих функцій супроводжується рухом фінансових, фондових, інформаційних і функціональних потоків.

Фінансові потоки виникають у результаті здійснення угод і розрахунків за по­слуги.

Фондові - являють собою рух фондових цінностей, фіксація прав власності на який здійснюється на депо або в реєстрі акціонерів.

Інформаційні — складаються з відомостей про цінні папери, емітенти й інвес­торів, їх економічний стан, ділову репутацію, заявок на купівлю чи продаж, роз­поряджень на перереєстрацію прав власності.

Функціональні потоки, основний зміст яких складають накази і розпоряджен­ня органів управління біржі, регулюють технологічні процеси, організаційні кадрові пересування.

Основне завдання держави - створення умов і підтримання позитивних тенденцій у розвитку економіки. Тому для забезпечення економічного зростання обхідний новий капітал, і на цій основі - розширення виробничої потужно-національної економіки.

Залучення інвестиційного капіталу за допомогою фондових бірж вважається одним з найважливіших державних завдань. У цьому виявляється економічний інтерес держави в організації функціонування фондових бірж.

Зростання національного доходу характеризується показником заощаджень величина якого залежить від схильності населення і суспільства в цілому до нагромадження.

Для доведення взаємозв'язку інтересів держави, інституту і часток інве­сторів у функціонуванні фондових бірж схильність населення і суспільства до зао­щадження розглянемо як показник у різних часових режимах. Наприклад, у довго­строковому періоді, коли заощадження дорівнюють зрівноваженому рівню схиль­ності суспільства до заощадження, це характеризується як оптимальний стан. У цьому випадку приплив інвестицій в економіку фактично відповідає потребам. Однак ос­кільки економіці країни притаманний непостійний характер, інтерес викликають по­казники неврівноваженого стану. Якщо заощадження вищі від зрівноваженого рівня схильності до заощадження, то в суспільстві утвориться надмірність заощаджень, що не створюють достатніх стимулів до нової якості зростання економіки.

Ситуація змінюється тоді, коли заощаджень менше від зрівноваженого рівня схильності до заощадження. Недолік у заощадженнях супроводжується зростан­ням вартості кредитів, фінансуванням економіки за рахунок додаткових грошо­вих емісій, збільшенням кількості незабезпечених цінних паперів і, як підсумок — поступовим переходом держави в стан хронічної інфляції. Тому виникає не­обхідність визначення розмірів інвестицій, що знаходяться в оптимальному співвідношенні з інвестиційними потребами економіки і потужністю потенцій­них інвесторів. Попередньо слід зазначити, що розмір інвестицій визначається рівнем доходу, що одержує населення, і обсягом заощаджень, що воно дозволяє собі накопичувати при такому доході. Питання полягає в тому, яким має бути співвідношення між рівнем доходу, споживанням, заощадженням й інвестиція­ми, щоб у суспільстві забезпечувався приплив нових інвестицій в економіку. В економіці спостерігається зростання ролі держави, що виражається в раціональній фіскальній і кредитно-грошовій політиці і її впливі на рівень заощаджень та інве­стицій. Відзначимо, шо державні витрати і податки істотно впливають на рівень рівноваги доходу населення. Якщо держава, вилучивши податки, залишає держави і інвестиції і витрати на колишньому рівні, то скорочення споживання викликає зменшення виробництва чистого національного продукту.

У тому випадку, коли економіка держави знаходиться в депресивному стані, фіскальна політика спрямована на зниження податкового тягаря. Це приводить до зростання чистого доходу, споживних витрат, заощаджень і приватних інвес­тицій. У підсумку відбувається зростання національного продукту.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
4. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
6. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
7. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
8. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
9. Аудит, його мета та завдання
10. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
11. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
12. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації

Переглядів: 960