Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні 107

за законодавством Молдови вступ на військову службу інозем­ної держави є підставою для позбавлення громадянства Молдо­ви, тоді як за законодавством України це підстава для втрати громадянства України.

Р. Б. Бедрій під позбавленням громадянства пропонує розу­міти безпідставне (довільне) позбавлення громадянства, яке не­сумісне з сучасними уявленнями про правову демократичну дер­жаву, правами людини і не відповідає духу Загальної Деклара­ції прав людини. Дослідник вважає, що втрата громадянства — не його припинення за чітко визначеними в законі підставами, які відповідають сучасному розумінню права та не суперечать правам людини1.

Очевидно, що в будь-якому разі припинення громадянства має відбуватися відповідно до підстав, визначених законодавст­вом конкретної країни, однак ці підстави не повинні мати полі­тичний характер або бути суб'єктивними, оціночними, що до­зволятиме відповідним державним органам позбавляти грома­дянства на свій розсуд.

4) Принцип визнання права громадянина України на зміну іромадянства.Цей принцип також закріплений у ч. 1 ст. 25 Кон­ституції України. Це один з основоположних конституційних принципів, що характеризує не лише інститут громадянства, а в цілому правовий статус громадянина.

5) Принцип неможливості автоматичного набуття грома­дянства Україниіноземцем чи особою без громадянства внаслі­док укладення шлюбу з громадянином України або набуття і ромадянства України його дружиною (чоловіком) та автома­тичного припиненнягромадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя. Цей принцип виходить із того, що громадянство — це персональний зв'язок особи із державою, а також із того, що шлюб є рівноправним союзом, який не до­пускає слідування у правовому розумінні одного з подружжя за ІНШИМ. При цьому відповідно до п. З ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України» строк безперервного проживан­ня на законних підставах на території України іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином

1 Недрій Р. Б. Зазнач, праця. — С. 12.

 

Глава IV

України, як умова прийняття до громадянства України, має ста­новити два роки (а не п'ять років, як для всіх інших осіб).

6) Принцип рівності перед законом громадян Українине­залежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадян­ства України. Ця норма випливає також із змісту ч. 1 ст. 24 Кон­ституції України.

7) Принцип збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України (принцип екстери­торіальності громадянства).Даний принцип громадянства ви­пливає із передбачених у ст. 33 Конституції України свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України.

Цей принцип уперше закріплений у Законі України «Про гро­мадянство України» в редакції від 2001 p., оскільки за Законом у редакції від 1997 р. громадянство України втрачалося у випад­ку, якщо особа, перебуваючи за межами України, без поважних причин протягом 7 років не стала на консульський облік.

8) Принцип гарантування Україною піклування та захисту своїм громадянам, які перебувають за її межами(даний прин­цип не зафіксований у Законі України «Про громадянство України», однак передбачений ч. З ст. 25 Конституції України). Цей принцип зобов'язує дипломатичні представництва та кон­сульські установи України, їх посадових осіб уживати заходів щодо забезпечення громадянам України можливостей у повно­му обсязі користуватися правами, що надаються їм законодав­ством країни перебування, міжнародними договорами, учасни­ками яких є Україна та держава перебування. Функції дипло­матичних представництв визначаються Віденською конвенцією про дипломатичні відносини 1961 p., а консульських установ — Віденською конвенцією про консульські відносини 1963 р. При цьому консульства більшою мірою, ніж дипломатичні представ­ництва, орієнтовані на сприяння і захист прав та інтересів своїх громадян у країні перебування.

9) Принцип неможливості вигнання або видачі громадяни­на України іншій державі(даний принцип також не вафіксова-ний у Законі України «Про громадянство України», однак пе­редбачений ч. 2 ст. 25 Конституції України).

Під видачею (екстрадицією)розуміють передачу злочинця державою, на території якої він знаходиться, іншій державі з ме-

Конституційно-правовий статус людини і громадянина вУкраїні 109

гою притягнення його там до кримінальної відповідальності або для приведення до виконання винесеного там вироку. Питання про видачу громадянина виникає у випадку, коли такий грома­дянин, учинивши злочин за кордоном, повертається у свою краї­ну. Основна проблема стосовно видачі полягає у розбіжностях принципу території підсудності та принципу громадянства. Як засвідчує практика укладення міждержавних договорів про ви­дачу, переважним є принцип громадянства. Цей же принцип за­кріплений ч. 1 ст. 10 Кримінального кодексу України, відповід­но до якого громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза ме­жами України, не можуть бути видані іноземній державі для при­тягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду. У світовій практиці існують два підходи до регулювання цього принципу:

1) громадянин не може бути виданий іншій державі за жод­них умов (Україна, Росія);

2) громадянин може бути виданий іноземній державі, але в порядку винятку, тобто на умовах, передбачених міжнародним договором (Білорусь).

Від видачі необхідно відмежовувати таке поняття, як ви­гнання (експатріація).При цьому слід мати на увазі, що забо­рона на вигнання з України не поширюється на іноземців та осіб без громадянства. Це відповідає ст. 13 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Статтею 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» пе­редбачаються підстави та порядок видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України1.

§ 4. Порядок набуття та припинення громадянства


Читайте також:

  1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  2. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
  3. IV. Правова держава, як засіб реалізації і забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
  4. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
  5. VІ. Світосприйняття первісної людини (20 хв.)
  6. А) Грошова оцінка земель по Україні
  7. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
  8. Авангард в Україні
  9. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  10. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
  11. Автономне існування людини в екстремальних умовах
  12. Аграрна реформа в Україні




Переглядів: 387

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Б Глава IV | України. Повноваження державних

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.