• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Серії електровозів

Маневрові.

Класифікація електричного рухомого складу

В залежності від роду струму електрорухомий склад класифікується:

• постійного струму;

• змінного струму;

• подвійного живлення, що може працювати як на постійному, так і на змінному струмі.

В залежності від способу передачі обертального моменту тягового дви­гуна на тягові колісні пари електрорухомий склад поділяється на два види:

• з індивідуальним приводом (якщо обертальний момент від одного тя­гового двигуна передається на одну тягову колісну пару);

• з груповим приводом (якщо обертальний момент від одного тягового двигуна передається двом і більше тяговим колісним парам).

На залізницях України та СНД застосовується індивідуальний привод. Електровози поділяються також на:

• вантажні;

• пасажирські;

Електровози бувають різних серій. Серія визначається: літерами (напри­клад, «ВЛ» — Володимир Ленін, «ЧС» — Чехословаччина, «ДЕ» — дніпро­петровський електровоз), цифрами, що відповідають номеру певної серії, та індексами — літерами, що визначають модифікацію, модернізацію або певні конструктивні особливості: «к» — з кремнієвими випрямлячами, «т» — з реостатним гальмуванням, «р>> — з рекуперативним гальмуванням тощо.

Так, наприклад, модернізовані електровози серії ВЛ82 позначаються ВЛ80^м електровози серії ВЛ80: з кремнієвими випрямлячами — ВЛ80^К, з реостатним гальмуванням — ВЛ80^Т, з рекуперативним гальмуванням — ВЛ80^Р, з асинхронними тяговими двигунами — ВЛ80^а, з вентильними тяговими двигунами — ВЛ80^в, зі ступеневим регулюванням напруги — ВЛ80^С.

Номери серій електровозів «ВЛ» мають в собі також інформацію про число осей і рід струму. Так для серій електровозів змінного (однофазно­го) струму установлена нумерація чотиривісних від ВЛ40 до ВЛ59, шестивісних — від ВЛ60 до ВЛ79, восьмивісних — від ВЛ80 до ВЛ99. Елект­ровози постійного струму нумеруються: шестивісні — від ВЛ19 до ВЛ39, восьмивісні — від ВЛ8 до ВЛ18.

На залізницях України і країн СНД в експлуатації довгий час перебу­вали і продовжують експлуатуватись електровози постійного струму:

• шестивісні вантажні ВЛ22, ВЛ23, пасажирські ЧС2, ЧС2^Г;

• восьмивісні вантажні ВЛ8,ВЛ10, ВЛ11, ВЛ11, пасажирські ЧС6, ЧС7, ЧС200;

• дванадцятивісні вантажні — ВЛ 15.

Найбільш поширені електровози змінного струму таких серій:

• шестивісні вантажні ВЛ60" і пасажирські ЧС4, ЧС4^Т;

• восьмивісні вантажні ВЛ80", ВЛ80^Т, ВЛ80^С, ВЛ80^а, ВЛ80^В, ВЛ80^Р, паса­жирські ЧС8;

• дванадцятивісні вантажні — ВЛ85.

На залізницях України використовуються також вантажні електрово­зи подвійного живлення ВЛ82 і ВЛ82".

Вантажні електровози постійного струму від ВЛ8 до ВЛ15 випуска­лись Тбіліським електровозобудівним заводом, вантажні електровози змінного струму усіх модифікацій серій ВЛ60, ВЛ80, ВЛ82 та ВЛ85 — Но­вочеркаським електровозобудівним заводом, пасажирські електровози постійного і змінного струму типу ЧС — об'єднанням «Шкода» (Чехословаччина) за заявками МШС СРСР.

В даний час на Україні перебувають в експлуатації переважно елект­ровози ВЛ8, ВЛ10, ВЛ11, ВЛ60, ВЛ80 різних модифікацій, ЧС2, ЧС7, ЧС4, ЧС8.

Електровоз ВЛ8— постійного струму, вантажний, восьмивісний з чо­тирма двовісними візками, має систему рекуперативного гальмування, опорно-осьове підвішення тягових двигунів НБ-406Б, на розрахунковому підйомі 9% може вести поїзд масою 4200 т. Суттєвий недолік електровоза — обмеження швидкості руху до 80 км/год через недостатню надійність кон­струкції ходової частини (буксових вузлів, ресорного підвішування тощо).

Електровоз ВЛ10— постійного струму, восьмивісний, більш технічно вдосконалений порівняно з електровозом ВЛ8, в ньому застосована пере­дача тягових і гальмових зусиль через раму кузова за допомогою шарового шворня, який допускає поперечне переміщення візків відносно кузова до ЗО мм, ресорне підвішування виконано двоступеневим, доповнено гідрав­лічними амортизаторами, візки — безщелепні, букси — повідкові з гумово-металевими елементами, застосовані нові тягові електродвигуни ТЛ2К в шестиполюсному виконанні з компенсаційною обмоткою, в електровозі три схеми сполучення тягових двигунів — послідовне, послідовно-паралельне і паралельне з більш удосконаленою схемою рекуперативного галь­мування; електровоз на розрахунковому підйомі 9% може провести поїзд масою 4400 т зі швидкістю 47 км/год, конструктивна швидкість 100 км/год.

Електровози ВЛ11 і ВЛ11"— розроблені на основі електровоза ВЛ10, можуть працювати в дво- і трисекційному виконанні (відповідно з осьови­ми формулами 2(2₀-2₀) і 3(2₀-2₀). Так, на лініях Свердловської залізниці (Росія) з важким профілем електровоз ВЛ 11 в трисекційному варіанті во­див поїзди масою 6000 т.

Електровоз В ЛІ 5— найпотужніший серед вантажних електровозів постійного струму, які виготовляв Тбіліський електровозобудівний завод, складається з двох шестивісних секцій, кузов кожної секції опирається на три двовісні, не зв'язані між собою, візки, ходова частина і ресорне підвішування мають ряд вдосконалень порівняно з електровозом ВЛ 11, застосовуються три групування шести тягових двигунів в кожній секції, які забезпечують більш плавне регулювання швидкості.

Електровоз ЧС2— постійного струму, пасажирський, шестивісний, візки тривісні, ресорне підвішування двоступеневе, регулювання напру­ги — ступеневе за допомогою пускових реостатів і використання трьох видів сполучення тягових двигунів; на горизонтальному профілі з поїзда­ми масою 1100 т (18 вагонів) реалізує швидкість до 120 км/год, конструк­тивна швидкість 160 км/год.

Електровоз ЧС2^Т— модернізований варіант електровоза ЧС2, облад­наний реостатним гальмуванням.

Електровоз ЧС200— створений об'єднанням «Шкода» спеціально для організації руху пасажирських поїздів зі швидкістю 200 км/год на швидкісній лінії Москва-Ленінград (Росія), в 1976-1979 роках було виго­товлено більше десятка локомотивів; електровоз постійного струму, дво­секційний, має по 2 двовісних візка в кожній секції, регулювання напру­ги — контактно-резисторне в послідовному і паралельному сполучен­нях тягових двигунів, має п'ять ступенів послаблення збудження, елект­ровоз обладнаний реостатним гальмуванням.

Електровоз ЧС6 — модифікація електровоза ЧС200, який порівняно з ним має деякі відмінності, більшу силу тяги і меншу швидкість, яка в ек­сплуатації обмежується 160 км/год.

Електровоз ЧС7 — восьмивісний, за конструкцією аналогічний елект­ровозу ЧС6, на відміну від попереднього має три види сполучення тягових двигунів, два ступеня гальмових опорів у зоні реостатного гальмування, електровоз обладнаний пристроями електропостачання для 18 пасажирсь­ких вагонів у поїзді, конструктивна швидкість 180 км/год, може провести поїзд складом 18 вагонів на підйомі 15% зі швидкістю до 90 км/год.

Електровоз ВЛ60" — змінного струму, вантажний, шестивісний, одно-секційний, модифікація першого в Радянському Союзі електровоза змінного струму ВЛ60, вперше застосовані кремнієві випрямлячі, конст­руктивна швидкість 100 км/год, розрахунковий підйом 9% долає зі швидкістю 44 км/год і може вести поїзд масою 3350 т.

Електровози типу ВЛ80 — змінного струму, вантажні, восьмивісні двосекційні, знаменували значний крок в локомотивобудуванні, на елект­ровозах застосований новий тяговий двигун НБ-418К з компенсаційною обмоткою. На початку серійного виробництва електровозів ВЛ80 були ус­тановлені кремнієві випрямлячі (ВЛ80"), далі було запроваджено реостат­не гальмування (ВЛ80^Т), пізніше до них були внесені значні зміни в схе­мах і обладнанні, які дозволили збільшити пускові тягові і гальмові сили, повернення електроенергії при рекуперації, зручності в управлінні (ВЛ80¹'); застосування синхронних (вентильних) та асинхронних з короткозамкненим ротором тягових двигунів змінного струму сприяло покра­щенню їх роботи і подовженню терміну служби, росту потужності (ВЛ80°, ВЛ80"), конструктивна швидкість 110 км/год.

Електровоз ВЛ85 — змінного струму, вантажний, дванадцятивісний, двосекційний, за ходовою частиною подібний до електровоза постійного струму ВЛ15, електрообладнання уніфіковано з типами електровозів ВЛ80'¹, ВЛ80', але більш потужний, обладнаний системою автоматичного управління, поставлявся і обслуговував найбільш вантажонапружені лінії Сибіру (Росія).

Електровоз ЧС4 — змінного струму, пасажирський, шестивісний з тривісними візками, має двоступеневе ресорне підвішування, букса з ра­мою зв'язана поводками, ступеневе регулювання напруги в тягових двигу­нах, ступеневе регулювання напруги на первинній обмотці трансформато­ра. Може забезпечувати в поїзді електричне опалення 16-17 пасажирсь­ких вагонів, конструктивна швидкість 160 км/год.

Електровоз ЧС4¹ — варіант електровоза ЧС4 з реостатним гальмуван­ням, кузов має дещо більшу масу.

Електровоз ЧС8— пасажирський, двосекційний змінного струму, ме­ханічна частина уніфікована з електровозом постійного струму ВЛ7, а електрообладнання — в більшості з електровозом ЧС4^Т .

Читайте також:

1. Міжнародні стандарти якості ISO серії 9000.
2. Склад стандартів серії ISO 9000 і ISO 10000
3. Стандарти якості ISO серії 9000:2000
4. Технічні характеристики збивальних машин серії В
5. Ядерна модель атома. Борівський воднеподібний атом. Спектральні серії

Переглядів: 3713