Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контроль і нагляд у сфері фінансово- господарської діяльності

Фінансовий контроль — діяльність державних і недержавних органів, що здійснюється в особливих формах і з особливими мето­дами, які наділені повноваженнями щодо встановлення законності і достовірності фінансових операцій, оцінки економічної ефектив­ності фінансово-господарської діяльності і виявлення резервів ЇЇ підвищення, збільшення прибуткових надходжень до бюджету і збереження державної власності. Фінансовий контроль — не­одмінна умова нормального функціонування економіки і фінансової системи. Об'єктом дії фінансового контролю є грошові відносини, що виникають при формуванні і використанні фінансових ресурсів у матеріальному виробництві і невиробничій сфері, у всіх ланках фінансової системи.

Контроль і нагляд у сфері господарської діяльності регулюється Законом України «Про основні засади державного контролю (на­гляду) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. Проте ст. 2 цього Закону містить положення про те, що закон не роз­повсюджується на відносини, які виникають під час здійснення валютного контролю, банківського і страхового нагляду та інших видів контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг.

Мета державного нагляду в цій сфері — дотримання вимог зако­нодавства України про страхування, ефективний розвиток страхо­вих послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків і захист інтересів страхувальників.

Загальний порядок державного нагляду і контролю за порядком надання фінансових послуг встановлений Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових по­слуг» , а саме ст. 1 визначає державне регулювання ринків фінансо­вих послуг, під яким розуміється здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобіган­ня кризовим явищам. Відповідні повноваження віднесені до ведення спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, яким на сьогодні виступає Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (далі — Держфінпослуг). Держфінпослуг створе­на Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 292/2008. Даний державний орган видає нормативно-правові акти щодо питань і проблем тих, що виникають у сфері страхування.

Слід враховувати, що положення Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» були визнані неконституційними відповідно до рішення Конституційного Суду України 02.10.2008 р. № 19-рп/2008 в частині повноважень Президентом України у сфері призначення і звільнення з посади голови, його заступників, директорів департаменту Держфінпослуг. Даними повноваженнями наділяється сьогодні Кабінет Міністрів України.

Нагляд і контроль за наданням фінансових послуг здійснює Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, що діє на під­ставі Указу Президента України від 12.06.95 р. № 446. Даний орган веде державний реєстр фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів відповідно до рішення даної ко­місії від 14.07.2004 р. № 296. Включення в даний реєстр і видача відповідного свідоцтва є підставою того, що суб'єкти (корпоративні інвестиційні фонди і професійні учасники ринку цінних паперів) набувають статусу фінансової установи.

Державний контроль у сфері валютних операцій регулюється Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р., ст. 12 якого встановлює, що валютні операції за участю резидентів і нерезидентів, а також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей підлягають валютному контролю, який здійснюють спеціально уповноважені державні органи, головними серед яких є НБУ і Кабінет Міністрів України.

Державний контроль і нагляд за здійсненням банківської діяль­ності як спеціальної сфери фінансових послуг віднесений до ведення НБУ і регламентується законами України «Про Національний банк України» від 20.05.99 р., «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. Стаття 1 Закону України «Про Національний банк України» містить поняття банківського нагляду, під яким розу­міється система контролю та активних впорядкованих дій Націо­нального банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банків­ської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Дії НВУ виражаються в ухваленні ним відповідних нормативно- правових актів, які є обов'язковими. Наприклад, постанова НБУ «Про затвердження Положення про здійснення уповноваженими банками контролю за проведенням резидентами та нерезидентами, до яких застосовані спеціальні санкції згідно зі ст. 37 Закону Укра­їни «Про зовнішньоекономічну діяльність», валютних операцій через ці банки» від 21.05.2003 р. № 198.

Повноважними органами контролю і нагляду в даній сфері є також органи загального контролю і нагляду за господарською ді­яльністю, серед яких виділяється Антимонопольний комітет Укра- їни, що діє відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.93 р.

У сфері державного контролю і нагляду за дисципліною цін ді­ють державні інспекції з контролю за цінами, систему яких очолює Державна інспекція по контролю за цінами (Держцінінспекція), яка функціонує у складі Міністерства економіки і на основі постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819. Основним завданням даного органу є організація і здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю і нагляду за дотриманням центральними і місцевими органами державної влади, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення і застосу­вання цін (тарифів), а також проведення цінових спостережень на споживчому і товарному ринках.

Різновидом державного фінансового контролю є державний фі­нансовий аудит, який спрямований на запобігання фінансовим пору­шенням і забезпечення достовірності фінансової звітності. Основним завданням такого аудиту є сприяння бюджетним організаціям у за­безпеченні правильності ведення бухгалтерського звіту, законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна і т. д. Даний вид державного контролю здійснюється Рахунковою палатою і органами контрольно-ревізійної служби (КРУ) згідно з законами України «Про Рахункову палату» від 11.07.96 р., «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 р.

Контрольні запитання:

11 Визначте поняття фінансової діяльності суб'єктів господарю­вання.

— Назвіть джерела правового регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання.

— У чому полягає значення господарсько-правового підходу до регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання?

— Що таке фінансова установа і який порядок набуття такого статусу?

— Назвіть види фінансових послуг і дайте їм загальну характе­ристику.

— Які публічні обмеження у сфері надання фінансових послуг ви знаєте?

— Назвіть види банківських операцій.

— Які види публічних обмежень банківської діяльності ви зна­єте?

— Що таке страхування і які вимоги до страхової діяльності?

— Дайте характеристику державному контролю і нагляду за фінансовою діяльністю суб'єктів господарювання.

 

 


Читайте також:

  1. I. Аналіз контрольної роботи.
  2. I. Контроль исходного уровня знаний, используя тестовые задания исходного уровня знаний.
  3. I. Контроль исходного уровня знаний, используя тестовые задания.
  4. I. Контроль і закріплення знань учнів
  5. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  6. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  7. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  8. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  9. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  10. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  11. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  12. II. Мотивація навчальної діяльності




Переглядів: 371

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Правове забезпечення страхування у сфері господарювання | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.