Організація правової роботи щодо запобігання та усунення рейдерських захоплень підприємств

У сучасній практиці господарських стосунків поширення набуло небезпечне явище, яке називають рейдерством, або недружнім поглинанням, пов'язане із встановленням контролю над суб'єктом господарювання — юридичною особою, або майном у сфері господарювання через конфлікт.

За відсутності законодавчого закріплення визначення поняття рейдерства, під рейдерством слід розуміти дії, що характеризуються наступними специфічними ознаками:

— майнові права або контроль над суб'єктом господарювання переходять від однієї особи до іншої (рейдеру);

— такий перехід відбувається без згоди особи, якій належать права або яка володіє контролем;

— такий перехід відбувається в ході спланованого рейдером конфлікту відповідно до розробленого ним сценарію, що має правове обґрунтування, — дійсне або уявне і реалізується з дотриманням (або з імітацією дотримання) встановлених законом процедур.

Саме одночасна наявність всіх цих ознак відрізняє рейдерство від звичайного захоплення майна (коли загарбник не обґрунтовує законність своїх дій), від звичайного господарського спору (який виникає через об'єктивні обставини, а не планується повністю однією із сторін) і від добровільного переходу прав, або корпоративного контролю (коли присутнє волевиявлення обох сторін на перехід прав або контролю і відсутній конфлікт).

Прикладом рейдерства може бути скупка акцій у міноритарних (дрібних) акціонерів АТ без узгодження з мажоритарними (великими) акціонерами і призначеними ними органами управління товариства із тим, щоб провести надалі загальні збори АТ і переобрати органи управління, усунувши, таким чином, мажоритарних акціонерів від управління товариством без їх згоди. Якщо шляхом скупки акцій у міноритарних акціонерів рейдеру вдасться утворити пакет, необхідний для законного скликання, проведення загальних зборів і ухвалення рішень про зміну керівництва товариства без згоди мажоритарних акціонерів, матиме місце «біле» рейдерство. Проте, оскільки на більшості вітчизняних АТ мажоритарні акціонери вже сформували контрольні пакети акцій, змінити органи управління законним шляхом без згоди мажоритарних акціонерів, як правило, неможливо. У такому разі рейдерство може бути пов'язане з силовим впливом і порушеннями закону (т.з. «чорне рейдерство»). Особливістю такого рейдерства є те, що незаконним по суті діям надається юридична форма, а корпоративні права закріплюються за рейдером за відсутності належних правових підстав. При цьому рейдери використовують пробіли і вади законодавства, вишукують недоліки правовстановлюючих документів, інші «слабкі місця» підприємства-жертви, інколи використовують державний примус на основі підроблених рішень судів, розпоряджень різних контролюючих органів, витрачаючи великі кошти на юридичний супровід своїх операцій.

Враховуючи поширеність подібних дій, суб'єктам господарювання, що мають ліквідні активи (наприклад — коштовну нерухомість, прибуткові виробництва, інтелектуальну власність), слід завчасно шляхом належної організації правової роботи та інших управлінських заходів сформувати систему захисту від рейдерства.

Система захисту від рейдерства являє собою низку спланованих і взаємодоповнюючих правових, інформаційних, силових і організаційних заходів, спрямованих на збереження контролю над суб'єктом господарювання і його майном за органами управління, призначеними акціонерами (власниками, учасниками).

Нижче розглядаються основні елементи системи захисту суб'єкта господарювання від рейдерства, до яких залучається його юридична служба.

1. Завчасна підготовка в період нормальної роботи суб'єкта господарювання повинна бути спрямована на усунення умов, які можуть призвести до рейдерських захоплень. Така підготовка може ґрунтуватися на спеціальному локальному акті суб'єкта господарювання, формалізованому у рішенні органу управління суб'єкта господарювання. Зазначений документ має бути конфіденційним, щоб його зміст був відомий тільки керівництву суб'єкта господарювання і керівникові його юридичної служби. Відповідний акт повинен містити;

— опис можливих загроз суб'єктові господарювання з боку рейдерів (як правило, спрямованих на заволодіння цінними активами);

— рішення щодо порядку узгоджених дій посадових осіб суб'єкта господарювання у разі рейдерства;

— опис заходів, які слід здійснити ще за відсутності рейдерської загрози з метою належної підготовки до неї (від встановлення сигналізації і нічного освітлення до внесення змін до установчих документів).

До акта можуть додаватися проекти типових документів (внутрішніх — наказів, рішень посадових осіб і органів суб'єкта господарювання і зовнішніх — наприклад листів і договорів), що підписуватимуться з мінімальним редагуванням за умов нестачі часу.

Юридична служба за відсутності загрози рейдерства бере участь у розробці, удосконаленні, впровадженні захисних заходів, будує конструктивні відносини з правоохоронними, контролюючими органами, державною виконавчою службою, спостерігає, чи немає ознак збору інформації про підприємство, підозрілих придбань акцій, або заборгованостей підприємства, контактує з реєстратором

(депозитарієм) цінних паперів, бухгалтерією підприємства, іншими Його підрозділами.

Дуже важливе значення має також профілактична робота з планомірного і максимально повного усунення «слабких місць» — передумов для рейдерства щодо суб'єкта господарювання, включаючи, в т.ч.: мінімізацію його заборгованостей; формування корпоративної культури у відносинах між акціонерами (учасниками), а також з трудовим колективом; перегляд установчих і внутрішніх документів підприємства на предмет усунення вад, які можуть полегшити рейдерам захоплення, формалізацію внутрішніх процедур — в т.ч. скликання загальних зборів та ін.

Юридичній службі слід відпрацювати і закріпити в установчому документі, внутрішніх документах підприємства способи заміни його ключових посадових осіб в разі їх раптового вибуття (наприклад — механізм призначення наглядовою радою виконуючого обов'язки голови правління за його несподіваної відсутності).

Керівництво підприємства повинне завчасно передбачити можливість посилення юридичної служби шляхом укладення договору про надання юридичних послуг з юридичними фірмами на випадок рейдерского конфлікту.

2. Робота в період загрози рейдерства і відкритого господарського конфлікту з рейдером. Перший виявлений підприємством рейдерский позов, скарга, перевірка або негативна публікація, а також дані про систематичний збір інформації про підприємство, скупку його акцій або боргів повинні відповідним чином активізувати роботу юридичної служби підприємства.

У розрізі відповідних заходів юридична служба:

— реагує на всі позови, оскаржує всі ухвали і рішення, прийняті на користь рейдера;

— оскаржує в адміністративні суди і правоохоронні органи дії органів і посадових осіб, що сприяють рейдеру;

— організовує перерозподіл активів підприємства між пов'язаними з підприємством особами;

— організовує «евакуацію» найбільш цінного майна, у тому числі нерухомого — майно передається у заставу пов'язаним юридичним особам;

— підтримує в актуальному стані обтяження (арешти, заборони, застави) на активи з тим, щоб зробити неможливим відчуження таких активів за рішеннями органів управління, обраних на скликаних і проведених рейдером загальних зборах акціонерів (далі — «альтернативні» органні «альтернативні» збори);

— бере участь в «альтернативних» зборах як представник акціонерів, збирає докази відсутності кворуму, порушень під час їх проведення, оскаржує до суду їхнє рішення;

— оскаржує дії державного виконавця при спробах рейдерів встановити контроль над майном підприємства за процедурою примусового виконання;

— подає в правоохоронні органи заяви про порушення кримінальних справ відносно рейдерів, за наявності в їхніх діях складу злочину;

— оскаржує договори купівлі-продажу майна підприємства, укладені «альтернативними» органами і повертає у власність підприємства продане ними майно;

—забезпечує юридичний супровід повернення органів управління на підприємство через відновлення на роботі керівника і визнання недійсними рішень «альтернативних» зборів.

Оскільки підприємство здійснює захист, стратегічна ініціатива в такому конфлікті належить рейдеру. Водночас, захист підприємства повинен передбачати як симетричні відповіді на дії рейдера, направлені на блокування його спроб встановити контроль над майном підприємства, так і асиметричні контрзаходи, зокрема — дії на випередження (наприклад — передача активів підприємства у заставу пов'язаним особам).

Враховуючи те, що вплив рейдера на підприємство має, зазвичай, комплексний характер, юридична служба підприємства не повинна залишатися з рейдером сам-на-сам. Обов'язковою є тісна взаємодія такої служби з прес-службою підприємства, фірмами, що надають підприємству послуги з охорони майна, громадським формуванням з охорони громадського порядку за місцем роботи (у разі його створення на підприємстві).

Слід також мати на увазі те, що, ухвалюючи рішення про рейдер- ське захоплення, рейдери звертають увагу на два чинники: ліквідність активів підприємства і його здібність до належної організації захисту від захоплення, у тому числі — правової роботи. Тому виявлення рейдером наявності на підприємстві такої системи захисту і усунення умов, що створюють передумови для захоплення, значно знижують вірогідність неправомірних дій щодо підприємства.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення правової роботи у сфері господарювання.

2. В чому полягає зміст і види правової роботи суб'єкта господарювання?

3. Назвіть основні елементи охорони прав суб'єктів господарювання при проведенні перевірок їхньої діяльності державними органами.

4 - В чому полягає особливість судового і третейського захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання?

5, Назвіть складові правової роботи щодо запобігання та усунення рейдерських захоплень підприємств.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Судовий і третейський (арбітражний) захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.