• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перевірка операцій, що відображають придбання товаріву роздрібно-оптовому торговельному підприємстві способом контрольного порівняння.

Перевірка об'єктивної можливості здійснення господарських операцій, відображених у документах.

Цей спосіб застосовують у процесі дослідження операцій по роботах такого характеру, які в натурі точно перевірити неможливо (наприклад, ремонтні, будівельні та інші роботи). Ретельним аналізом можна встановити, що операції з нарахування оплати праці на ніби здійснений капітальний ремонт не супроводжуються списанням матеріалів. Іноді можна виявити, що від особи, яку наймає виконавець робіт, вимагають різних спеціальних знань, якими вона не володіє або за часом фактично не могла виконати всього обсягу робіт, зазначених у документах.

Доцільно застосувати цей спосіб за товарами, витрачання яких до­кументується. Суть способу полягає у встановленні можливого мак­симального залишку конкретного виду товару на кінець інвентариза­ційного періоду. Дані про максимально можливу кількість товару порівнюються з фактично виявленим його залишком на необхідну дату або останню інвентаризацію. За відсутності зловживань фактична кількість товару не може перевищувати максимально можливий його залишок.

7. Перевірка господарської операції в натурі.
Застосовується цей спосіб для перевірки цінностей, придбаних

протягом декількох місяців, але не списаних на витрати.

8. Застосування прийомів отримання пояснень при відновленні.
Спеціалісту в ході процесу відновлення та після його завершення

слід отримувати пояснення та роз'яснення від великої кількості осіб, які умовно можна поділити на дві групи: зацікавлені (посадові та ма­теріально відповідальні) особи, безпосередньо зацікавлені в результаті відновлення; інші особи (працівники, службовці), що не беруть участі у відновленні бухгалтерського обліку на підприємстві.

Використовуючи методи і спеціальні прийоми, необхідну нормативну базу, спеціаліст повинен отримувати максимальну інформацію профілактичного характеру. Спеціаліст, здійснивши перевірку, висновки з відновлення господарських операцій повинен викласти у спеціальному акті. Фінансово-господарські операції в ньому повинні бути вказані в хронологічному порядку, за їх назвами, змістом та у повному обсязі. Після оформлення акта з облікових даних, вміщених у ньому, обов'язково повинна бути проведена документальна ревізія. її метою є перевірка повноти відновлення бухгалтерського обліку. Це важливо ще і тому, що якщо по справі буде призначена судово-бухгалтерська експертиза, то експерт перед її проведенням повинен бути переконаним, що відновлення бухгалтерського обліку здійснено правильно, згідно з тими нормативно-законодавчими актами, які регламентують ведення бухгалтерського обліку в Україні. Таким чином, ревізор, залучений до цього, повинен бути кваліфікованим спеціалістом у тій сфері, документальну перевірку якої йому треба провести. Згідно з цим слідчий, який отримав матеріали по відновленому бухгалтерському обліку, повинен винести постанову про проведення документальної ревізії. На її вирішення доречно поставити, наприклад, такі питання:

1)чи повно та об'єктивно відновлений бухгалтерський облік на підприємстві за визначений період;

2)чи відповідає відновлений бухгалтерський облік на підприємстві чинним нормативним актам України, які передбачають його ведення;

3)чи відповідають дані відновленого бухгалтерського обліку даним фінансової та податкової звітності;

4)чи подавало підприємство фінансову та податкову звітність у періоді, що перевіряється;

5)які розбіжності виявлені між даними документів звітності і даними відновленого бухгалтерського обліку тощо.

Крім цього, на вирішення ревізора можуть бути поставлені й інші питання, на які він повинен дати роз'яснення, якщо бухгалтерський облік відновлений повністю. Слідчий, отримавши акт документальної ревізії, дає йому оцінку. Разом із загальними умовами оцінки він по­винен перевірити, чи повно та об'єктивно відновлений бухгалтерський облік; чи підтверджені відновлені фінансово-господарські операції другими екземплярами первинних документів; чи відповідає відновле­ний облік тим нормативним актам, які регулюють його ведення.

За відновленим бухгалтерським обліком може бути призначена су­дово-бухгалтерська експертиза. Фактичне підґрунтя для її проведення таке ж, що і при провадженні експертизи при звичайному порядку. Разом з тим призначення судово-бухгалтерської експертизи по відновленому обліку має свою специфіку. Безпосередньо експерт-бухгалтер перед дослідженням основних питань повинен бути переконаним, що відновлення бухгалтерського обліку на підприємстві проведено пра­вильно. У зв'язку з цим' слідчий при підготовці постанови про призна­чення судово-бухгалтерської експертизи одним з перших для вирішення експерта питань повинен поставити питання: чи відповідає відновлений бухгалтерський облік на підприємстві проведеним операціям та чи виконувалось законодавство з його ведення?

Тільки при отриманні експертом позитивних даних доцільно звер­татися до дослідження інших питань, які стосуються фінансово-господарських операцій. Оцінка висновків експерта проводиться слідчим у тому ж порядку, згідно з чинним законодавством. Таким чином, дослідження облікових даних, які відображають рух матеріальних цін­ностей, проводиться з метою виявлення відхилень від звичайного по­рядку руху цінностей. Таке дослідження може бути проведене за до­помогою відновлення облікових даних записів за документами після­операційного (щоденного) аналізу руху товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів з визначенням залишку після кожної операції або дня, а також і порівняльний аналіз документів, які відображають однотипні господарські операції.

Метод відновлення використовується слідчим у випадках:

• занедбання, перекручування бухгалтерського (синтетичного та ана­літичного обліку) або оперативного, найчастіше складського обліку;

• навмисного або через необережність знищення регістрів бухгалтерського та оперативного обліку (якщо не знищена первинна документація);

• відсутності аналітичного обліку, коли для розпізнавання зловживань необхідно відновити кількісно-сортовий облік.

Метою відновлення бухгалтерського обліку є створення умов для ефективного розкриття корисливих злочинів у сфері економіки. Від­новлення бухгалтерського обліку на підприємстві дає можливість ві­добразити фінансово-господарську діяльність підприємства у повному обсязі. З господарських операцій складається господарський процес підприємства, який знаходить своє відображення в певному, встанов­леному чинним законодавством для цієї операції, обсязі документів. А окремо взяті документи не можуть свідчити про зміст проведеної опе­рації. З цього приводу спеціаліст-бухгалтер дає висновок про повноту та правомірність проведення господарських операцій за конкретний звітний період, що може та повинно бути перевірено експертом за допомогою висновків судово-бухгалтерської експертизи.

Читайте також:

1. IV. Перевірка розв’язання і відповідь
2. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
3. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
4. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.
5. Аналіз претензійної та позовної роботи на підприємстві
6. Аналіз трудових ресурсів на підприємстві.
7. Аналітична перевірка звітності
8. Аудит на підприємстві з кмп’ютеризованим бухгалтерським обліком.
9. Бухгалтерський облік придбання основних засобів і нематеріальних активів
10. Вибір і перевірка проводів та кабелів за нагріванням
11. Види зустрічних операцій за способом компенсації
12. Види обліку на підприємстві

Переглядів: 509