• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правові заходи охорони вод

Під правовою охороною вод розуміють закріплену в законо­давстві систему державних та суспільних заходів, спрямовану на запобігання забрудненню, засміченню, вичерпанню вод та ор­ганізацію раціонального використання водних ресурсів для задово­лення потреб народного господарства і забезпечення матеріальних, екологічних і культурно-оздоровчих інтересів населення¹, а також на ліквідацію негативних явищ і поліпшення стану вод².

Перелік основних водоохоронних заходів міститься у Водному кодексі України (розділ IV), який містить усі основні заходи, що виправдали себе на практиці. Деякі охоронні заходи є і в інших правових приписах ВК України. До основних водоохоронних за­ходів віднесені: утворення водоохоронних зон (ст. 87 ВК України), прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, смуг відведен­ня, берегових смуг водних шляхів тощо (так, водоохоронні зони утворюються для найбільш сприятливого режиму водних об'єктів, а також зменшення коливань стоку вздовж рік, морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм³); обмеження господарської діяль­ності в прибережних захисних смугах навколо водойом та на ост­ровах. На охорону водних ресурсів спрямовані і деякі заборонні

¹ Див.: Гусев Р. К., Петров В. А. Правовая охрана природи в СССР: Учеб-
ное пособие для вузов. — С.64.

² Див.: Природоресурсовое право и правовая охрана окружающей средьі:
Учебник / Под ред. Петрова В. В. - М., 1988. - С. 257-258.

³ Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення
господарської діяльності в них, затверджений постановою Кабінету Міністрів
України від 8 травня 1996 року // ЗП України. - 1996. - № 10. - Ст. 318.

Розділ XI. Правове регулювання використання та охорони вод

приписи — заборона введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан води; заборона скидання у водні об'єкти відходів і сміття; заборона підприємствам і громадя­нам забруднювати, засмічувати поверхні водозаборів, льодового покриву водойм, а також морів, їх заток, лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами та ін.

Слід зазначити, що Водний кодекс України передбачає чимало заходів запобіжного характеру. Це, зокрема, охорона підземних вод, водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних; запобігання забрудненню вод добривами і хімічними засобами захисту рослин; розробка умов розміщення, проектування, будівництва, реконст­рукції підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод та на стан рибогосподарських водних об'єктів; охоро­на внутрішніх морських вод та територіального моря. Так, охоро­на внутрішніх морських вод і територіального моря встановлена ст. 102 ВК України, а також Правилами охорони внутрішніх мор­ських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, за­твердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 269^і. Ці Правила встановлюють вимоги щодо за­побігання забрудненню та засміченню внутрішніх морських вод і територіального моря України підприємствами, установами, ор­ганізаціями всіх форм власності, громадянами України, а також іно­земними юридичними і фізичними особами та особами без грома­дянства, українськими та іноземними судами, які перебувають у цих водах.

У законодавстві також встановлено комплекс заходів, спрямо­ваних на запобігання шкідливим діям вод та аваріям на водних об'єктах і ліквідацію їх наслідків; залуження та створення лісона­саджень на прибережних захисних смугах, схилах; будівництво про­тиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб; спорудження дренажу тощо.

У Водному кодексі України передбачені невідкладні заходи по запобіганню стихійним лихам, спричиненим шкідливою дією вод, і аваріям на водних об'єктах та ліквідації їх наслідків. Зокрема, в разі загрози стихійного лиха, пов'язаного зі шкідливою дією вод, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ра­зом з підприємствами і організаціями зобов'язані вжити невідклад-

¹ ЗП України. - 1996. - № 8. - Ст. 241; Офіційний вісник України. - 2002. -№ 14.-Ст. 741.

Особлива частина

них заходів до запобігання цьому лиху а в разі його настання — до негайної ліквідації його наслідків. У разі аварії на водних об'єктах, пов'язаних із забрудненням вод, що може шкідливо вплинути на здоров'я людей і стан водних екосистем, підприємство або ор­ганізація, з вини яких сталася аварія або які виявили її, зобов'язані негайно почати ліквідацію її наслідків і повідомити державні орга­ни охорони навколишнього природного середовища, санітарного нагляду, водного господарства, геології та відповідну раду.

Державні органи водного господарства зобов'язані забезпечи­ти безаварійне функціонування водних об'єктів під час повеней і паводків, прогнозувати поширення спричинених ними наслідків, а також спільно з відповідними радами народних депутатів здійсню­вати заходи щодо забезпечення безперебійного водопостачання населення і галузей економіки.

Особливої уваги заслуговують правові заходи, що забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання. Забрудне­ними визнаються водні об'єкти, якщо склад і властивості води змінилися в результаті впливу або виробничої діяльності чи побу­тового використання населенням до такого ступеня, коли водні об'єкти стають частково або повністю непридатними для одного з видів водокористування. Джерела забруднення можуть бути різни­ми — це і неочищені стічні води, і неправильне захоронення радіо­активних відходів, і скиди з суден нафти. Факт забруднення вод встановлюється або інспекторами Державної екологічної інспекції Мінприроди України, або посадовими особами спеціально уповно­важених органів інших міністерств та відомств відповідно до їх ком­петенції.

Під засміченням розуміють привнесення у водні об'єкти сто­ронніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод. Це може бути деревина, кора, будівельне сміття, металобрухт, інші виробничі або побутові відходи. У цьому разі якість вод змінюється поступово, але не до такого ступеня, що водні об'єкти не можуть бути використані за призначенням. Засмічення в першу чергу впли­ває на русло річок і перешкоджає судноплавству.

Саме тому водним законодавством встановлено заборону на скид у водні об'єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття.

Вичерпання характеризується кількісним зменшенням природ­них запасів води у водойомах і джерелах внаслідок неправомірних дій або ж природних стихійних явищ чи значними якісними зміна­ми в результаті хімічного, радіаційного забруднення до такого сту-212

Розділ XI. Правове регулювання використання та охорони вод

пеня, що вода не може бути використана для водокористування. В цьому випадку вичерпання є вищою формою забруднення водой­мищ. Для охорони вод від вичерпання встановлюються водоохо­ронні зони, а також здійснюються лісомеліоративні, протиерозійні, гідротехнічні та інші заходи відповідно до планів.

■ '.і..... _г == § 7. Відповідальність за порушення водного

Читайте також:

1. II. Загально-шкільні заходи
2. PR-Заходи фармацевтичної фірми
3. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
4. Аграрні правовідносини в Україні
5. Агромеліоративні заходи
6. Адміністративні правовідносини
7. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
8. Адміністративно-запобіжні заходи
9. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
10. Адміністративно-правові відносини
11. Адміністративно-правові відносини
12. Адміністративно-правові відносини та адміністративно-правові норми

Переглядів: 565