• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

І нагляд за їх здійсненням

Надрокористувачі володіють широким колом прав і обов'язків, закріплених у Кодексі про надра та інших нормативних актах. Не­обхідно розрізняти загальні права і обов'язки, які поширюються на

⁸* , 227

Особлива частина

всіх без винятку або на велику частину надрокористувачів, і спе­цифічні, які поширюються тільки на окремих осіб, що здійснюють конкретний вид надрокористування. Слід мати на увазі, що право користування земельною ділянкою для потреб, пов'язаних із кори­стуванням надрами, в зміст права надрокористування не входить. Надрокористувачам, що здійснюють головні види надрокори­стування, належать такі права: проводити на наданій їм ділянці гео­логічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копа­лин та інші роботи відповідно до умов спеціального дозволу (ліцен­зії); розпоряджатися видобутими корисними копалинами, коли інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу (ліцензії); здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) консервацію наданого в користування родовища корис­них копалин або його частини.

Надрокористувачі мають право на першочергове подовження терміну тимчасового користування надрами. Вони також мають пра­во на будівництво підземних і наземних споруд і об'єктів із дотри­манням установлених правил. Права користувачів надр охороняють­ся законом і можуть обмежуватися лише у випадках, передбачених чинним законодавством. Збитки, завдані порушенням прав надро­користувачів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

На надрокористувачів покладаються і відповідні обов'язки, а саме: використовувати надра за цільовим призначенням, для якого їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища, не допус­кати шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами, збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд.

Надрокористувачі зобов'язані охороняти рідкісні геологічні відшарування, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність і оголошені в установленому порядку об'єктами природ­но-заповідного фонду.

Після закінчення робіт, пов'язаних із користуванням надрами, надрокористувачі зобов'язані приводити земельні ділянки, пору­шені при користуванні, в стан, придатний для подальшого їх вико­ристання в суспільному виробництві.

Користувачі надр зобов'язані виконувати й інші вимоги щодо ко­ристування надрами, встановлені гірничим законодавством України. Законодавством установлена спеціальна система державного нагляду за здійсненням надрокористувачами своїх прав та обов'яз-228

Розділ XII. Право користування надрами

ків. Державний нагляд за використанням та охороною надр здійс­нюється спеціальними державними органами у формі державного геологічного контролю та державного геологічного нагляду. Мета державного контролю і нагляду — забезпечення дотримання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр.

Державний контроль за геологічним вивченням надр (держав­ний геологічний контроль) здійснюється Державним комітетом природних ресурсів України та його органами на місцях.

Державний нагляд за веденням робіт по геологічному вивчен­ню надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Державним комітетом України по нагляду за охоро­ною праці та його органами на місцях. Державний контроль за ви­користанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійсню­ють місцеві ради, органи державної влади на місцях, а також Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях.

Органи державного контролю і нагляду в межах своєї компетенції мають право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час гео­логічного вивчення надр, їх використання та охорони; у порядку, встановленому законодавством, припиняти роботи, пов'язані з ко­ристуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил або без спеціальних дозволів. Порядок здійснення державного контро­лю і нагляду визначається Положенням про порядок здійснення дер­жавного (гірничого) нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1995 року № 134 ^і та Положенням про державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічно­му вивченню надр України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від ЗО листопада 1994 року № 801².

== § 5. Підстави іпорядок припинення права користування надрами

Право користування надрами може бути припинено (повністю чи частково), зупинено на деякий час через підстави, передбачені чинним законодавством.

¹ ЗП України. - 1995. - № 5. - Ст. 126.

² Там само. - № 2. - Ст. 34.

Особлива частина

Повне припинення права надрокористування настає, коли ко­ристувач позбавляється цього права на весь наданий йому гірничий відвід або спеціального дозволу (ліцензії). Частковим припиненням називається вилучення у надрокористувача лише частини гірничого відводу із збереженням за ним права користування частиною, що залишилася.

Підстави припинення права користування надрами передбачені у ст. 26 КпН України. Однак наведений перелік не є вичерпним. Існують також підстави, за наявності яких припинення права над­рокористування завжди обов'язкове, і підстави (вони віддаються на розсуд компетентних органів), які можуть спричинити, а можуть і не спричинити припинення цього права. Ці підстави можна поділи­ти на безумовні (обов'язкові) та умовні.

До безумовних (обов'язкових) можна віднести: закінчення вста­новленого терміну користування надрами, коли відпадає потреба в користуванні; припинення діяльності користувачів надр; позбавлен­ня надрокористувача спеціального дозволу (ліцензії). Право корис­тування надрами може бути припинено в безумовному порядку, коли надра вилучаються для державних або громадських потреб у встанов­леному законодавством порядку. Надрокористувачам у такому разі зобов'язані відшкодувати збитки, завдані внаслідок вилучення надр, у розмірах і порядку, встановлених законодавством.

Інші підстави тягнуть за собою припинення права надрокори­стування лише за наявності певних умов. До таких підстав нале­жать: користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення нав­колишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не за цільовим призначен­ням; порушення інших вимог, передбачених ліцензією на користу­вання ділянкою надр, а також тоді, коли користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування.

Деякі підстави припинення права надрокористування прямо законодавством не передбачені, хоча й мають місце. Так, смерть громадянина як підстава припинення права надрокористування законом не передбачена, хоча зрозуміло, що право користування будь-яким об'єктом природи не може зберігатися за померлим.

Однією з підстав припинення права надрокористування може бути несплата або несвоєчасна сплата обов'язкових платежів за користування надрами.

Право надрокористування припиняється й у випадках вилучен­ня земельної ділянки у землевласників і землекористувачів на

Розділ XII. Право користування надрами

підставах і в порядку, передбачених чинним земельним законодав­ством.

Підставою припинення права надрокористування іноземних юридичних осіб і громадян є також і дострокове розірвання угоди (контракту) на право користування надрами або переробку міне­ральної сировини. Це є умовною підставою припинення права ко­ристування надрами, бо для дострокового розриву необхідна на­явність порушень умов контракту з боку іноземної юридичної осо­би або громадянина. Коли ж порушень договору не було, то він не може бути достроково розірваним за вимогою однієї із сторін, за винятком необхідності вилучення надр для державних або гро­мадських потреб. Закінчення ж строків дії таких угод є безумовною підставою для припинення права користування надрами.

Екологічне законодавство передбачає також випадки зупинен­ня (тимчасової заборони) і обмеження права надрокористування. Це означає тимчасову заборону надрокористування до виконання необхідних природоохоронних заходів, тобто зупиняється корис­тування надрами.

Обмеженням права надрокористування є випадки, коли на пев­ний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин як у цілому по підприємству, так і на окремих його вироб­ничих підрозділах.

Надрокористування обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) в разі перевищення надрокористувачами лімітів ви­користання надр, порушення екологічних нормативів і стандартів, а також вимог екологічної безпеки у спеціально передбачених ви­падках¹.

Право користування надрами припиняється, обмежується або зупиняється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці або місцевими радами, які надали надра в користування шля­хом анулювання наданого гірновідводного акта і вилучення гірни­чого відводу в натурі, а також Державним комітетом природних ресурсів України шляхом анулювання наданої ліцензії.

У разі незгоди користувачів з припиненням права надрокорис­тування у випадках використання надр не за цільовим призначен-

¹ Про затвердження порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними законодавства про охорону природного середовища: Постанова Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. — 1992. - № 46. - Ст. 637.

Особлива частина

ням; із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення довкілля; невикористання надр без поважних причин протягом двох років або позбавлення спеціального дозволу це питання вирішується в судовому порядку, а в інших випадках — адміністративному.

Спори з питань користування надрами розглядаються органами державного геологічного контролю, державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, місцевими радами, судом, господарським судом або третейським судом у межах їх ком­петенції в порядку, встановленому чинним законодавством України. Так, наприклад, місцеві ради вирішують спори з питань корис­тування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копа­лин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Судам підвідомчі справи про стягнення коштів та відшкодуван­ня збитків, завданих державі внаслідок порушень законодавства про надра. Надрокористувачі також мають право оскаржити в су­довому порядку рішення відповідних органів державної влади і управління в разі відмови надання надр у користування або припи­нення права користування надрами. Судам підвідомчі й інші май­нові спори, пов'язані з користуванням надрами.

Позивачі — Державний комітет природних ресурсів України, Державний комітет по нагляду за охороною праці, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та їх ор­гани на місцях — звільняються від сплати державного мита у спра­вах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих дер­жаві внаслідок порушень законодавства про надра.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземними юридичними особами і грома­дянами та власником надр, розглядаються відповідно до вимог міжнародного законодавства, міжнародних договорів, укладених контрактів. За згодою сторін такий спір може бути направлено на розгляд третейського суду або міжнародного арбітражного суду.

Читайте також:

1. II. Наглядова рада АТ
2. V. Робоче проектування та авторський нагляд.
3. Акти прокурорського нагляду.
4. Банківське регулювання і банківський нагляд
5. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
6. Банківський нагляд: методи проведення та заходи впливу
7. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про ОП здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокуратурами.
8. Відповідно до Наказу МОЗ та Держкомітету України по нагляду за охороною праці (95р.)Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі
9. Влади з нагляду за охороною праці до середини 2005 р. був Державний комітет
10. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
11. Державний контроль за здійсненням валютних операцій
12. Державний нагляд з ОП

Переглядів: 530