Частина ІІ. Парламентарі та права людини: огляд механізмів, якими можуть скористатись члени та працівники парламенту для захисту, просування та реалізації прав людини.

Коли мова йде про підвищення ефективності парламентського контролю за дотриманням прав і свобод людини та громадянина в Україні, то питання в більшості випадків зводиться до аналізу законодавста та практики роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. В той же час підручник, підготовлений в межах програми Вестмінстерської фундації за демократію, розглядає значно ширший спектр механізмів, які можуть бути задіяні для здійснення парламентського контролю за дотриманням прав людини.

У ньому йдеться про інструменти, прийоми та повноваження, якими можуть скористатися парламентарі для захисту, просування та реалізації прав людини. Він містить настанови для парламентського апарату щодо ефективної підтримки дій тих парламентарів, які виступають захисниками прав людини. Успішні стратегії, що дозволили б більше зосередити парламентську діяльність на захисті прав осіб, ілюструються дослідженнями конкретних випадків із різних країн світу та прикладами.

Парламенти і права людини

Парламентарям як представникам народу та законодавцям, а також під час виконання функцій нагляду за виконавчою гілкою влади на регулярній основі доводиться мати справу з питаннями порушень прав людини. Потрібно мати на увазі те, що питання адміністративного або робочого характеру, які виникають у діяльності парламенту, можуть як підтримувати, так і підривати можливості парламентарів у просуванні та захисті прав людини, гарантованих конституцією держави.

Парламенти, які представляють нас усіх

Парламентам належить представляти населення держави, для чого вони і створюються. Національні парламенти все більше намагаються забезпечити розмаїття свого складу, включаючи створення рівних можливостей в отриманні парламентських посад для жінок, етнічних меншин, людей з обмеженими можливостями, а також осіб, що належать до різних політичних та релігійних груп. Це запровадження нових заходів, які зроблять політичну діяльність привабливішою для таких груп (наприклад, більш прогнозований графік роботи), а також прийняття законів, спрямованих на можливість для окремих партій висувати кандидатами в ході парламентських виборів таких членів груп, представництво яких не є достатнім.

Розмаїття в парламенті:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Паризькі принципи щодо створення національних інституцій з прав людини.	\|	Об'єднане Королівство (Великобританія)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.