Парламентський контроль Спільного комітету з прав людини

Спільний комітет з прав людини здійснює законодавчий контроль усіх законопроектів, що подаються до парламенту. У першу чергу аналізуються ті законопроекти, ухвалення яких має найбільшу ймовірність. Як правило, Комітет намагається подати свої висновки до проведення заключних дебатів щодо законопроекту у нижній палаті (Великобританія має двопалатний парламент) для того, щоб члени обох палат могли вести поінформовану дискусію про наслідки запропонованого закону для прав людини. Висновки комітету щодо законопроектів оприлюднюються. З ними можуть ознайомитися як члени парламенту, так і широкий загал. Як правило, уряд надає коментарі з приводу висновків та рекомендацій комітету у ході обговорень законопроекту. Рекомендації Спільного комітету з прав людини можуть містити критичні зауваження щодо законопроекту; зауваження щодо ризиків порушення окремих прав нормами законопроекту; пропозиції щодо внесення змін для усунення таких ризиків; схвальні відгуки щодо тих заходів, які сприятимуть підвищенню рівня захисту прав людини.

Роботу Спільного комітету з прав людини забезпечують два юридичних радники. На першому етапі парламентського контролю ці радники повідомляють Комітет про всі значні проблеми, пов’язані з правами людини, які випливають з положень законопроекту. Для того, щоб визначити пріоритети своєї роботи, члени і апарат Комітету встановлюють певний поріг значущості норм законопроекту для прав людини з метою відбору для аналізу на предмет сумісності з правами людини конкретних законопроектів. СКПЛ надає свої висновки тільки для законопроектів, які знаходяться не нижче такого порогу значущості. При цьому використовуються такі основні чинники як: (і) кількість та види прав, на яких позначаться норми законопроекту; (іі) кількість осіб, яких такі норми стосуватимуться; (ііі) чи є серед таких осіб представники вразливих груп населення; а також (iv) чи відповідні проблемні питання підпадають під шаблон несумісності, який періодично встановлюється державою.

Після розгляду порад юридичного радника Голова Комітету письмово звертається до уряду з проханням надати інформацію, що вважається необхідною. Після одержання відповіді від уряду Комітет розглядає проект висновків щодо законопроекту, включаючи думки та рекомендації щодо сумісності його норм. Такі висновки передаються для дебатів у парламенті і можуть включати у себе рекомендації щодо внесення до законопроекту змін, які можуть пропонуватися членами Комітету або іншими членами парламенту.

Моделі парламентського контролю у різних парламентах є різними, у залежності від встановлених процедур та практики. Практичний контроль дотримання прав людини також має різні форми у різних державах, проте його ефективність є ключовим чинником для парламентарів, які прагнуть впливати на хід обговорення питань, пов’язаних з правами людини, знайти найкращі шляхи використання існуючих процедур для підвищення обізнаності з правами людини та забезпечувати внесення змін до законів, коли це необхідно. Отже, наприклад у Великобританії СКПЛ намагається подавати свої висновки щодо кожного запропонованого урядом законопроекту ще до того, як такий законопроект пройде обговорення у нижній палаті двопалатного парламенту Великобританії. Це означає, що СКПЛ подає свої висновки щодо кожного із законопроектів, прийняття якого має високу ймовірність, з таким розрахунком, щоб члени обох палат парламенту мали достатньо часу для напрацювання змін до законопроекту з метою усунення будь-яких потенційних загроз для захисту прав людини або запровадження певних заходів, необхідних для поліпшення такого захисту. Для своєчасного надання таких висновків необхідний певний рівень оперативності у залежності від графіків роботи парламенту в інших державах.

Парламентський контроль:

Грузія

У липні 2010 року уряд Грузії запропонував зміни до Закону про базову освіту з метою запровадження охорони у всіх державних школах країни. Шкільні охоронці мали бути наділені широким спектром повноважень з охорони правопорядку у межах шкільних приміщень, включаючи повноваження на проведення у повному обсязі обшуків учнів, вчителів або будь-яких інших осіб, а також повноваження на застосування сили проти людей з метою захисту життя та здоров’я будь-якої особи, включаючи шкільних охоронців. Ці пропозиції були піддані активній критиці у грузинських засобах масової інформації, а також національними НУО на тих підставах, що вони не містили адекватних гарантій захисту прав на приватне життя учнів та вчителів, включаючи право на фізичну недоторканість. Зокрема, Конституція Грузії передбачає, що примусовий обшук без згоди особи, що обшукується, може проводитись тільки з дозволу суду (стаття 20(2)). Комітет з юридичних питань грузинського парламенту взяв цю критику до уваги та вніс до законопроекту зміни, якими передбачалося запровадження додаткових гарантій, включаючи обмеження повноважень на обшук тільки шляхом «поплескування» (без перевірки вмісту кишень), та й то тільки з дозволу та під наглядом директора школи. Комітет пообіцяв розглянути питання застосування сили шкільними охоронцями у ході наступної парламентської сесії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Законодавчий контроль	\|	Україна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.