Усю сукупність 20-ти пар (хі; уі), що вивчається, розділимо за факторною ознакою на 3 групи, використавши поділ, зроблений у таблиці 3.5. За формулою (3.1) обчислимо загальну середню для всієї сукупності значень уі (і= ):
.
За формулою (3.3) обчислимо загальну дисперсію ознаки Y:
.
За формулою (3.6) обчислимо міжгрупову дисперсію, використавши раніше знайдені значення групових середніх (табл. 3.6) і частот fk (табл. 3.4):
.
За формулою (3.8) обчислюємо спостережене значення кореляційного відношення:
звідки витікає, що 74,7 % загальної варіації ознаки Y пов’язано з варіацією ознаки Х, а це свідчить про можливість існування залежності Y від Х.
Для формального підтвердження або спростування даного припущення знайдемо критичне значення величини η2 для рівня значущості . За таблицею критичних значень (додаток 2) для степенів вільності k1=m–1=3–1=2, k2=n–m=20–3=17 знаходимо = =0,297. Оскільки , то з імовірністю =0,95 можна вважати, що Y істотно залежить від Х. Для оцінки щільності зв’язку застосовуємо правило трисекції: 0,7 + 0,3=0,508; 0,3 + 0,7=0,789. Оскільки [0,7 + 0,3; 0,3 + 0,7], то щільність зв’язку будемо вважати помірною.