МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Сировинна база металургії УкраїниОсновна сировина: - руди чорних і кольорових металів; - паливо-енергетичні матеріали, - нерудні мінерали та матеріали, що використовуються у металургійному виробництві. В східній Україні сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Тут знаходяться найбільші, що мають світове значення, басейни паливно-сировинні бази металургії - Донецький кам’яновугільний з коксівними марками вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний; великі, практично невичерпні поклади вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Металургія США, Великобританії, Німеччини, Франції працює на імпортній марганцевій руді. Японія розвиває свою чорну металургію на основі імпорту паливних і сировинних ресурсів, які доставляються морським транспортом з країн, віддалених від неї на тисячі кілометрів. Залізну руду багато європейських країн також імпортують. Залізорудна база чорної металургії України представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами. Криворізький басейн розташований у західній частині Дніпропетровської області в басейні річки Інгулець. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2—3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках — і до 2000 м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50—62 % і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити) з вмістом заліза 28—39 % видобувають відкритим способом (кар’єрним), їх запаси оцінюють у 30,6 млрд т Розвідані запаси залізних руд Криворізького басейну становлять близько 18 млрд т. Цей басейн за запасами належить до найбільших у світі. Кременчуцький залізорудний басейн розташований на території Кременчуцького району Полтавської області, за 15—20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузькою смугою простягнулась з півдня на північ на 45 км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він знаходиться в шести кілометрах від Дніпра, середня частина території перетинається залізницею Полтава-Кременчук. Розвідані запаси залізних руд становлять 4,5 млрд т. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. В басейні є руди з вмістом заліза до 69 %, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35—38 %. Експлуатація басейну відкритим способом почалася з 1955 р. Білозерський залізорудний район об’єднує кілька родовищ. Він розташований на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя. Район має зручні залізничні і річкові транспортні зв’язки. На березі Каховського водосховища збудовано місто Дніпрорудний, яке є портом для відправки руди по Дніпру. Загальні запаси руд району (до глибини 1500 м) становлять близько 1,4 млрд т. На частку багатих руд з вмістом заліза 60—64 % припадає близько 600 млн т. Решта запасів руд має переважно вміст заліза 46—48 %. В перспективі у районі збільшиться використання значних запасів залізистих кварцитів з вмістом заліза 25—40 %, які після збагачення перетворюються в концентрат з вмістом заліза 65—70 %. Видобуток руди в районі відкритим способом почався з 1969 р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. Керченський залізорудний район охоплює кілька родовищ, які розташовані на північному і східному узбережжі півострова. Загальні запаси становлять 1,8 млрд т. Вміст заліза в руді сягає 37-40 %. Крім того, в руді є значні домішки марганцю, ванадію, фосфору, миш’яку. У зв’язку з цим керченська руда використовується тільки на комбінаті «Азовсталь», куди вона доставляється Азовським морем. В Україні відкриті і розробляються родовища сировинних ресурсів - для отримання кольорових металів: алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо. Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно пов’язані з підвищенням конкурентоспроможності продукції. Для підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом зменшення її енерго- та матеріаломісткості, трудових затрат та вдосконалення інфраструктури, впровадження досягнень науково-технічного прогресу необхідно здійснити: - у доменному виробництві: впровадження устаткування і технологій використання пиловугільного палива; - у сталеплавильному виробництві: впровадження сучасних технологій бездоменного виробництва сталей, виведення з експлуатації мартенівських печей, максимальне використання конвертерного та електросталеплавильного виробництва, впровадження устаткування та технологій безперервного лиття сталі; - у прокатному виробництві: розширення профільного та марочного сортаменту продукції, реконструкцію ряду діючих прокатних станів. З урахуванням експортної спрямованості металургійної промисловості, першочерговими заходами є захист українських товаровиробників та експортерів металургійної продукції на зовнішніх ринках шляхом координації дій підприємств щодо експортної діяльності: освоєння нових ринків збуту: попередження застосування антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників; запобігання перенасиченості ринків металопродукції та падінню цін на неї на основі аналізу балансу попиту і пропозиції металопродукції. Необхідні значні зміни у структурі експорту з обмеженням вивезення продукції сировинного напряму (чавуну, сортової заготовки і слябів) та переорієнтацію на експорт кінцевої продукції (труб, металевих виробів, листового та сортового прокату). Читайте також:
|
||||||||
|