Суб’єкти господарської діяльності, здійснюючи комерційну діяльність, попадають під вплив макросередовища, мікросередовища та внутрішнього середовища.
Банкрутство підприємства може наступити внаслідок впливу як зовнішнього та внутрішнього середовища так і їх взаємодії. Тому розрізняють зовнішні та внутрішні фактори банкрутства.
До зовнішніх факторів відносяться:
- демографічний стан (чисельність та структура населення)
- політична стабільність
- економічний стан (фінансова, кредитна, митна, податкова політики)
- науково-технічний прогрес
- соціальний фактор (споживацькі переваги для одних товарів та негативне відношення для інших)
- екологічний фактор
- конкуренти
- споживачі
- постачальники
- товари-субстити
- контактні аудиторії
- посередники
До внутрішніх факторів відносяться:
- філософія підприємства (місія і цілі)
- техніко-технологічний потенціал
- сталість та розгалуженість комерційних зв’язків
- трудовий потенціал
- структура підприємства
- рівень продуктивності праці
- інноваційна політика.
Моніторинг збанкрутілих підприємств США показує що до банкрутства найчастіше призводять наступні зовнішні та внутрішні фактори:
за думкою керівників за думкою кредиторів
спад ділової активності 68 29
недостатність капіталу 48 33
конкуренція 40 9
падіння вартості активів 32 6
неплатежі 30 18
неефективне управління 28 59
Таким чином, із наведених даних, свідчить, що керівництво підприємств вважає що причини банкрутства – зовнішні, а кредитори – внутрішні.
В класичній ринковій економіці прийнято вважати що зовнішні фактори зумовлюють 1/3, а внутрішні – 2/3 всіх банкрутств.