Тема: Екстремальні стани.

Лекція №2

План:

1. Шок. Поняття. Види.

2. Колапс.

3. Непритомність.

4. Кома.

5. Стрес.

Патогенні впливи зовнішнього середовища неймовірно різноманітні за природою, силою і тривалістю дії. Організм не наділений таким багатством пристосованих механізмів, щоб відповісти на кожен із цих впливів специфічною зміною життєдіяльності. Тому він відповідає загальними адаптаційними реакціями, які склалися в процесі еволюції і забезпечили виживання біологічного виду. Такими універсальними реакціями є шок, колапс, кома, стрес. Спільна риса їх - стереотипний характер.

Шок- це патологічний процес, який виникає в наслідок гострої недостатності кровопостачання життєво важливих органів із подальшою гіпоксією і порушенням їх функцій. Вузловим патогенетичним механізмом шоку вважають критичне зменшення капілярного кровотоку в пошкоджених органах.

Стадії шоку:

1. Еректильна - вона триває кілька хвилин і характеризується збудженням центральної нервової системи, прискоренням кровотоку, посиленням дихання.

2. Торпідна - настає гальмування ЦНС, падає артеріальний тиск, різко прискорюється пульс - до 200 хв., пригнічується дихання, знижується температура тіла. Розвивається судинна і дихальна недостатність, гіпоксія, вичерпуються енергетичні ресурси.

Патогенез шоку. Ключовою ланкою його вважається мікроцирку -

ляторне русло. Зменшується постачання тканин поживними речовинами і киснем, розвиваються гіпоксія й ацидоз, порушуються функції і структура клітин. Мікроціркуляторні зрушення найбільше впливають на діяльність нирок, печінки і легень. Ці органи називають шоковими.

Морфогенез шоку. Шок проявляється гемокоагуляцією і геморагічним діатезом. Під мікроскопом знаходять поширений спазм судин, дрібні тромби, геморагії і плазматичне посякання. На ґрунті порушення гемодинаміки і реологічних властивостей крові, а також гіпоксії, дії біогенних амінів та бактеріальних токсинів у внутрішніх органах, розвиваються дистрофія та некроз,

а) шокова нирка - дистрофія і некроз пірамід, а іноді ї кори, що

зумовлює розвиток гострої ниркової недостатності.

б) шокова легеня - характеризується вогнищами ателектазу (спадіння альвеол), серозно - геморатичним набряком, випаданням фібрину в просвіт альвеол, стазом і тромбозом у мікроціркуляторному ріслі.

Це зумовлює розвиток гострої дихальної недостатності.

Прояви дистрофії, некробіозу, крововиливи, порушення мікро-

циркуляції спостерігаються також у всіх інших органах.

Види шоку (залежно від причин):

1. Травматичний шок -розвивається під впливом сильної механічної травми кісток, м'язів, внутрішніх органів. При цьому завжди виникає пошкодження нервових закінчень, нервів та нервових сплетень. При цьому виникає сильний і тривалий біль, який сам по собі може спричинити больовий шок. Травматичний шок ускладнюється гіповолемією (із-за крововиливів) та раневою токсемією (при забрудненні ран).

Синдром тривалого роздавлювання -це варіант травматичного шоку. Це є комплексна реакція організму на тривале (більш 4 годин) роздавлювання м'яких тканин (переважно кінцівок), яка проявляється в поєднані емоційно-больового стресу, травматичной токсемії, плазмо- і крововтрати.

В органах виявляється зміни, характерні до шокових органів. Після заняття компресії, продукти аутолізу м'язової тканини находять у кров'яне русло, викликаючи в початковій стадії токсемічний шок, а пізніше -гостру ниркову недостатність, яка виникає із-за спазму судин від больової реакції і закупорки звивистих канальців міоглобіном (надходить у кров з травмованої тканини).

2. Опіковий шок -виникає тоді, коли уражено понад 15% поверхні шкіри. Біль, гіповолемія (зменшення об'єму циркулюючої крові із-за плазмовтрати через обпечену шкіру) та інтоксикація -три складових в патогенезі цього шоку; через 2-3 тижні до них може приєднатися сепсис.

3. Септичний (інфекційно-токсичний) шок -зустрічається при важких інфекційних хворобах: септицемія кишковою паличкою, стрето-стафілококами, переповнення крові мікроорганізмами та їх токсинами викликає шоковий стан. Знижується кров'яний тиск, прискорюється пульс, порушується дихання.

4. Анафілактичний шок -це найбільш грізне проявлення негайної алергії. Провідна роль належить зовнішнім антигенам -біологічно активним речовинам (сироватки, вакцини, деякі лікі), які розширюють судини.

5. Гемотрансфузійний шок -виникає внаслідок переливання крові, несумісної за груповими антигенами або резус-фактором. Шок виникає під час гемотрансфузії, або через 1-6 годин. Симптоми: утруднюється дихання, з'являється біль у всьому тілі (особливо у крижах, нирках), знижується артеріальний тиск. Механізм шоку -гострий внутрішньосудинний гемоліз еритроцитів. Колапс -гостра розвинута судина недостатність, для якої характерно зниження артеріального і венозного тиску, зменшення маси циркулюючої крови. Колапс супроводжує деякі патологічні процеси, за симптоматикою близький до шоку. Причини: крововтрати, раптове розширення судин (при патології нервово-ендокринної системи).

Види колапсу за етіологією: інфекційний (під час критичного падіння гарячки), гіпоксемічний (при ішемії мозку), панкреатичний (при панкреатиті), ортостатичний (при переході з горизонтального положення у вертикальне, коли виникає ішемія мозку).

Непритомність-це стан глибокого затьмарення свідомості або повної втрати її. В основі -глибоке гальмування кори та інших відділів головного мозку.

Причина: тромбоз та емболія судин головного мозку, крововиливи, пухлини, механічна травма, електротравма, отруєння. В основі патогенезу: гіпоксія головного мозку, виражена гіпотензія. Ознаки: відсутність будь-якого контакту з навколишнім середовищем. Характерні: повна пасивність, нерухомість. Обличчя байдуже, позбавлене мімікі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: Вступ. Предмет, методи і завдання патоморфології та патофізіології. Ушкодження клітин.	\|	Основні види ендогенних ком: 1. Печінкова кома

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.