• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні ви­падки:

- із смертельним наслідком;

- групові, які сталися одночасно з двома і більше праців­никами незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком власник зобов'язаний негайно пе­редати повідомлення за встановленою формою (додаток 4):

- відповідному місцевому органу державного нагляду за охороною праці;

- прокуратурі за місцем виникнення нещасного випадку;

- органу, до сфери управління якого належить це підприє­мство (у разі його відсутності - місцевому органу виконав­чої влади);

- санепідстанції у разі гострих професійних захворювань {отруєнь);

- профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

- вищестоящому профспілковому органу;

- місцевому штабу цивільної обороті та з надзвичайних ситуацій та іншим (у разі необхідності).

Зазначені органи (організації) повідомляють про нещас­ний випадок свої вищестоящі органи (організації) згідно з установленим порядком.

Зазначене повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок раніше одержаної травми. Спеціальне розслідування щодо цього випадку здій­снюється в установленому порядку з використанням матер­іалів раніше проведеного розслідування.

Спеціальне розслідування групового нещасного ви­падку, нещасного випадку із смертельним наслідком орга­нізовує власник (якщо постраждав сам власник, орган, до сфери управління якого належить це підприємство, а у разі його відсутності - місцевий орган виконавчої влади). Роз­слідування цього випадку проводиться комісією, яка призна­чається наказом керівника територіального органу держав­ного нагляду за охороною праці за погодженням з органа­ми, представники яких входять до складу комісії з розслі­дування.

До складу комісії з розслідування включаються: посадова особа органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії), представники органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцево­го органу виконавчої влади, власника, профспілкової орган­ізації, членом якої є потерпілий, представник з питань охо­рони праці їївищестоящого профспілкового органу або упов­новажений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі розслідування гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст санепідстанції.

Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, харак­теру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії мо­жуть бути включені спеціалісти відповідного штабу цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших.

Спеціальне розслідування нещасних випадків, що стали­ся на ядерних установках, підконтрольних Мінекобезпеки, проводиться комісією, яка призначається органом державного нагляду за ядерною безпекою Мінекобезпеки. Головою ко­місії призначається посадова особа зазначеного органу.

Спеціальне розслідування нещасних випадків, що стали­ся під час катастроф та аварій з повітряними, морськими та річковими суднами, рухомим складом залізничного транспор­ту, проводиться комісією, яка призначається органами нагля­ду за безпекою польотів, судноплавства, руху (якщо не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України) з обов'язковим включенням до складу комісії представника Держнаглядохоронпраці. Головою комісії призначається по­садова особа відповідного органу нагляду за безпекою по­льотів (судноплавства, руху).

У разі коли нещасний випадок з працівниками авіацій­ного, морського, залізничного та автомобільного транспор­ту стався за кордоном і якщо представник органу держав­ного нагляду за охороною праці не може прибути на місце події, розслідування може бути доручено цим органом пред­ставникові власника.

Спеціальне розслідування групового нещасного випад­ку, під час якого загинуло 2-4 особи, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу державного нагляду за охороною праці або Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу комісії.

Залежно від конкретних умов (характеру і можливих на­слідків аварії тощо) до складу комісії включаються представ­ники Держнаглядохоронпраці, міністерства або іншого цен­трального органу виконавчої влади, до сфери управління яко­го належить підприємство, місцевого органу виконавчої вла­ди, вищестоящого профспілкового органу, власника, проф­спілкових організацій, членами яких є потерпілі, або упов­новажені трудових колективів з питань охорони праці.

Спеціальне розслідування групового нещасного ви­падку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмова­но 10 і більше осіб, проводиться комісією із спеціального розслідування, призначеною наказом Держнаглядохоронпраці, якщо не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України.

До складу комісії включаються керівні працівники Держ­наглядохоронпраці, міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади, відповід­них рад профспілок або центральних галузевих профспілко­вих органів, власника, представники профспілкових органі­зацій, членами яких є потерпілі, відповідного штабу цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, органів охорони здо­ров'я та інші. Головою комісії призначається керівник Держ­наглядохоронпраці.

Спеціальне розслідування нещасних випадків прово­диться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхі­дності встановлений термін може бути продовжений орга­ном, який призначив розслідування.

За результатами розслідування складається акт спеціаль­ного розслідування за встановленою формою (додаток 5), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 42 цього Положення, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо не­щасний випадок пов'язаний з гострим професійним захво­рюванням (отруєнням).

В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначається її категорія та розмір заподіяної під час цієї аварії матеріальної шкоди.

В акті спеціального розслідування комісія дає оцінку діям державних і відомчих органів нагляду та контролю за без­печним веденням робіт на підприємстві.

Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії. Якщо член комісії не згоден із змістом акта, він у письмовій формі додає до акта свою думку.

Акт за формою Н-1 на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціального розслідування і затверд­жується власником протягом доби після одержання ним цих документів. У цьому разі в акті за формою Н-1 замість підписів членів комісії підприємства робиться запис: «Скла­дено відповідно до акта спеціального розслідування».

У разі розходження думок членів комісії із спеціаль­ного розслідування керівник відповідного органу державно­го нагляду за охороною праці, який призначив цю комісію, розглядає з членами комісії матеріали розслідування і може призначити нове розслідування або видати власнику припис за встановленою формою (додаток 9) щодо складання акта за формою Н-1 і взяття нещасного випадку на облік.

Для встановлення причин нещасних випадків і опра­цювання заходів щодо недопущення подібних випадків надалі комісія із спеціального розслідування має право вимагати від власника створення за рахунок підприємства експертної комісії із залученням експертів-спеціалістів науково-дослідних, про­ектно-конструкторських та інших організацій, органів виконав­чої влади та державного нагляду за охороною праці.

Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обсте­ження місця події та проведення необхідних розрахунків ек­спертна комісія складає висновок, в якому коротко описує обставини, визначає причини травмування, гострого профес­ійного захворювання (отруєння), зазначає допущені порушен­ня вимог нормативних актів, пропонує заходи щодо запобі­гання подібним випадкам. Висновок експертної комісії вик­ладається чітко, в стверджувальній формі.

Комісія із спеціального розслідування нещасного випад­ку у разі необхідності може призначити додатково незалеж­ну експертну комісію.

Медичні заклади, судово-медична експертиза, орга­ни прокуратури і внутрішніх справ та інші органи зобов'я­зані згідно із законодавством видавати на запит посадової особи органу державного нагляду за охороною праці від­повідні матеріали та висновки у визначені цим Положенням терміни розслідування, а у випадках, коли необхідні виснов­ки судово-гістологічної та судово-токсикологічної експертизи, матеріали надаються після проведення відповідних до­сліджень.

Під час розслідування власник зобов'язаний:

- зробити, у разі необхідності, фотознімки місця нещасно­го випадку, пошкодженого об'єкта, устаткування, інструмен­ту, а також надати технічну документацію та Інші необхідні матеріали;

- надати транспорт, засоби зв'язку, службові приміщення для роботи комісії;

- організувати у разі розслідування гострого професійно­го захворювання (отруєння) проведення медичного обстежен­ня працівників відповідної дільниці підприємства;

- забезпечити проведення необхідних лабораторних дос­ліджень і випробувань, технічних розрахунків та інших робіт;

- організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку.

Члени комісії із спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від праців­ників підприємства та свідків події або проводити їх опи­тування.

Члени комісії із спеціального розслідування повинні зу­стрітися з потерпілими або членами їх сімей, розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз'яс­нення потерпілим (сім'ям) щодо їх прав та належних компен­сацій відповідно до законодавства.

Підприємство, працівником якого є потерпілий, компен­сує витрати, пов'язані з діяльністю комісії та залучених до її роботи спеціалістів. Відшкодування витрат на відрядження працівників, які є членами комісії або залучені до її робо­ти, підприємство здійснює в розмірах, передбачених норма­ми відшкодування витрат на відрядження за рахунок вало­вих витрат шляхом перерахування на поточний рахунок сум за дорученням.

Власник у п'ятиденний термін з моменту підписан­ня акта спеціального розслідування нещасного випадку чи одержання припису посадової особи органу державного на­гляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати на­каз про здійснення запропонованих заходів щодо запобіган­ня причинам подібних випадків, а також притягнути до відпо­відальності працівників, які допустили порушення законодав­ства про охорону праці.

Про здійснення запропонованих заходів власник у пись­мовій формі повідомляє органи, які брали участь у роз­слідуванні, в терміни, зазначені в акті спеціального розслі­дування.

До матеріалів спеціального розслідування нещасно­го випадку належать:

- копія рішення Кабінету Міністрів України або наказу Держ-наглядохоронпраці чи його територіального органу про орга­нізацію спеціального розслідування нещасного випадку;

- акт спеціального розслідування нещасного випадку;

- протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за встановленою формою (додаток 6);

- ескіз місця нещасного випадку за встановленою формою (додаток 7), необхідні плани, схеми, фотознімки місця не­щасного випадку, пошкодженого об'єкта, обладнання, устат­кування тощо;

- протоколи рішень комісії із спеціального розслідування про розподіл функцій серед членів комісії, які беруть участь у розслідуванні, призначення експертної комісії;

- припис посадової особи органу державного нагляду за охороною праці (якщо він видавався) щодо зв'язку нещас­ного випадку з виконанням трудових (посадових) обов'язків;

- копія акта за формою Н-1 на кожного потерпілого ок­ремо;

- висновок експертизи (науково-технічної, медичної тощо), якщо вона проводилася;

- медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого, а також про наявність в його організмі алкоголю чи наркотиків (у разі необхідності);

- висновок лікувально-профілактичного закладу про роз­слідування гострих професійних захворювань (отруєнь), ре­зультати вимірів і лабораторних досліджень виробничих фак­торів трудового процесу;

- пояснення та протоколи опитування потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, за встанов­леною формою (додаток 8);

- копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці;

- копії приписів, що стосуються нещасного випадку, вида­них власникові державними інспекторами до настання нещас­ного випадку і під час його розслідування;

- виписки з нормативних актів про охорону праці, що були порушені;

- довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком, та надання потерпілому чи членам його сім'ї мате­ріальної допомоги;

- копія наказу власника згідно з пунктом 41 цього Поло­ження.

Власник у п'ятиденний термін після закінчення спе­ціального розслідування нещасного випадку надсилає за ра­хунок підприємства матеріали, зазначені в пункті 42 цього Положення, прокуратурі, відповідним органам державного нагляду за охороною праці і профспілковому органу, пред­ставники яких брали участь у розслідуванні, міністерству або іншому центральному органу виконавчої' влади, до сфери управління якого належить підприємство, Держнаглядохо­ронпраці, а у разі розслідування гострого професійного за­хворювання (отруєння) - також санетдстанції. Перший при­мірник матеріалів розслідування залишається на підпри­ємстві.

Міністерство або інший центральний орган виконав­чої влади, до сфери управління якого належить підприєм­ство, а у разі його відсутності місцеві органи виконавчої влади після одержання матеріалів повинні розглянути обставини і причини смертельного або групового нещасного випадку і за результатами розгляду розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи прокуратури надають територіальним органам Держнаглядохоронпраці інформацію про прийняті рішення щодо порушення кримінальної справи або про відмову в цьому.

1.4. Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння (далі - профзахворювання) підлягають розсліду­ванню.

Віднесення захворювання до професійного проводить­ся відповідно до списку професійних захворювань, затвер­дженого МОЗ та Мінпраці.

Зв'язок профзахворювання з умовами праці праців­ника визначається на підставі клінічних даних і санїтарно-ппєнічної характеристики умов праці, яка складається санепідстанцією за участю спеціалістів (представників) підприєм­ства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається за запи­том керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслу­говує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділення профпатології міської (об­ласної) лікарні.

Професійний характер захворювання визначається екс­пертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілак­тичних установ та закладів охорони здоров'я, яким наданотаке право (додаток 11), і спеціалістів (представників) під­приємства.

Якщо на час складання санітарно'гігієнічної характеристики умов праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробни­чого середовища, що могли викликати профзахворювання, враховується його попередня робота, пов'язана з дією не­сприятливих виробничих факторів.

Власник організовує розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення.

Розслідування профзахворювання проводиться комісією у складі представників: сан е підстанції (голова комісії), лікуваль­но-профілактичної установи (закладу), підприємства, проф­спілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваже­ного трудового колективу з питань охорони праці, якщо хво­рий не є членом профспілки.

До розслідування в разі необхідності можуть залучатися представники інших органів.

У розслідуванні причин професійних захворювань інфек­ційної та паразитарної етіології обов'язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології санепідстанції.

Розслідування причин двох та більше випадків профзах­ворювань у однієї особи проводиться у міру визначення цих захворювань за наявності повідомлення. В акті розслідуван­ня зазначається, що раніше у цієї особи було виявлено проф­захворювання (найменування діагнозу), та рік виявлення,

Власник зобов'язаний подати комісії з розслідуван­ня дані лабораторних досліджень шкідливих факторів вироб­ничого процесу, необхідну документацію на цей процес (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо), забезпечити комісію приміщенням, транспор­том і засобами зв'язку, організувати друкування, розмно­ження і оформлення в необхідній кількості матеріалів роз­слідування.

Комісія з розслідування зобов'язана:

- скласти програму розслідування причин профзахворю­вання;

- розподілити функції між членами комісії;

- розглянути питання про необхідність залучення до її ро­боти експертів;

- провести розслідування обставин та причин профзахво­рювання;

- скласти акт розслідування за встановленою формою (до­даток 14), в якому намітити заходи щодо запобігання роз­виткові профзахворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначити осіб, які не виконали норми (пра­вила, гігієнічні регламенти).

Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцін­ку умов праці хворого за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і дослід­жень, вивчає приписи державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення посадових осіб і пра­цівників з питань, пов'язаних з розслідуванням профзах­ворювання.

Акт розслідування причин профзахворювання скла­дається комісією з розслідування у п'яти примірниках про­тягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилаєть­ся власником хворому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта надсилається санепідемстанцією для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Перший примірник акта розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.

Власник зобов'язаний у п'ятиденний термін після за­кінчення розслідування причин профзахворювання розгляну­ти його матеріали та видати наказ про заходи щодо запо­бігання профзахворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення са­нітарних норм і правил, що призвели до виникнення проф­захворювання.

6.5 Розслідування та облік аварій

На підприємстві згідно з вимогами законодавства і нормативних актів з питань цивільної оборони та охорони праці мають бути опрацьовані і затверджені власником:

- план попередження надзвичайних ситуацій, у якому роз­глядаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації тех­ногенного і природного походження, прогнозуються наслідки, визначаються заходи щодо їх попередження, терміни вико­нання, а також сили і засоби, що залучаються до цих за­ходів;

- план (інструкція) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), у якому перелічені всі можливі аварії та інші надзвичайні си­туації, визначені дії посадових осіб і працівників підприєм­ства під час їх виникнення, обов'язки професійних аварій­но-рятувальних формувань або працівників інших підпри­ємств, установ і організацій, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.

До аварій техногенного характеру відносяться аварії на транспорті, пожежі, вибухи, аварії з викидом сильнодіючих отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних та інших забруднюючих речовин, раптове руйнування споруд, облад­нання тощо.

Аварії поділяються на дві категорії:

- до І категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

- загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

- стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небез­печних речовин за санітарно-захисну зону підприємства;

- збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навко­лишньому природному середовищі більш як у 10 разів;

- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єк­та, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення;

- до II категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

- загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єк­та, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці (враховуються цех, дільниця з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше).

Випадки порушення технологічних процесів, роботи ус­таткування, тимчасової зупинки виробництва у результаті спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші ло­кальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередач не відносяться до аварій, що мають категорії, і розслідуються підприємством в установленому ним порядку.

З метою врахування специфіки галузей, визначення пе­реліку категорійних аварій у разі необхідності затверджують­ся галузеві положення за погодженням з Держнаглядохоронпраці.

Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпо­середнього керівника робіт або іншу посадову особу під­приємства, які, в свою чергу, зобов'язані повідомити влас­ника. .

Власник або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'язані ввести в дію план ліквідації аварії, вжи­ти, в першу чергу, заходів щодо рятування потерпілих і на­дання їм медичної допомоги, запобігання подальшому по­ширенню аварії, встановлення меж небезпечної зони та об­меження доступу до неї людей.

Власник зобов'язаний негайно повідомити про ава­рію місцевий орган державного нагляду за охороною праці, орган, до сфери управління якого належить підприємство, місцевий орган виконавчої влади, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнен­ня аварії і відповідний профспілковий орган.

Розслідування аварій з нещасними випадками прово­диться згідно з пунктами 1-50 цього Положення.

Розслідування аварій без нещасних випадків проводить­ся комісіями, що утворюються:

- у разі аварій 1 категорії - наказом міністерства або іншо­го центрального органу виконавчої влади чи розпоряджен­ням органу виконавчої влади (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя) за узгодженням з відпо­відними органами державного нагляду за охороною праці, МНС або територіальним штабом цивільної оборони та з над­звичайних ситуацій;

- у разі аварій II категорії - наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпо­рядженням районного або міського органу виконавчої влади за узгодженням з відповідним органом державного нагляду за охороною праці.

Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади або представник органу державно­го нагляду за охороною праці.

У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з'ясовує обставини, що спричинили її, встановлює факти порушення вимог законодавства та нормативних актів з пи­тань охорони праці, цивільної оборони, правил експлуатації устаткування та технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів, конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і галузевих нормативних актів та проекту, встановлює осіб, відповідаль­них за аварію, намічає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобігання подібним аваріям.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом деся­ти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт зі вста­новленою формою згідно з додатком 5. Шкода, заподіяна аварією, визначається з урахуванням втрат, зазначених у додатку 17.

Залежно від характеру аварії у разі необхідності прове­дення додаткових досліджень або експертизи зазначений термін може бути продовжений органом, який призначив комісію.

За результатами розслідування аварії власник видає наказ, яким відповідно до висновків комісії з розслідування затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності працівників за порушення за­конодавства про охорону праці.

Матеріали розслідування аварії включають докумен­ти, зазначені в пункті 42 цього Положення, а також допов­ідну записку про роботу аварійно-рятувальних формувань або пожежних підрозділів, якщо вони залучалися до ліквідації цієї аварії.

Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії проводить підприємство, де сталася аварія, яке в п'ятиден­ний термін після закінчення розслідування надсилає їх про­куратурі та органам, представники яких брали участь у роз­слідуванні.

Один примірник акта розслідування аварії, внаслідок якої не сталося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до завершення термінів здійснення заходів, визначених ко­місією з розслідування, але не менше двох років.

Власник зобов'язаний аналізувати причини аварій та розробляти заходи щодо запобігання їм.

Якщо аварія сталася через проектні недоробки або конструктивні недоліки устаткування, то для участі в роботі комісії з розслідування залучаються представники підпри­ємств, які розробляли і виготовляли його.

Власник зобов'язаний надсилати проектній організації, заводу - виготовлювачу устаткування обгрунтовані рекламації, а їх копії - органам, до сфери управління яких належить підприємство, проектна організація або завод-виготовлювач. За видами робіт і устаткування, на які видається дозвіл (ліцен­зія) на проектування або виготовлення, копія рекламації та­кож надсилається органу, який видав дозвіл (ліцензію) на проектування або виготовлення устаткування (об'єкта).

Облік аварій 1 і II категорій здійснюють підприємства і відповідні органи державного управління та нагляду за охо­роною праці з реєстрацією їх у журналі за встановленою формою (додаток 18), При цьому враховуються аварії, внас­лідок яких сталися нещасні випадки і внаслідок яких нещасні випадки не сталися.

Державна статистична звітність щодо аварій затверджуєть­ся Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці.

Письмову інформацію про здійснення заходів, запропо­нованих комісією з розслідування, власник подає організа­ціям, представники яких брали участь у розслідуванні, відпо­відно до термінів, зазначених в акті розслідування аварії.

Контроль та нагляд за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком аварій, здійсненням заходів щодо усунення їх причин покла­дається на органи державного управління та нагляду за охо­роною праці.

6.6 Акт про нещасний випадок

Додаток 1

до Положення про розслідування та

облік випадків, професійних захво-

рювань і аварій на підприємствах,

в установах і організаціях

Читайте також:

1. Акт спеціального розслідування групового нещасного випадку або нещасного випадку із смертельним наслідком,
2. Акта спеціального розслідування нещасного випадку.
3. Аналіз контрольної роботи Вправи і задачі на застосування вивчених випадків арифметичних дій.
4. Аналітичні умови рівноваги часткових випадків систем сил
5. В окремих випадках може використовуватися спеціальне, антидемпінгове та компенсаційне мито.
6. Вивчення, розслідування ситуацій, що стосуються порушення прав людини.
7. Використання матеріалів ОРД для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку зло­чинців та осіб, які безвісно зникли
8. Вимоги Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.
9. Виховна мета:сприяти формуванню професійних якостей спеціаліста правоохоронної сфери діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
10. Від нещасних випадків на виробництві
11. Віднімання круглих трицифрових чисел з переходом через розряд виду 420 – 70. Вправи і задачі на застосування вивчених випадків арифметичних дій
12. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків

Переглядів: 417