• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принцип суверенної рівності держав

Принцип суверенної рівності держав складає основу сучасних міжнародних відносин. Це означає, що кожна держава зобов'язана поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їхнє право в межах власної території здійснювати законодавчу, виконавчу і судову владу без якогось втручання з боку інших держав, а також самостійно проводити свою зовнішню політику. Підтримку між­народного правопорядку може бути забезпечено лише при повній повазі юридичної рівності учасників.

Об'єктивні закономірності міжнародних відносин, їх поступова де­мократизація призвели до розширення змісту принципу суверенної рівності держав. У сучасному міжнародному праві принцип рівності із найбільшою повнотою відбито в Декларації про принципи міжна­родного права, що стосується дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 19 70 року. Пізніше цей принцип був розвинений у Декларації принципів Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) 1975 року, Підсумковому документі Віденської зустрічі представників держав — учасниць На­ради з безпеки і співробітництва в Європі 1989 року, Паризькій хартії для Нової Європи 1990року і ряді інших документів. Даний принцип закріплений у статутах міжнародних організацій системи ООН, у статутах більшості регіональних міжнародних організацій, у багато­сторонніх і двосторонніх угодах держав і міжнародних організацій, у правових актах міжнародних організацій.

Відповідно до Декларації про принципи міжнародного права 1970 року поняття суверенної рівності містить такі елементи:

а) держави юридично рівні;

б) кожна держава користується правами, властивими повному
суверенітету;

в) кожна держава зобов'язана шанувати правосуб'єктність ін­
ших держав;

г) територіальна цілісність і політична незалежність держави
недоторканні;

ґ) кожна держава має право вільно вибирати і розвивати свої політичні, соціальні, економічні і культурні системи;

д) кожна держава зобов' язана виконувати повністю і сумлінно свої
міжнародні зобов'язання і жити у злагоді з іншими державами.

Основне призначення принципу суверенної рівності — забезпе­чити юридично рівну участь у міжнародних відносинах усіх держав незалежно від розбіжностей економічного, соціального, політичного або іншого характеру. Оскільки держави є рівноправними учас­ницями міжнародного спілкування, усі вони мають принципово однакові права та обов'язки.

У наш час держави часто передають на користь утворюваних ними міжнародних організацій частину своїх повноважень, що раніше вважалися невід'ємними атрибутами державного сувере­нітету. Відбувається це з різних причин, у тому числі у зв'язку зі зростанням кількості глобальних проблем, розширенням сфер міжнародного співробітництва і відповідно збільшенням кількості об'єктів міжнародного правового регулювання. Проте це не озна­чає применшення принципу суверенної рівності в міждержавних відносинах. Передаючи частину своїх повноважень міжнародним організаціям добровільно, держави не обмежують свій суверенітет, а, навпаки, реалізують одне зі своїх суверенних прав — право на укладання угод. Крім того, держави, як правило, лишають за собою право контролю за діяльністю міжнародних організацій.

Читайте також:

1. II Державна дума
2. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
3. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
4. IV. Правова держава, як засіб реалізації і забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
5. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
6. Абуджийські керівні принципи
7. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
8. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
9. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
10. Автономні утворення у зарубіжних державах
11. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
12. Адекватна реалізація принципів міжнародної економіки можлива лише в стабільному політичному середовищі.

Переглядів: 891