Термінологічний словник

Кримінальний закон – це правовий акт, прийнятий Верховною Радою України, який вміщує кримінально-правові норми, що визначають, які суспільно-небезпечні діяння є злочинними, встановлюють принципи і загальні правила кримінальної відповідальності, види і межі покарання осіб, винних у вчинені злочину.

Диспозиція – це частина норми Особливої частини КК, в якій визнається конкретне злочинне діяння або описуються його ознаки.

Проста диспозиція називає лише склад злочину і не розкриває його змісту.

Описовою визнається диспозиція, в якій описуються найбільш суттєві ознаки злочину.

Бланкетна диспозиція називає лише сам склад злочину, а для визначення ознак такого злочину відсилає до норм інших галузей права або інших підзаконних актів, що не є кримінальними (інших законів, інструкцій, статутів, положень, стандартів, правил, вказівок тощо).

Відсилочною є диспозиція, яка відсилає до іншої статті або іншої частини статті кримінального закону, де називається злочин, або описуються його ознаки, або ознаки, що виключають відповідальність за злочин, описаний у цій диспозиції.

Санкція – це структурна частина статті Особливої частини КК, яка встановлює вид і розмір покарання за злочин, вказаний у диспозиції.

Відносно визначена санкція передбачає покарання певного (лише одного) виду у певних межах, вказуючи або не вказуючи текстуально його нижчу межу, але обов’язково вказуючи його вищу межу.

Альтернативна санкція передбачає не один, а два і більше видів основних покарань, із яких суд може призначити тільки одне.

Офіційне(легальне)тлумачення– це тлумачення чинних законів або їх окремих положень спеціально на те уповноваженим офіційним органом Конституційним Судом України.

Cудове (казуальне) тлумачення – це тлумачення, яке дається судом (суддею) будь-якої інстанції при розгляді конкретної кримінальної справи або тлумачення, яке дається на базі вивчення й узагальнення судової практики у постановах Пленуму Верховного Суду України.

Доктринальне (наукове) тлумачення – це роз’яснення чинного кримінального законодавства фахівцями у галузі кримінального права, яке дається у підручниках, монографіях, статтях, лекціях, виступах наукових і практичних працівників на науково-практичних конференціях тощо.

Автентичне тлумачення – це тлумачення, яке дає сам орган, що прийняв закон.

Філологічне (граматичне) тлумачення полягає у з'ясуванні змісту закону шляхом аналізу самого його тексту (змісту певних термінів і понять) із використанням правил граматики, синтаксису, орфографії і пунктуації.

Системне тлумачення – це з'ясування змісту відповідного положення кримінального закону шляхом співставлення його з іншими положеннями даного чи будь-якого іншого закону, визначення юридичної природи та місця цього положення в системі кримінального права, а інколи – і в усій національній правовій системі.

Історичне тлумачення – це з’ясування соціальних передумов, що обумовили прийняття закону про кримінальну відповідальність, завдань, які ставить законодавець, приймаючи закон, відмінності нового закону від того, що діяв раніше.

Логічне тлумачення полягає в з'ясуванні змісту закону та обсягу його правової регламентації за допомогою категорій логіки.

Буквальне тлумачення полягає у з'ясуванні змісту кримінально-правової норми у точній відповідності до тексту закону.

Обмежене тлумачення полягає у наданні дії закону вужчих меж, ніж це передбачає буквальний зміст певної кримінально-правової норми.

Поширювальне тлумачення полягає у тлумаченні більш широкого змісту кримінально-правової норми (але в рамках закону) у порівнянні з буквальним його текстом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тлумачення кримінального закону.	\|	Навчальні завдання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.