• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вина: її поняття та форми.

Основною й обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони складу злочину є вина. У ст. 23 КК зазначено, щовиною є психічне ставлення особидо вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом та її наслідків, виражене у формі умислу чи необережності.

Поняття вини характеризують такі категорії, як її:

- зміст,

- сутність,

- форма

- ступінь.

Зміст вини – це сукупність психічних елементів, у яких відображаються об’єктивні ознаки злочину, які виражають певне ставлення особи до цих ознак. Тобто, вона характеризує відображення у психіці (свідомості) – інтелектуальний момент, та волі – вольовий момент особи фактичних ознак, які характеризують об’єкт злочину і об’єктивну сторону (характер вчиненого діяння, а в матеріальних складах злочинів – суспільно небезпечні наслідки та можливість їх настання.

Сутність вини – це суспільна якість, яка полягає в негативному ставленні особи, яка вчиняє суспільне небезпечне діяння, до суспільних відносин, що охороняються КК України.

Форма вини – це певний зв’язок психічних ознак, які складають зміст вини, з об’єктивними ознаками злочину. Чинне кримінальне законодавство виділяє дві форми вини:

- умисел (ст. 24 КК)

- необережність (ст. 25 КК).

Ступінь вини – це кількісна характеристика вини. Вона визначає тяжкість вчиненого діяння й небезпечність особи винного. Наприклад, при умисному вбивстві (ст. 115 КК) набагато тяжча ступінь вини ніж при вбивстві з необережності (ст. 119 КК). Ступінь вини впливає на кваліфікацію злочину і на призначення покарання.

Ступінь вини суб’єкта визначається:

1) суспільною небезпечністю вчиненого діяння;

2) особливостями психічного ставлення винного: формою вини, характером умислу або необережності;

3) мотивом і метою злочину;

4) обставинами, що характеризують особу винного;

5) причинами злочину та умовами, що вплинули на формування злочинного умислу або на допущення особою необережності.

Встановлення вини, її форми і виду є необхідною умовою для правильної кваліфікації злочину. Відсутність вини означає відсутність суб’єктивної сторони, а отже – складу злочину.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. IV. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ПЕРШУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ПОТЕРПІЛИМ.
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. VII. Поняття про рану, рановий процес, види загоювання ран
5. А/. Поняття про судовий процес.
6. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
7. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
8. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
9. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
10. Акціонерне товариство: поняття і види.
11. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ

Переглядів: 880