• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Необережність та її види.

Студенти повинні звернути увагу, що на відміну від умислу, необережність є особливою формою психічного ставлення винного до шкідливих наслідків вчиненого ним діяння. Ця форма вини характеризує меншу суспільну небезпечність злочину і суб’єкту, ніж вина у формі умислу. Переважна більшість складів необережних злочинів є матеріальними. При вчиненні необережних злочинів неможливі готування, замах та співучасть.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 КК необережність поділяється на два види :

1) злочинну самовпевненість;

2) злочинну недбалість.

Необережність єзлочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (ч. 2 ст. 25 КК).

Формула злочинної самовпевненості: передбачає але легковажно розраховує на відвернення.

Злочинна самовпевненість включає в себе дві ознаки:

- інтелектуальну

- вольову.

Інтелектуальна ознака характеризується тим, що особа передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності).

Передбачення – це уява про май­бутнє, прогноз, який поєднує:

1) передбачення можливості настання злочинних наслідків;

2) передбачення конкретних ознак злочину – місця, часу, обставин, які можуть відвернути злочинні наслідки;

3) передбачення неминучості настання суспільне небезпечних наслідків виключає розрахунок на їх відвернення

4) передбачення розвитку абстрактного причинного зв’язку. Особливості передбачення при злочинній самовпевненості в тому, що воно має абстрактний характер.

При злочинній самовпевненості винний передбачає, що діяння, подібні до вчиненого ним, взагалі призводять до суспільно небезпечних наслідків, проте вчинена саме ним дія (бездіяльність) не повинна в даному конкретному випадку спричинити таких наслідків. Тому, діючи у відповідній конкретній обстановці, особа не усвідомлює реального розвитку причинного зв’язку між своєю поведінкою і наслідками, хоча й могла б це зробити. Важливо те, що такий розрахунок у суб’єкта не пустопорожній, не безпідставний. Суб’єкт враховує певні сили, обставини, умови:

1) свої фізичні сили, вміння, навички;

2) властивості машин, механізмів, приладів;

3) поведінку потерпілих, наприклад, керуючи автомобі­лем, водій перевищує швидкість руху, розраховує на свій досвід, надійний стан автомобіля, на чисту суху дорогу, але цього всього виявляється недостатньо.

Вольова ознака полягає у легковажному розрахунку на відвернення суспільне небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності). При цьому особа розраховує на цілком реальні обставини, котрі за своїми властивостями мають здатність відвернути настання наслідків.

Обставини, на які розраховує суб’єкт, можуть стосуватися особи і діяльності самого винного (наприклад, розрахунок на свій досвід, знання тощо), а також стосуватися діяльності інших осіб, сил природи, впливу обстановки, за якої вчинюються ті чи інші діяння тощо. Вина особи полягає у тому, що її розрахунок виявився невірним (легковажним) і не забезпечив відвернення суспільне небезпечних наслідків.

Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільне небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була й могла їх передбачити (ч. 3 ст. 25 КК).

Формула злочинної недбалості: не передбачає хоча повинна була й могла їх передбачити.

Інтелектуальна ознака злочинної недбалості характеризується відсутністю у особи усвідомлення суспільної небезпеки вчинюваного ним діяння (дії або бездіяльності), а також відсутністю передбачення можливості настання суспільне небезпечних наслідків.

Тому сутність вини у цьому випадку полягає не в інтелектуальній ознаці, а у вольовій ознаці, оскільки лише у зв’язку з вольовою ознакою це психічне ставлення отримує кримінально-правову оцінку.

Вольова ознака злочинної недбалості пов’язане здвома критеріями:

- об’єктивним («повинна була»);

- суб’єктивним («могла їх передбачити»).

Об’єктивний критерій злочинної недбалості – це вимога персональної відповідальності, обов’язок конкретної особи передбачити можливість настання суспільне небезпечних наслідків своїх дій, які потребують дотримання заходів обережності.

Це можуть бути як елементарні заходи, які виникають у процесі безпосереднього спілкування людей, так і складні, наприклад, вимоги безпеки при здійсненні професійної діяльності. Обов’язок бути уважним і обачливим при здійсненні певних дій на особу покладають: закон, службове становище, фах, родинні стосунки, правила суспільного співжиття тощо. Об’єктивним цей критерій називають тому, що він однаковий для всіх і не залежить від особливостей суб’єкта. Відсутність обов’язку для особи передбачити можливість настання суспільне небезпечних наслідків (об’єктивного критерію) означає відсутність у її діянні злочинної недбалості.

Суб’єктивний критерій – це можливість конкретної особи передбачити настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій. Мається на увазі, що особа з її індивідуальними здібностями, розвитком, кваліфікацією та особливостями обставин, за яких було вчинене суспільне небезпечне діяння, могла передбачити настання шкідливих наслідків.

Оскільки у законі об’єктивний і суб’єктивний критерії поєднані сполучником «і», то лише їх сукупність утворює злочинну недбалість.

Від злочинної недбалості слід відрізняти так званий випадок («казус»), тобто невинне заподіяння шкоди.

Випадок( від латинського слова casus – «казус») – це таке психічне ставлення особи до своїх дій та їх наслідків, яке лежить за межами вини, і полягає в тому, що особа не передбачала настання наслідків, не могла чи не повинна була їх передбачити.

Він має місце тоді, коли у особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, не було реальної можливості передбачити настання злочинних наслідків.

Таким чином, на відміну від злочинної недбалості при казусі особа не передбачала настання наслідків своїх дій і не могла їх передбачити (відсутній суб’єктивний критерій). Тому, в даному випадку виключається кримінальна відповідальність за відсутністю складу злочину (зокрема вини) в поведінці особи.

Читайте також:

1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
2. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
3. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
4. Акціонерне товариство: поняття і види.
5. Бенчмаркінг та його види.
6. Валютний курс та його види.
7. Валютний ринок та його види.
8. Валютний ринок та його види.
9. Взаємозамiннiсть та її види.
10. Виборчі системи: поняття, види.
11. Виробнича структура та її види.
12. Витрати виробництва: сутність, види. Трансформаційні та трансакційні витрати

Переглядів: 2229