• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Факультативні ознаки суб’єктивної сторони: мотив і мета злочину, емоційний стан.

Студентам слід звернути увагу, що мотив і мета – дають можливість правильно зрозуміти психічний стан особи в момент вчинення злочину, виявити причини протиправної поведінки, а також точно визначити форму вини і ступінь суспільної небезпеки особи, і дати правильну кримінально-правову оцінку вчиненому.

Мотивзлочину – це внутрішнє спонукання особи, яке викликає у неї рішучість вчинення злочину.

Мета – це уявлення про бажаний результат, якого прагне досягти особа.

Мотиви, які викликають в окремих осіб рішучість вчинити злочин, можуть бути самими різними: корисливість, ненависть, помста, ревнощі, заздрість тощо.

Мотив передбачається як обов’язкова ознака складу злочину, якщо він зазначається в диспозиції статті, наприклад, умисне вбивство вчинене з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК) або з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК). В окремих складах саме суспільне небезпечне діяння передбачає наявність при його вчиненні певного мотиву, який прямо в законі може бути і не вказаним (наприклад, крадіжка передбачає наявність корисливого мотиву.

На відміну від мотиву, мета характеризує безпосередній злочинний результат, якого прагне досягти винний, скоюючи злочин. Наприклад, метою диверсії (ст. 113 КК) є ослаблення держави. Мета в ряді випадків вказується у законі як необхідна ознака суб’єктивної сторони складу злочину. Наприклад, умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК).

Якщо в кримінально-правових нормах Особливої частини мотив і мета не зазначені, як обов’язкові ознаки, то вони на кваліфікацію не впливають і можуть впливати на призначення покарання як пом’якшуюча чи обтяжуюча обставина.

В ряді випадків можуть мати кримінально-правове значення емоції особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння. Це, зокрема, стан сильного душевного хвилювання, викликаний неправомірною поведінкою потерпілого, так званий стан фізіологічного афекту.

Фізіологічний афект – це дуже сильне, нетривале душевне хвилювання, під час якого вчиняється злочин.

Оскільки особа в стані афекту здатна усвідомлювати свої дії і керувати ними, то вона несе відповідальність за ці дії. Відповідно до п. 7 ст. 66 КК вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого, визнається обставиною, яка пом’якшує покарання. Вчинення злочину у стані фізіологічного афекту визначається в законі, як обставина, що пом’якшує відповідальність. Це стосується умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК), а також умисного тяжкого тілесного ушкодження, заподіяного у стані сильного душевного хвилювання (ст. 123 КК).

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності
2. II. Мотивація навчальної діяльності
3. II. Мотивація навчальної діяльності
4. II. Мотивація навчальної діяльності
5. II. Мотивація навчальної діяльності
6. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
7. III. Мотивація навчальної діяльності
8. III. Мотивація навчальної діяльності
9. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
10. TEMA 13. МОТИВАЦІЯ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
11. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
12. V ПРИЦЕПКА И ОТЦЕПКА ЛОКОМОТИВА

Переглядів: 1607