• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Помилка та її вплив на кримінальну відповідальність.

Помилка у кримінальному праві – це неправильне уявлення особи про дійсний юридичний чи фактичний характер вчиненого нею діяння і його наслідки.

Залежно від змісту неправильного уявлення особи розрізняютьдва види помилки:

- юридичну;

- фактичну.

Юридична помилка – це неправильне уявлення особи про юридичні властивості вчиненого діяння, його правову характеристику.

Види юридичної помилки:

1. помилка в злочинності діяння;

2. помилка у кваліфікації вчиненого;

3. помилка у виді та мірі покарання.

Помилка в злочинності діяння може бути у випадках, коли:

- має місце так званий уявний злочин, тобто особа помилково уявляє про те, що вчинене нею є злочином, у той час як у дійсності закон його таким не визначає. Кримінальна відповідальність за вчинене виключається;

- має місце неправильне уявлення особи про правомірність діяння, тоді як за законом воно є злочинним. За таких обставин кримінальна відповідальність настає. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Неправильне уявлення суб’єкта про кваліфікацію вчиненого ним діяння або про вид і міру покарання, яке може бути призначене за вчинений злочин, не мають принципового значення для відповідальності особи.

Фактична помилка – це неправильне уявлення особи про обставини, які утворюють об’єктивні ознаки конкретного складу злочину.

Залежно від того, у змісті яких саме об’єктивних ознак помиляється особа, розрізняютьтакі види фактичної помилки:

а) помилка в об’єкті;

б) помилка в характері діяння (дії або бездіяльності);

в) помилка в причинному зв’язку;

г) помилка в особі потерпілого.

Помилка в об’єкті, полягає в неправильному уявлені тих суспільних відносин, на які здійснюється посягання. Вона має місце у випадках, коли винний направляє свої дії проти одного об’єкта, помилково сприймаючи його за інший.

Від помилки в об’єкті злочину необхідно відрізняти помилку в предметі злочину. При помилці в предметі злочину шкода спричиняється саме тому об’єкту, який припускається, але безпосередньому впливу піддається не намічений винним, а інший предмет.

Помилка в характері вчиненого діяння полягає в неправильному уявлені особи щодо наявності або відсутності у її діях (бездіяльності) фактичних ознак, що утворюють об’єктивну сторону якогось конкретного складу злочину. Помилка, при якій особа вважала, що в її діях є ознаки злочину, а насправді вони відсутні, не усуває умислу винного у зв’язку з тим, що свідомістю особи охоплювались обставини, які утворюють об’єктивну сторону даного злочину. У цьому випадку вчинене кваліфікується не як закінчений злочин, а як замах на нього, оскільки злочинний намір об’єктивно не було реалізовано. Наприклад, особа вважає, що вона збуває підроблені гроші, тоді як насправді вони справжні (ст. 15 і ч. 1 ст. 199 КК).

Помилка, при якій особа вважала, що в її діях відсутні ознаки, що утворюють об’єктивну сторону даного злочину, коли насправді вони є в наявності, виключає її вину і, відповідно, відповідальність за вчинене діяння, Наприклад, особа платить за куплені товари підробленими грошима, не знаючи про те, що вони фальшиві. Така помилка усуває умисел винного, оскільки його свідомістю не охоплювались вказані фактичні обставини. Оскільки відповідальність за подібні дії може наставати лише при умисному їх вчиненні (ст. 199 КК), то кримінальна відповідальність при такій помилці виключається.

Помилка в розвитку причинного зв’язку означає неправильне уявлення особи про зв’язок між вчиненим нею діянням і злочинним результатом, який настав. Наприклад, особа передбачає, що смерть від проведеного нею пострілу настане від попадання кулі у голову, а не від пошкодження серця, від чого в дійсності настала смерть потерпілого. Таке неправильне уявлення у цьому випадку не впливає на форму вини й відповідальність особи, оскільки саме внаслідок її дії (пострілу) настав той злочинний результат (смерть), який охоплювався умислом суб’єкта.

Помилка в особі потерпілого полягає в тому, що винний вирішив, наприклад, вбити певну особу, помилково приймає за неї іншу особу, на яку і здійснює посягання. Оскільки при помилці в особі потерпілого шкода спричиняється саме наміченому об’єкту ( життю особи), то така помилка не впливає на форму вини і на кваліфікацію вчиненого, при умові, що ознаки потерпілого не є обов’язковими для злочину, який задумав вчинити винний.

План семінарського заняття.

1. Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину.

2. Вина: її поняття та форми.

3. Умисел і його види.

4. Необережність та її види.

5. Змішана (подвійна) форма вини.

6. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони: мотив і мета злочину, емоційний стан.

7. Помилка та її вплив на кримінальну відповідальність.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. I етап. Аналіз впливу типів ринку на цінову політику.
3. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
4. А.1.4. Визначення кількості технічних впливів
5. Адекватним фізичним критерієм оцінки її впливу на організм люди1
6. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
7. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
8. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень.
9. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
10. Активний вплив на проблему
11. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
12. Аналіз впливу зміни температури довкілля і термо-залежного параметру на величину відхилення часових інтервалів

Переглядів: 1533