Кожне місце зберігання товару має індекс або код, що означають місце стелажа, номер секції і номер ярусу.
Розрізняють два способи укладання товарів: штабельний і стелажний.
Широке розповсюдження одержав стелажний спосіб укладання товарів на зберігання. При цьому способі розпаковані товари рядами або десятками укладають на стелажі. Найбільш ефективним є стелажне зберігання товарів, укладених на піддони.
При укладанні товарів на зберігання необхідно дотримуватись таких вимог:
– однорідні товари повинні бути укладені на стелажі з обох сторін одного проходу;
– на верхніх ярусах стелажів повинні розміщатися товари тривалого зберігання;
– тарні місця слід укладати маркуванням назовні.
Верхній одяг зберігають на механізованих вішалках.
Овочі зберігаються навалом. Рідкі товари (газ, бензин, оліфа, рослинні олії) зберігаються в цистернах і бочках.
На складі повинен бути контроль за підтримкою оптимальної температури і відносної. Контроль здійснюють за допомогою термометрів або систем дистанційного контролю, протягом 3–4 хв можна визначити температуру в 12 точках сховища.
Для зміни вологості повітря на складах застосовують психометричний метод.
У процесі зберігання товарів на складі виникають товарні втрати, допустимі – до яких установлюються норми природного збитку і недопустимі – втрати, що актируються.
Норми, встановлені на товари, що відпускаються за фактичною масою на відшкодування втрат, що утворюються внаслідок: усушки і вивітрювання; розсипання; витікання і розливання при перекачуванні і відпуску рідких товарів.
До недопустимих втрат належать втрати, що виникли в результаті псування, биття, ламання або незадовільних умов зберігання товарів.