МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Аналіз словосполучення1. Записати словосполучення, проаналізувати його у формально-граматичному (із вказівкою типу синтаксичного зв’язку) і функціональному аспектах, подати структурну схему словосполучення. Весняним ранком – елементарне (=просте), атрибутивне/з атрибутивною семантикою, за характером синтаксичного зв’язку підрядне; головне слово ранком (непредикатне, іменник, репрезентований грамемою О.в., одн.), залежне – весняним (предикатне (периферійне), морфологічний транспозит – ад’єктивація). Структурна схема: [ ≈ ← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку – повне узгодження. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова – іменникове. Гарні польові квіти – неелементарне (=складне=ускладнене); складається з елементарного словосполучення польові квіти (1) та поширювача гарні (2). Елементарне словосполучення польові квіти є атрибутивним/з атрибутивною семантикою, за характером синтаксичного зв’язку є підрядним; головне слово квіти (непредикатне, іменник, репрезентований грамемою Н.в. множини), залежне – польові(предикатне (периферійне), морфологічний транспозит – ад’єктивація); слово-поширювач гарні – предикатне (периферійне), прикметник; є атрибутивним щодо елементарного словосполучення. Структурна схема елементарного словосполучення : [≈ ← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку – неповне узгодження. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова – іменникове. Структурна схема неелементарного словосполучення: [≈] + [≈ ← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку між елементарним словосполученням і словом-поширювачем – неповне узгодження. Достойний кращої долі – неелементарне (=складне=ускладнене); складається з головного слова достойний (1) і залежного словосполучення кращої долі (2). Головне слово (морфологічна характеристика) – прикметник, репрезентований грамемою називного відмінка одн., предикатне (периферійне) в синтаксичній позиції цетрального (дієслівного) предиката (потенційно) ; словосполучення кращої долі – елементарне, з атрибутивною семантикою, за характером синтаксичного зв’язку є підрядним; головне слово долі (непредикатне, іменник, репрезентований грамемою родового відмінка однини), залежне – кращої (предикатне (периферійне), прикметник, категорія ступенів порівняння представлена грамемою вищого ступеня). Структурна схема елементарного словосполучення: [≈ ← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку – повне узгодження. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова – іменникове. Структурна схема неелементарного словосполучення: [=] + [≈ ← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку між головним словом та елементарним словосполученням – сильне керування, семантико-синтаксичні відношення – об’єктні. Отже, неелементарне словосполучення достойний кращої долі репрезентує два типи семантико-синтаксичних відношень – атрибутивно-об’єктні. Не лише діти, але й онуки (пам’ятають про це) – елементарне словосполучення з однофункціональними компонентами, що пов’язані зіставно-протиставними сполучниками (не лише…, але й) і передають градаційні семантико-синтаксичні відношення. Структурна схема елементарного словосполучення: [не лише ⌂, але й ⌂]. Морфологічна характеристика повнозначних слів: діти – непредикатне, іменник, репрезентований грамемою наз. відмінка множ.; онуки – непредикатне, іменник, репрезентований грамемою наз. відмінка множини.
Валентнісна схема аналізу Кипить – це предикат процесу, може сполучатися з однією іменниковою синтаксемою, суб’єктною, тобто є одновалентним (Вода кипить бурхливо). (Обставинні слова є сирконстантами) Любить – це предикат стану, може сполучатися із суб’єктною та об’єктною синтаксемою, тобто є двовалентним (Батько любить сина). Схожа – це предикат якості, може сполучатися із суб’єктною та об’єктною синтаксемою, тобто є двовалентним (Дочка схожа на матір). Відвіз – це акціонально-локативний предикат (зі значенням дії і локативності), може сполучатися із суб’єктною, об’єктною, локативною, інструментальною синтаксемою, тобто є шестивалентним (Батько відвіз вантаж дочці автобусом з Чернівців до Львова). Багато – предикат кількості, може сполучатися із суб’єктною синтаксемою, одновалентний (Дітей багато). Ходить – це предикат дії, може сполучатися із суб’єктною та об’єктною й локативною синтаксемою, тобто є тривалентним (Місяць ходить по небу півколом). Подарував – це предикат дії, може сполучатися із суб’єктною, об’єктною й локативною синтаксемами, тобто є тривалентним (Письменник подарував учням книгу).
Читайте також:
|
||||||||
|