• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аналіз словосполучення

1. Записати словосполучення, проаналізувати його у формально-граматичному (із вказівкою типу синтаксичного зв’язку) і функціональному аспектах, подати структурну схему словосполучення.

Весняним ранком – елементарне (=просте), атрибутивне/з атрибутивною семантикою, за характером синтаксичного зв’язку підрядне; головне слово ранком (непредикатне, іменник, репрезентований грамемою О.в., одн.), залежне – весняним (предикатне (периферійне), морфологічний транспозит – ад’єктивація). Структурна схема: [ ≈ ^← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку – повне узгодження. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова – іменникове.

Гарні польові квіти – неелементарне (=складне=ускладнене); складається з елементарного словосполучення польові квіти (1) та поширювача гарні (2). Елементарне словосполучення польові квіти є атрибутивним/з атрибутивною семантикою, за характером синтаксичного зв’язку є підрядним; головне слово квіти (непредикатне, іменник, репрезентований грамемою Н.в. множини), залежне – польові(предикатне (периферійне), морфологічний транспозит – ад’єктивація); слово-поширювач гарні – предикатне (периферійне), прикметник; є атрибутивним щодо елементарного словосполучення. Структурна схема елементарного словосполучення : [≈ ^← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку – неповне узгодження. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова – іменникове. Структурна схема неелементарного словосполучення: [≈] + [≈ ^← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку між елементарним словосполученням і словом-поширювачем – неповне узгодження.

Достойний кращої долі – неелементарне (=складне=ускладнене); складається з головного слова достойний (1) і залежного словосполучення кращої долі (2). Головне слово (морфологічна характеристика) – прикметник, репрезентований грамемою називного відмінка одн., предикатне (периферійне) в синтаксичній позиції цетрального (дієслівного) предиката (потенційно) ; словосполучення кращої долі – елементарне, з атрибутивною семантикою, за характером синтаксичного зв’язку є підрядним; головне слово долі (непредикатне, іменник, репрезентований грамемою родового відмінка однини), залежне – кращої (предикатне (периферійне), прикметник, категорія ступенів порівняння представлена грамемою вищого ступеня). Структурна схема елементарного словосполучення: [≈ ^← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку – повне узгодження. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова – іменникове. Структурна схема неелементарного словосполучення: [₌] + [≈ ^← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку між головним словом та елементарним словосполученням – сильне керування, семантико-синтаксичні відношення – об’єктні. Отже, неелементарне словосполучення достойний кращої долі репрезентує два типи семантико-синтаксичних відношень – атрибутивно-об’єктні.

Не лише діти, але й онуки (пам’ятають про це) – елементарне словосполучення з однофункціональними компонентами, що пов’язані зіставно-протиставними сполучниками (не лише…, але й) і передають градаційні семантико-синтаксичні відношення. Структурна схема елементарного словосполучення: [не лише ⌂, але й ⌂]. Морфологічна характеристика повнозначних слів: діти – непредикатне, іменник, репрезентований грамемою наз. відмінка множ.; онуки – непредикатне, іменник, репрезентований грамемою наз. відмінка множини.

Валентнісна схема аналізу

Кипить – це предикат процесу, може сполучатися з однією іменниковою синтаксемою, суб’єктною, тобто є одновалентним (Вода кипить бурхливо).

(Обставинні слова є сирконстантами)

Любить – це предикат стану, може сполучатися із суб’єктною та об’єктною синтаксемою, тобто є двовалентним (Батько любить сина).

Схожа – це предикат якості, може сполучатися із суб’єктною та об’єктною синтаксемою, тобто є двовалентним (Дочка схожа на матір).

Відвіз – це акціонально-локативний предикат (зі значенням дії і локативності), може сполучатися із суб’єктною, об’єктною, локативною, інструментальною синтаксемою, тобто є шестивалентним (Батько відвіз вантаж дочці автобусом з Чернівців до Львова).

Багато – предикат кількості, може сполучатися із суб’єктною синтаксемою, одновалентний (Дітей багато).

Ходить – це предикат дії, може сполучатися із суб’єктною та об’єктною й локативною синтаксемою, тобто є тривалентним (Місяць ходить по небу півколом).

Подарував – це предикат дії, може сполучатися із суб’єктною, об’єктною й локативною синтаксемами, тобто є тривалентним (Письменник подарував учням книгу).

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. SWOT-аналіз у туризмі
4. SWOT-аналіз.
5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
6. V. Нюховий аналізатор
7. АВС (XYZ)-аналіз
8. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
9. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
10. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
11. Аналіз активів банку
12. Аналіз альтернативних рішень

Переглядів: 5814