Держава і право США в ХХ ст.

П Л А Н

1. Розвиток державно-монополістичного капіталізму. „Новий курс” президента Рузвельта.

2. Основні зміни в державному ладі США. Посилення виконавчої влади і виконавчого апарату.

3. Судова система США.

1.На чергових президентських виборах 1932 р. переміг лідер Демократичної партії Франклін Делано Рузвельт. Він запропонував комплекс заходів виходу з кризи, який мав назву „Нового курсу”. Фактично це була розгорнута програма антикризових заходів, спрямованих на державне регулювання американської економіки.

Реалізацію „Нового курсу” уряд Рузвельта розпочав зі створення в державному механізмі нових установ. Однією з перших стала Національна адміністрація відбудови промисловості (НІРА), яка покликана була вивести промисловість з кризи та вжити заходів щодо боротьби з безробіттям. На чолі НІРА була поставлена Рада, до складу якої входили промислові й фінансові магнати і науковці, її іронічно називали „мозковим трестом”.

Основними напрямками „Нового курсу” Рузвельта були:

1. Відбудова банківської фінансової системи. На основі прийнятого Конгресом надзвичайного закону, котрий надавав президентові широкі повноваження у фінансовій сфері, був встановлений державний контроль над золотом, що перебувало в обігу. Держава отримала можливість скоригувати золотий вміст долара, випускати долари, що взагалі не були забезпечені золотом. Обмін паперових грошей на золото був заборонений. Громадяни США, в яких було золота більш ніж на сто доларів, зобов'язані були здати його в банк. Золото не можна було вивозити за кордон. Міністерство фінансів мало право припинити на певний час банківські операції. Держава могла впливати на грошову активність банків за допомогою кредитів та субсидій, розмір яких досяг трьох мільярдів доларів.

2. Відбудова промисловості. У середині 1933 р. Конгрес прийняв Закон про відбудову промисловості. З метою знищення „руйнівної конкуренції” й досягнення миру в промисловості закон передбачав самообмеження різних галузей промисловості „Кодексами чесної конкуренції”. Спеціальна Національна адміністрація з питань оздоровлення промисловості за допомогою „Кодексів чесної конкуренції” проводила примусове картелювання. Промисловість США була поділена на групи, кожна з яких мала розробити свій „кодекс”, який визначав монопольні ціни, умови торговельного кредиту, мінімальну заробітну плату робітників та службовців, розмір квот продукції, що випускалася, ринки збуту тощо. „Кодекси” після їх схвалення й скріплення підписом президента набували для цієї групи підприємств силу закону.

3. Аграрна політика „Нового курсу” знайшла своє втілення в Законі про регулювання сільського господарства. Був створений спеціальний адміністративний орган, офіційною метою якого було регулювання цін на сільськогосподарську продукцію й доведення їх до рівня 1909-1914 років. Для збалансування ціни встановлювався відсоток скорочення засівних площ фермерами з виплатою компенсації за необроблені землі. Одночасно заохочувалося знищення частини вже отриманого врожаю, за що видавалася премія. Через федеральні банки фермерам була надана позика розміром у два мільярди доларів.

4. Боротьба з безробіттям. Безпосередня допомога безробітним набувала в ці часи різних форм: грошові субсидії, організація громадських робіт, введення системи соціального страхування від безробіття, пенсійне забезпечення. У 1934 р. була створена Федеральна адміністрація надзвичайної допомоги, яку в 1935році замінила Адміністрація розвитку громадських робіт. Безробітних направляли до трудових таборів. Вони будували шосе, автостради, мости, аеродроми тощо. У 1935 р. був прийнятий Закон про соціальне страхування, стабілізації економіки мав допомогти й закон Вагнера, або „Акт про трудові відносини”, прийнятий Конгресом у липні 1935 року. Закон Вагнера вперше в історії США офіційно визнавав права профспілок і передбачав законодавчі гарантії їх прав. Він перелічував права робітників, порушення яких входило в поняття „несправедливої трудової практики” підприємців. Заборонялося переслідувати робітників за створення профспілок і за участь у страйках. Підприємці мали укладати з профспілками колективні договори. Водночас закон Вагнера був спрямований на зменшення підстав для масових конфліктів. З цією метою створювався спеціальний орган - Національне управління з трудових відносин, яке повинно було розглядати скарги робітників на „несправедливу трудову практику” підприємців.

Заходи „Нового курсу” шляхом втручання держави в економічне життя врятували банки й монополії від краху, стабілізували економіку. У 1935 - 1936 рр. Верховний суд США, посилаючись на те, що законодавство, яке обмежує приватне підприємництво, „суперечить конституції США”, скасував закони „Нового курсу”, але надалі Верховний суд був змушений підтримувати в цілому систему урядового регулювання економіки, яка в подальшому стала однією з обов'язкових складових змісту економічної функції держави не тільки у США, а й у багатьох країнах світу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Форма державного правління.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.