Джерела цивільного права і процесу США

Джерела цивільного права. Поняття „цивільне право США” є досить умовним, оскільки, згідно з Конституцію, регулювання цивільно-правових відносин віднесено до компетенції окремих штатів, тому у країні немає єдиного цивільного законодавства. Основними джерелами цивільного та цивільно-процесуального права є Конституція, федеральні закони, конституції й закони штатів. Для судів усіх інстанцій обов'язковими вважаються рішення Верховного Суду США.

Відомо, що США більше, ніж Великобританія, сприйняли досвід країн континентальної правової сім'ї у сфері кодификації правових актів. За проектом Філда (з невеликими змінами) був прийнятий у 1872 р. Цивільний кодекс Каліфорнії. Але, навіть у штатах з частково кодифікованою системою права, кодекси не посіли авторитетного місця в системі джерел права, як це можна побачити у країнах континентальної правової сім'ї. У цивільному та сімейному праві більшості американських штатів діють не кодекси, а закони, котрі регулюють окремі правові інститути або норми загального права. Виняток становлять штат Луїзіана, де в 1870 р. було прийнято Цивільний кодекс, який продовжував традиції французького права, і штати Джорджія, Каліфорнія, Монтана, Північна й Південна Дакота, де цивільні кодекси регулюють лише вузьке коло питань цивільного та сімейного права.

Строкатість, роздробленість норм майнового права породжували конфліктні ситуації, призводячи до судових колізій. Наприкінці XIX ст. почали укладатися приватні кодифікації прецедентного права, які охоплювали основні інститути цивільного й торгівельного права, договори, представництва, довірчу власність. Ці кодифікації не набули нормативної сили, але суди зверталися до них при розгляді цивільно-правових казусів.

З кінця XIX ст. у зв'язку з потребами американського суспільства та, насамперед, підприємницьких кіл, особливо зацікавлених в однаковості правових норм по всій країні, у США починається рух за уніфікацію права у штатах. З цією метою в 1889 р. був створений спеціальний комітет, що розробив проекти деяких уніфікованих законів (із продажу товарів, торгівлі паперами тощо), пов'язаних головним чином з регулюванням торгівлі, і рекомендував їх до прийняття легіслатурами штатів. А в 1892 р. була створена Національна конференція уповноважених з уніфікації права штатів, котра підготувала близько 200 проектів законів, переважно з торгового права.

У самостійну галузь правового регулювання, здійснюваного здебільшого федеральними законами, перетворилося так зване антитрестівське законодавство, спрямоване на недопущення надмірної концентрації економічної могутності в руках окремих монополій на шкоду системі капіталістичної конкуренції. Першим федеральним актом, у цій галузі, став Закон Шермана 1890 р., доповнений у 1914 р., важливими для цієї галузі, Законом Клейтона і Законом про федеральну торгову комісію, якими заборонялися спроби монополізації інших сфер економічної діяльності.

Регулювання шлюбно-сімейних відносин історично належить до компетенції штатів. Відповідно, джерелами сімейного права є законодавства штатів, котрі дуже відрізняються між собою: в окремих штатах зберігають своє значення прецеденти загального права, причому не тільки американських, але й англійських судів.

Значні розбіжності в сімейному праві різних штатів сприяли постійному виникненню правових конфліктів, що й зумовило потребу в Одноманітному законі про шлюб та сім'ю. Такий закон був розроблений Національною конференцією уповноважених у 1970 р., але остаточне схвалення отримав лише в 11 штатах. Пріоритет законодавства штатів у галузі шлюбно-сімейних відносин над федеральним законодавством, продовжує зберігатись і до сьогодні.

Чисельне зростання федеральних законів, актів делегованого законодавства зумовили потребу в роботі з систематизації й ревізії федерального законодавства. У 1926 р. було складено федеральний Звід законів, який періодично оновлюється і раз на шість років перевидається. Він складається з 50-ти розділів, пов'язаних з певною сферою правового регулювання, конкретною галуззю або інститутом права. За своєю структурою цей Звід є неоднорідним: окремі його розділи являють собою зібрання близьких за змістом актів, виданих у різні часи й мало пов'язаних між собою, інші, навпаки, включають у себе кодекси законів з відповідної галузі і складені за певною схемою.

Робота щодо спроб уніфікації федерального законодавства, законодавства штатів значно посилилась у XX столітті. Про це свідчить прийняття в 1952 році Одноманітного торговельного кодексу, підготовленого Національною конференцією уповноважених з уніфікації законодавства штатів. Розробка уніфікованого законодавства штатів є одним із напрямків роботи Інституту американського права, заснованого в 1923 році.

За останні десятиліття здійснюються також спроби наблизити норми загального права окремих штатів. У багатотомному виданні „Оновлене викладення права”, підготованому Інститутом американського права, в систематизованому вигляді й у формі, що нагадує статті законів, викладені норми американського загального права з різних його галузей, і передусім з тих питань, які майже не регулюються законодавством: договірне право, представництво, цивільно-правові делікти, власність, страхування, квазідоговори, довірча власність. Кожному з цих питань присвячено від одного до чотирьох томів у першому виданні з 19 книг, яке з'явилося протягом 1932—1957 років. З 1952р. Інститутом розпочато видання „Другого оновленого викладення права”. Незважаючи на те, що воно є приватною систематизацією норм звичаєвого права й не має формальної юридичної сили закону, його авторитет є досить високим, що зумовлює їх використання не тільки при розгляді справ у суді, але й під час прийнятті судових рішень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Судові органи Сполучених штатів Америки	\|	Джерела цивільного процесу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.