Додержання межі кримінального переслідування.

Необхідно пам'ятати, що початок обрахування 3-місячного терміну видачі починається з дати перетину особою кордону України, тому від слідчого вимагається проведення досудового слідства на належному рівні та у найкоротші строки.

Тимчасова видача.

У разі отримання відмови іноземної держави у видачі правопорушника у зв'язку із відбуттям ним покарання на території запитуваної сторони, орган досудового слідства готує запит про тимчасову видачу правопорушника строком на 3 місяці для виконання з ним процесуальних дій та притягнення до кримінальної відповідальності. Такий запит готується в разі, якщо відстрочка у видачі може призвести до сплину строків давності або нанести шкоду розслідуванню злочину. При підготовці запиту необхідно керуватися ст.19 Європейської конвенції чи ст.64 Мінської конвенції.

Якщо слідчим органом у встановлений термін не будуть виконані всі заплановані слідчі дії, у тому числі і розгляд справи в суді, завчасно готується додаткове клопотання до іноземної держави про продовження строку тимчасової видачі до 6 місяців, а в подальшому, якщо є така необхідність, і до 9 місяців.

За кримінальними справами, що розслідуються українськими правоохоронними органами стосовно виданих в Україну осіб, необхідно обов'язково враховувати застереження компетентних органів іноземних держав щодо межі кримінального переслідування.

Крім того, прокурори, здійснюючи нагляд за досудовим слідством, не повинні допускати випадків притягнення виданої особи до кримінальної відповідальності за інший злочин, вчинений до її видачі, без згоди компетентного органу іноземної держави, отриманої у порядку, передбаченому міжнародним договором.

Відповідно до ст.14 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року діє Правило «аd hос», - видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися з метою виконання вироку чи постанови про утримання під вартою ні за яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке вона була видана, і її особиста свобода ні з яких інших причин не може обмежуватися, за винятком таких випадків:

а) якщо Сторона, яка її видала, на це згодна. Запит про згоду надсилається разом із документами, які додавалися до клопотання про видачу, та протоколом будь-якої заяви, зробленої виданою особою у зв'язку з відповідним правопорушенням. Згода дається, якщо правопорушення, у зв'язку з яким вона запитується, є таким, що тягне видачу відповідно до положень цієї Конвенції;

б) якщо ця особа, маючи можливість залишити територію Сторони, якій вона була видана, не зробила цього впродовж 45 днів після її остаточного звільнення або, залишивши цю територію, знову туди повернулася.

Аналогічні норми дотримання межі кримінального переслідування виданої особи містяться у Мінській конвенції.

Тобто, коли після видачі особи встановлюються нові епізоди злочинної діяльності, притягнення особи до кримінальної відповідальності за цей злочин можливе лише після додаткового отримання згоди держави, що її видала.

Крім цього, за наявності в особи не відбутого покарання за попереднім вироком суду і необхідності її засудження за сукупністю злочинів чи вироків на підставі ч.4 ст.70 та ст.71 КК України, на застосування цієї норми також необхідна згода держави, яка видала правопорушника. Відсутність такої згоди є підставою для визнання судового рішення незаконним.

За таких обставин виникає необхідність більш ретельного та виваженого підходу до запиту стосовно особи, що вчинила злочин та переховується в іншій державі. При підготовці таких запитів необхідно вказувати всі кваліфікуючі ознаки злочинів, враховуючи вимоги ст. 33 КК України щодо самостійної кваліфікації кожного з них.

У разі отримання відмови держави надати згоду про видачу особи хоча б за одним із інкримінованих злочинів, подальше кримінальне переслідування або приведення щодо неї вироку до виконання за цей злочин є неможливим.

Якщо ж кваліфікація правопорушення, у зв'язку з яким пред'являється обвинувачення, змінюється в ході розгляду справи, видана особа може переслідуватися або засуджуватися тільки тоді, коли кваліфікуючі ознаки нового складу правопорушення свідчать про те, що це правопорушення тягне за собою видачу.

Наприклад, клопотання про видачу особи для притягнення її до кримінальної відповідальності надіслано за вчинення ряду крадіжок з проникненням у житлове приміщення (ст.185 ч.З КК України). Особа була видана правоохоронними органами Російської Федерації за вчинення крадіжки, та була виключена кваліфікуюча ознака - повторність. За результатами розслідування кримінальної справи виданій особі було пред'явлено обвинувачення за ст.185 ч.4 - таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло та у великому розмірі.

Тобто, керуючись пунктом 3 ст.14 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, видана особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних злочинів без додаткового запиту про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки кваліфікуючі ознаки нового складу правопорушень свідчать про те, що вони тягнуть видачу.

Інформація про результати досудового слідства, направлення кримінальної справи до суду, судовий розгляд та завірені копії судових рішень невідкладно повинні надсилатися до прокуратури області для інформування через Генеральну прокуратуру України іноземної держави.

Екстрадиція осіб з України. Порядок підготовки інформації при затриманні іноземних громадян та осіб без громадянства, розшукуваних з метою екстрадиції

Пунктом 7.2. галузевого наказу №8гн від 26.12.05 на прокуратуру області покладається обов'язок інформувати міжнародно-правове управління Генеральної прокуратури України або Міністерство юстиції України (якщо особа розшукується за запитом суду) про затримання на території області розшукуваної за кордоном особи не пізніше 72 годин з моменту затримання.

З метою запобігання порушень закону та забезпечення своєчасного надходження від ініціатора розшуку клопотання про видачу особи, територіальний прокурор повинен в день затримання розшукуваної за кордоном особи інформувати факсом і поштою прокуратуру області.

Своєчасності направлення таких інформацій до прокуратури області повинна передувати налагоджена система взаємодії прокуратури і територіальних органів внутрішніх справ, а саме: органи внутрішніх справ, затримавши особу, протягом доби повинні інформувати про це ініціатора розшуку та територіальну прокуратуру, надавши протокол затримання правопорушника, складений відповідно до вимог ст.106 КПК України та отримані від ініціатора розшуку матеріали.

Перелік документів, необхідних для забезпечення тимчасового арешту затриманої особи до надходження запиту про видачу, повинен включати: клопотання компетентного органу іноземної держави про тимчасовий арешт затриманої особи, в якому повідомляється про намір надіслати запит про видачу правопорушника та про існування постанови про взяття під варту (чи будь-якого розпорядження, яке має таку ж силу), про вчинені особою правопорушення, їх юридична кваліфікація.

Крім того, до клопотання додаються: документи, що підтверджують розшук затриманої особи; рішення компетентного органу іноземної держави про запобіжний захід стосовно затриманої особи; постанова про притягнення особи які обвинуваченого; текст статті кримінального закону, за порушення якого вимагається видача; довідка про громадянство, копія форми № 1.

У разі, якщо звернення компетентного органу іноземної держави не містить зазначених даних, територіальний прокурор повинен невідкладно доручити органу дізнання їх отримати. Територіальний прокурор, отримавши зазначені матеріали, для з'ясування питання щодо екстрадиційності правопорушення, без зволікань встановлює кваліфікацію протиправних дій, за вчинення яких буде вимагатися видача затриманого правопорушника, а також перевіряє, чи не скінчилися строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за законодавством України.

Отримавши зазначені матеріали, територіальний прокурор відразу надсилає до прокуратури області разом з копіями документів інформацію про затримання особи, яка повинна містити такі дані: прізвище, ім'я, по батькові затриманої особи, дата та місце народження; дата та час затримання; орган, який здійснив затримання особи; за вчинення якого злочину та ким розшукується затримана особа; дата та час інформування компетентного органу іноземної держави про затримання розшукуваної ним особи; наявність звернення компетентного органу іноземної держави про тимчасовий арешт затриманої особи та копій документів, отриманих телефаксом чи у інший спосіб; дата обрання судом міри запобіжного заходу - взяття під варту; наявність у затриманої особи громадянства України чи статусу біженця; місце тримання затриманої особи.

У разі відсутності необхідних матеріалів для екстрадиції затриманого іноземного громадянина, останній повинен бути негайно звільнений з-під варти, про що в телефонному режимі, а потім поштою, інформується прокуратура області.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Повідомлення про результати розгляду запиту про видачу.	\|	Нагляд прокурора за додержанням органами дізнання вимог ст.106 КПК України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.