Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Додержання закону щодо прав осіб, взятих під варту, їх матеріально-побутового, медичного забезпечення та харчування.

Додержання вимог закону щодо ізоляції та роздільного тримання різних категорій взятих під варту осіб.

Додержання адміністрацією слідчого ізолятора вимог статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” щодо роздільного тримання різних категорій (12) взятих під варту осіб перевіряється як безпосередньо при обході камер і опитуванні осіб, які в них тримаються, так і шляхом ознайомлення з картками покамерного розміщення, що заводяться на кожного заарештованого і знаходяться у старших корпусних відділень. Усі картки складаються за номерами камер, у них зазначаються анкетні дані (ПІБ, рік народження, попередня судимість, статті КК України, дату винесення вироку тощо).

Необхідно також ознайомитися із списками щодо ізоляції взятих під варту осіб, які проходять за груповими справами (вони повинні триматись окремо один від одного відповідно до вказівок слідчих органів чи суду).

В одиночних камерах слідчого ізолятора особи, взяті під варту, можуть триматися у виключних випадках і лише з санкції прокурора. Необхідність тримання в одиночній камері повинна бути вмотивована. Як правило, у постанові зазначається що вказана особа вчинила особливо-тяжкий чи тяжкий злочин, перебуває на профілактичному обліку як схильна до втечі чи нападу на представників адміністрації, на даний час її поведінка є неадекватною, може заподіяти собі чи оточуючим тілесні ушкодження, тощо.

Слід також перевірити додержання закону щодо тримання у камерах разом з неповнолітніми дорослих осіб (стаття 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення”). У цьому випадку також необхідна санкція прокурора.

Порушення зазначеної норми Закону мають поширений характер. Наприклад, у Київському, Дніпропетровському, Донецькому та інших слідчих ізоляторах на час перевірки в одній камері тримались разом двоє осіб, взятих під варту та двоє засуджених, стосовно яких поставлено обвинувальні вироки, які набрали чинності. В іншій камері тримались 3 особи, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності та 4 особи, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності.

При обході камер і опитуванні осіб, які в них тримаються, прокурор з’ясовує, чи забезпечуються адміністрацією слідчого ізолятора встановлені статтями 9, 11, 12 Закону України “Про попереднє ув’язнення” права ув’язнених. Насамперед, це забезпечення їх індивідуальними спальними місцями і постільними речами, додержання встановлених законом санітарних норм житлової площі (не менше 2,5 кв. м на особу, а для вагітної жінки або жінки, яка має при собі дитину - 4,5 кв. м), придатність камер для тримання осіб, взятих під варту, надання прогулянок встановленої тривалості, дотримання норм і порядку матеріально-побутового, медичного забезпечення та харчування. Умови зберігання продуктів харчування у камерах, одержаних ув’язненими у торговельній мережі установи, посилках та передачах. Особливу увагу необхідно звернути на умови тримання неповнолітніх, вагітних жінок та жінок з дітьми, які, як правило, розміщаються у найбільш придатних, світлих і сухих камерах та роботу харчоблоку.

При затриманні осіб, а також при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, їм не завжди роз’яснюються підстави та мотиви затримання, про їх затримання своєчасно, або взагалі не повідомляються близькі родичі, а в окремих випадках і прокурор. Крім того, цим особам в друкованому вигляді не завжди роз’яснюються положення статей 28,29, 55,56,59, 62 та 63 Конституції України, інших законодавчих актів за переліком, встановленим ст.21 Закону України „Про попереднє ув’язнення”. Взятим під варту особам щоденна прогулянка надається тривалістю менше ніж одна година.

В порушення вимог ст. 11 Закону ув’язнені у Донецькому слідчому ізоляторі не забезпечуються встановленою нормою площі, в окремих камерах вона складала менше 2м кв. Крім того, в камерах не завжди є розпорядок дня для осіб, взятих під варту, з яким вони повинні бути ознайомлені. Не всі особи забезпечені постільною білизною. У камері, де трималось 5 неповнолітніх, у наявності лише по 1 простирадлу, в іншій камері у половини осіб відсутні ковдри, простирадла та подушки.

У медико-санітарній частині та її стаціонарі потрібно ознайомитись зі станом медичного обслуговування ув’язнених (наявність медпрепаратів для надання невідкладної медичної допомоги, ліків, що у встановленому порядку передані родичами ув’язнених, додержання строків їх придатності тощо) додержанням режиму та ізоляції ув’язнених.

Наприклад, у медчастині Київського СІЗО до камери, де трималось двоє психічно хворих осіб, визнаних неосудними, і які потребували підвищеного контролю та нагляду, незаконно було поміщено Д., який не страждав на психічні розлади, упродовж тривалого часу нагляд за зазначеними особами лікарем-психіатром взагалі не здійснювався. Внаслідок безконтрольності, один із ув’язнених - К. місяць тримався у камері медичної частини прикутим наручниками у день до столу, а в ночі - до ліжка та лише раз на добу звільнявся від них для відвідування туалету. Відламавши ніжку столу, він звільнився від наручників та заподіяв іншим особам які трималися у камері, тілесні ушкодження.

Адміністрацією слідчого ізолятора заходів щодо усунення порушень закону та забезпечення безпеки осіб, які разом тримались з К. в одній камері, вжито не було. Після цієї події ув’язненого К. знову було прикуто до ліжка двома наручниками, незважаючи на це, К. знову звільнився від наручників та вчинив умисне вбивство сокамерника ув’язненого О.

Про неналежне виконання працівниками слідчого ізолятора свідчить інший факт порушення закону, який також призвів до вчинення нового злочину. Незважаючи на описані вище події, у камері №83 через два тижні вчинено умисне вбивство ув’язненого – П, який як було пізніше встановлено у ході перевірки, виявляв ознаки психічно хворої людини, але його тримали у загальній камері разом з іншими особами.

Районним управлінням внутрішніх справ за фактами умисних вбивств у Київському слідчому ізоляторі порушено кримінальні справи. Крім того прокуратурою м. Києва порушено кримінальну справу за фактом службової недбалості службових осіб СІЗО, ряд працівників управління Держдепартаменту ум. Києві та Київській області притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ст. 12 Закону побачення з родичами або іншими особами адміністрація місць попереднього ув’язнення може надавати взятим під варту особам лише за їх заявами і з письмового дозволу слідчого або суду, у провадженні яких перебуває справа, як правило, один раз на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин. З моменту допуску захисника до участі у справі побачення з ним надаються без обмеження їх кількості та тривалості. Заяви щодо побачень зберігаються в особових справах осіб, взятих під варту. Ознайомившись з цими документами та книгою обліку, прокурор має змогу перевірити додержання вимог закону щодо надання побачень. Крім того, слід зазначити, що засудженим, залишеним у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування, а також засудженим, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, побачення надаються відповідно до статей 110, 138, 139, 151 КВК України, тобто зазначеним особам, за наявності підстав можуть надаватися як короткострокові так і тривалі побачення, до трьох діб. Слід зазначити, що засудженим до довічного позбавлення волі мають надаватись лише короткострокові побачення один раз на шість місяців.

Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, брати і сестри, діб, баба, онуки). При реєстрації шлюбу тривалі побачення надаються позачергово.

Засудженим до арешту, на підставі статті 51 КВК України, побачення з родичами та іншими особами забороняються.

Забезпечення виконання вимог закону щодо надання права на одержання передач або посилок, грошових переказів перевіряється за наявними документами про облік і огляд прийнятих передач (посилок).

При отриманні від заарештованих скарг на обмеження прав користування торгівельною мережею необхідно зробити перевірку у фінансовій частині слідчого ізолятора, де зберігаються грошові квитанції і заяви на придбання продуктів і предметів повсякденного вжитку, а також, за необхідності, перевірити правильність списання коштів з їх особових рахунків.

Оскільки перевірка питань матеріально-побутового, медичного забезпечення та харчування вимагає спеціальних знань, тому має проводитися за участю спеціалістів: фахівців територіальних органів Державного департаменту України з питань виконання покарань, а також органів у справах захисту споживачів, охорони здоров’я, санітарно-епідеміологічних служб, закладів громадського харчування, територіальних об’єднань хлібопекарської промисловості та інших.

Законність застосування дисциплінарних стягнень до осіб, взятих під варту.

При перевірці законності застосування заходів стягнення (стаття 15 Закону), прокурор повинен ознайомитись із звітними даними дисциплінарної практики, записами у книзі обліку дисциплінарних стягнень та заохочень, а також книзі реєстрації порушень режиму тримання осіб, взятих під варту, та засуджених, а також журналі реєстрації подій та злочинів, звернувши особливу увагу на підстави застосування уповноваженою особою слідчого ізолятора заходів дисциплінарного стягнення до правопорушників, поміщення їх до карцеру.

У черговій частині потрібно вивчити відповідні документи (постанови, рапорти посадових осіб, пояснення тощо), на підставі яких порушників режиму притягнуто до дисциплінарної відповідальності. При вивченні цих матеріалів та особових справ, звертається увага на об’єктивність, повноту і якість проведеної перевірки за кожним фактом порушення режиму, чи застосовано стягнення уповноваженою особою (дотримання строків їх накладення, повідомлення про це покараних, своєчасність приведення стягнень до виконання, відповідність стягнення характеру порушення, ступеню вини та особі порушника).

Поміщення винних осіб до карцеру здійснюється лише на підставі вмотивованої постанови начальника місця попереднього ув’язнення і на строк не більше 10 діб, а неповнолітніх – до п’яти діб. Поміщення до карцеру дозволяється лише за наявності висновку (довідки) медпрацівника, про стан здоров’я порушника та можливість його тримання у карцері і не повинно поєднуватися з погіршенням встановлених норм харчування. Особи, до яких застосований цей вид стягнення, переодягаються у спеціальний одяг, закріплений за карцером, мають право на щоденну одногодинну прогулянку.

Будь-яке стягнення може бути накладено у строк, що не перевищує десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв’язку з проступком проводиться перевірка, то з дня її завершення, але не пізніше як через шість місяців з дня вчинення проступку. Накладе стягнення виконується негайно але не пізніше одного місяця з дня його винесення.

Якщо поміщення до карцеру буде визнано необґрунтованим або порушник за станом здоров’я не може в ньому перебувати, чи приміщення карцеру за своїми умовами непридатне для тримання ув’язнених (холодне, сире тощо), прокурор виносить постанову про негайне звільнення ув’язненого з карцеру.

Вагітні жінки і жінки, які мають при собі дітей, поміщенню в карцер не підлягають (стаття 15 Закону України “Про попереднє ув’язнення”).


Читайте також:

  1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
  2. II.1 Програмне забезпечення
  3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  4. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  5. Адміністративна відповідальність осіб, винних в порушенні податкового законодавства
  6. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  7. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
  8. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
  9. Аналіз програмного забезпечення з управління проектами.
  10. Аналогія закону як форма усунення прогалин у законодавстві.
  11. Апаратне забезпечення USB
  12. Апаратне забезпечення мереж




Переглядів: 441

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Законність тримання осіб, взятих під варту у порядку запобіжного заходу. | Залучення до праці осіб, взятих під варту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.