Натовп та індивід

Невідповідність рівня індивідуалізації особистості та особистості призводить до виникнення почуття безсилля, розгубленості перед світом, реальністю, до межових, кризових ситуацій, наслідком чого може бути в гіршому випадку суїцид, в кращому - втеча індивіду в натовп. У натовпі індивід розчиняється, вій підносить його морально, додає йому сили, впевненості у собі. Г. Лебон у праці "Психологія мас" зазначав, що незалежно від того, які індивіди складають натовп, який би не був їхній інтелектуальний рівень чи стиль життя, одного лише перетворення їх натовп достатньо для того, щоб у них утворився рід колективної душі, який примушує їх діяти, думати, відчувати зовсім інакше, ніж думав би та поводив себе окремий індивід. Натовп діє відповідно до простих і крайніх відчуттів та потреб. Гіперсо-ціальність, що поєднуючись з фанатичною тверезістю та трудоголізмом або невротизацією, формує суїцидальну поведінку.

В період соціальних потрясінь виникає депривація - брак економічних та емоційних опор, загальноприйнятих, як базисні, основ людського досвіду (забезпеченість житлом, батьківська опіка, комунікація тощо). Саме через депривацію, як наголошує ВО. Довгополюк, дитина, підліток, молода особа не може задовольнити свої людські, індивідуальні, егоїстичні потреби (комунікації, душевної теплоти з боку сторони близьких, матеріального достатку тощо) втікає у девіантні соціальні угруповання.

Фактом сучасності є поширення різного роду неформальних об'єднань, рухів, молодіжних тусовок, фан-клубів, сект тощо. Поведінка їхніх членів не може бути передбачена - то вони поводять себе досить пристойно, то вибухають бунтом проти будь-чого, проявляють агресивність, деструктивність у вчинках. Результатом приєднання індивіда до такого натовпу є провокування життєво небезпечних ситуацій. Розпивання спиртних напоїв, вживання наркотичних засобів, невпорядковані сексуальні відносини тощо, не тільки загрожує фізичному здоров'ю чи життю індивіда, але й руйнує його як особистість, відбувається знелюднення, відчуження людини самої від себе, позбавляє її сенсу життя.

Те, що відбувалося у 60-х роках в Америці, а згодом перекинулося на Європу, називають молодіжним рухом протесту. Спочатку він мав переважно культурницький характер, політична його частина зводилась до різнорідних виступів проти війни США з комуністичним В'єтнамом. У другій половині 60-х років з'явилися перші живописні групи неохайних, із довгим волоссям хлопців та дівчат, тоді в побут увійшло слово "хіпі". Американці до цього поставилися як до крику моди, що швидко пройде, проте цей протест мав під собою серйозний ґрунт. Ця молодь виступала носієм контркуль-тури - протилежної до панівної. Вона піддавала сумнівам будь-які утверджені авторитети, моральність, оголосила "війну" табу, що особливо позначилося на статевих стосунках (недаремно цю революцію називають сексуальною). Відбулися ще такі заміни: естетична бездіяльність потіснила працю, серйозності була протиставлена інфантильність, приймалася спонтанність, розкутість перед відвертими бажаннями. Сюди ще можна додати "кайфування" під рок-музику та наркотичний транс.

Кожне покоління, починаючи від вищезгаданих років, можна відокремити за приналежністю до різних стилів у музиці, яку воно слухає, та наркотикам, які вживає. Визначальним моментом виникнення специфічних молодіжних рухів є соціальне середовище, культура, якій вони протиставляють свою культуру.

2. Людина, як елемент системи "Людина-життєве середовище"____________________ 69

У кінці 40-х - на початку 50-х років виникли рокери, які своє існування розуміють як відмову від обивательського середовища.

У 60-ті роки в Англії виникли скінхенди (бритоголові), або скіни. Бритоголові організовувалися у банди, передусім на окраїнах міст, які були охоплені безробіттям. Банди складали 14-18-літні, чиї батьки перебували на найнижчому щаблі соціальної драбини. У багатьох була низькооплачувана робота, інші її ніколи не мали, а деякі вже скотилися до повного люмпенства. В своїй політичній наївності вони вважають себе "єдиними борцями проти мерзоти світу і нічого іншого не бачать, як лише позбавити світ від мотлоху, взяти його під свою опіку". Скіни відомі численними побоїщами, погромами, злочинами проти представників некорінного населення, їхніми девізами є: "Німеччина для німців", "Росія для росіян", "Приїжджі емігранти забирають роботу у корінного населення країни", "Виженемо всіх приблуд".

Сучасниками бритоголових, хіпі стали попери - перше покоління яке протиставило культуру апатії, що протистояла "лівій" орієнтованості батьків, вчителів, їхнє гасло: "Ніяких проблем".

У 70-80-х роках виникло покоління панків - група підлітків, котрі в силу тих чи інших обставин опинилися на вулиці, діти брудних індустріальних кварталів. Пристойні міщани називали їх "простим соціальним лайном". Основне гасло панків - цей світ потрібно знищити. Вживали важкі наркотики (героїн).

Згодом панк-покоління замінила рейв-культура. До неї належали прихильники індонезійської музики, яка поширилася у Британії у 80-х роках (класичні британські мотиви поєднали з індонезійською "екзотикою"). Рейвери отримали назву хімічного покоління, вживали стимулятори - кокаїн, амфетаміни, екстезі.

Покоління "X" (іксери в Україні з'явилися в середині 90-х років) постСНІДівсь-ке покоління, яке пережило шок від усвідомлення, що ця хвороба невиліковна. Іксери відмовлялися від активної участі у суспільному житті. Популярними наркотиками 90-х років вважають амфетамін, екстезі та ЛСД. Розповсюдження цих препаратів зумовлено жадобою до нових відчуттів. До речі, і нині можна спостерігати, що певні рекламні кліпи, фільми, літературні та музичні твори апелюють до наркотичного досвіду споживача.

Теперішній світ відрізняється тим, що у "чистому" вигляді немає жодного попереднього покоління, кардинальні відмінності зникли. Можна сказати, що зараз серед української молоді побутує загальний поділ "розкутих" хлопців та дівчат на неформалів і гопів. У тюремному жаргоні є термін "гоп-стоп", що означає вуличне пограбування. Оскільки перші гопи саме цим і займалися, звідси й узято назву. Як їх упізнати? Передусім на голові у них обов'язково є їхня гордість - кашкет (часом із трьома смужками), важливим компонентом одягу є "олімпійка" (куртка від спортивного костюму), спортивні штани або ж чорні фарбовані джинси класичного покрою чи із брюками від "строгого" костюму. На ногах кросівки або ж (що трапляється частіше) мешти із довгим тупим або ж гострим (ще довшим) передом. До загального вигляду можна додати "барсетку", в котрій часто-густо немає грошей. Також у руках можуть бути вервечки, проте не для молитви, їх вони крутять пальцями. Майже завжди лузають велику кількість соняшникового насіння, розмовляють в основному про гроші (де взяти, хто має віддати), про зовнішній вигляд дівчат, які стоять (йдуть) поблизу, про вечірки (хто скільки випив і що після цього робив), дискотеки тощо. Слухають шансон, особливо популярний хіт Михайла Круга

70 2. Людина, як елемент системи "Людина-життєве середовище"

"Владімірский централ". Ще називають себе "пацанами". Цікаво те, що класифікація серед дівчат на гопів не відбувається, щоправда, існує тип - "пацанки". Відрізняються тим, що ретельно стежать за модою у сучасному світі, не зважають, чи личить їм той чи інший фасон, полюбляють читати (якщо читають) "Отдохні", "Лізу" та схожі журнали. Розмовляють про дискотеки, подарунки, одяг ("шмотки"), машини та водіїв, які їх підвозили.

Тінейджери (підлітки до 18 років), які виросли, проте не хочуть з цим миритися, одягаються як школярі американських фільмів.

Неформали, зазвичай, люди з оригінальним світоглядом, вони - певною мірою філософи. Руйнують будь-які стереотипи, також і про важку молодь. Неформалами стають ті молоді люди, яких не прийняли до загалу, бо в них є певні "дефекти". Наприклад, худорляві хлопці, стереотипи спрацьовують, що чоловік повинен бути сильним, м'язистим, аби міг захистити тих, хто біля нього та ін. Повні юнаки та юнки, ті, що носять окуляри - для них шкільні чи дитячі образи глибоко в'їлися. А серед людей собі подібних вони почуваються розкуто, серед своїх немає образ, більшість пережила те саме. Потім з'ясовується, що вони читають подібну літературу чи слухають ту саму музику - це ще більше їх гуртує. "Мирні" неформали люблять активний відпочинок, тому їх часто можна побачити у Карпатах, вони, як правило, подорожують автостопом. Узимку на голові у них кумедні шапочки із ріжками, всіх кольорів і всіляких конструкцій. Довжина волосся (як і дівчата, так і хлопці можуть його фарбувати) різна. Трапляються зачіски дреди (закручені пасма волосся), також нетипові стрижки з маленькими косичками. Більшість полюбляє одягати комбінезони, широкі штани з кишеньками, "нагромадження" футболок (наприклад, коротка футболка поверх довгої, а потім ще щось). Можуть носити власноручно рвані або вишиті джинси. На плечах або ж у руках сумки із довгою ручкою чи великий наплічник (де обов'язково є цікава книжка, журнал, носії музичної інформації) або ж декоративні (вишиті, в'язані, шиті) торбинки. Неформали воліють сидіти на газонах, бордюрах, часто із пляшкою пива. Полюбляють українське: музику, вишиті сорочки, літературу, пиво, мову (хоча трапляються винятки). Охоче мандрують, знайомляться. В одязі надають перевагу речам пошитим, в'язаним, а не купленим. Атрибутами неформалів можна назвати "фенічки" -браслети із бісеру або кольорових ниток чи шнурівок та "бєрци" ("гари", "шкари") -важкі високі черевики зі шнурівками. Поділ цей умовний. Адже не зовнішній аспект відіграє найважливішу роль, а внутрішній. Часом людина може бути у діловому костюмі (робота зобов'язує), а на словах - типовим неформалом. Через зовнішній вигляд створюється чимало хибних думок, що породжують стереотипи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціально-психологічні основи виникнення деструктивної поведінки	\|	Виховання відповідальної поведінки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.