Основи правильного харчування

Життєві процеси організму людини пов’язані з постійним поглинанням речовин з навколишнього середовища і виділенням кінцевих продуктів розпаду в це середовище. Сукупність цих двох процесів складає обмін речовин.

Обмін речовин складається з двох процесів: асиміляції, або анаболізму – пластичний обмін ( засвоєння речовин та синтезу специфічних для кожної тканини сполук), і дисиміляції, або катаболізму – енергетичний обмін(ферментативного розщеплення органічних речовин і виведення з організму продуктів розпаду).

Внаслідок процесів дисиміляції харчових речовин утворюються продукти розпаду та енергія, які забезпечують хід процесів асиміляції. Взаємозв’язок цих процесів забезпечує існування людського організму.

В основі обміну речовин лежить велика кількість хімічних реакцій, які відбуваються в певній послідовності і тісно пов’язані одна з одною. Ці реакції каталізуються ферментами і знаходяться під контролем нервової системи.

Обмін речовин можна умовно розділити на зовнішній обмін, який включає надходження харчових речовин в організм та видалення кінцевих продуктів розпаду, і внутрішній, який охоплює всі перетворення харчових речовин у клітинах організму.

Харчові речовини, які потрапили в організм, витрачаються на енергетичні та будівельні процеси, які протікають одночасно. При розпаді харчових речовин виділяється енергія, яка витрачається на синтез специфічних для даного організму сполук, на підтримку постійної температури тіла, проведення нервових імпульсів та ін.

Основним методом дослідження обміну речовин є метод визначення балансу речовин, які потрапили в організм та видалились зовні, а також їх енергетичної цінності. Баланс енергії визначається на основі даних про калорійність харчових речовин, які вживаються, а також кінцевих продуктів, котрі виводяться з організму.

Потреба людини в енергії визначається дослідним шляхом і виражається в калоріях. Кількість калорій, які надходять в організм з будь-якими продуктами, називається калорійністю їжі. Енергозабезпеченість їжі повинна відповідати енерговитратам організму, тобто енергетичні потреби людини повинні повністю перекриватися за рахунок енергетичної цінності харчових продуктів, які входять у раціон людини.

Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати якість основних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду. Харчові речовини, які люди отримують разом з їжею, можна умовно розділити на дві групи: ті, котрі необхідні їм у великих кількостях, або мікроелементи(вода, білки, жири, вуглеводи), та ті котрі необхідні в менших кількостях, або мікроелементи(вітаміни та мінеральні компоненти).

Білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. Це пластичний матеріал для формування клітин і міжклітинної речовини. Всі складові частини людського організму складаються з білків (м’язи, серце, мозок і навіть кістки містять значну кількість білків). Білки входять до складу гормонів, ферментів, антитіл, які забезпечують імунітет. Вони беруть участь в обміні вітамінів, мінеральних речовин, в доставці кров’ю кисню, жирів, вуглеводів, вітамінів, гормонів. Значення білків визначається не тільки різноманітністю їх функцій, але й незамінністю їх іншими речовинами. Якщо пари і вуглеводи тією чи іншою мірою взаємозамінні ,то білки будь-чим компенсувати неможливо. Тому білки вважаються найбільш цінними компонентами їжі.

Основними джерелами тваринного білка в харчуванні є морепродукти (мідії, кальмари, креветки) риба, нежирне м'ясо, мозок тварин, яйця, молоко і молочні продукти.

Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупи, зерна, горіхи.

Поєднання білків рослинного і тваринного походження підвищує цінність білкового харчування. Співвідношення рослинних і тваринних білків повинне бути 1:1.

Роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю й участю в процесах обміну. Жири забезпечують в середньому 33% добової енергоцінності раціону. З жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни А, D, Е, К і біологічно важливі фосфоліпіди (лецитин, холін). Жири забезпечують всмоктування з кишечнику мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. У вигляді сполук з білками жири входять до складу клітинних оболонок і ядер, беруть участь в регулюванні обміну речовин у клітинах.

Дефіцит жирів в їжі послаблює імунітет, нормальний ріст і розвиток організму.

Жири можуть бути тваринного і рослинного походження. Тваринні й рослинні жири мають різні фізичні властивості та склад. Тваринні жири – це тверді речовини, до складу яких входить значна кількість насичених жирних кислот. Рослинні жири, як правило, рідини, які містять ненасичені жирні кислоти. Джерелом рослинних жирів є олії (99,9%), горіхи (53-65%), вівсяна (6,9%) та гречана крупи (3,3%). Джерела тваринних жирів – жирна свинина (49%), ковбаси (20-40%), сметана (30%), сири (15-30%).

Найкращими жирами, які містять найбільшу кількість «потрібних» жирних кислот є кукурудзяна олія, кунжутна олія, соняшникова олія. З тваринних жирів - риба.

Вуглеводи є основною частиною харчового раціону. Фізіологічне значення вуглеводів визначається їх енергетичними властивостями. Вони – основне джерело енергії організму (становлять 50% енергоцінності добового раціону).

Частково вуглеводи дають початок жирам, органічним кислотам, білкам, використовуються в пластичних та інших процесах організму. Надмірне споживання вуглеводів – поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку низки захворювань. При раціональному харчуванні до 30% вуглеводів їжі здатні переходити в жири. У разі ж надмірної кількості вуглеводів цей відсоток вищий.

Основним джерелом вуглеводів у харчуванні людини є рослинна їжа (крупи, хліб, картопля, фрукти, овочі).

Важливе значення для організму людини мають вітаміни. Вони регулюють процеси обміну речовин, необхідні для формування ферментів, гормонів та ін. вітаміни беруть участь в окисних процесах, внаслідок яких у вуглеводів і жирів утворюються численні речовини, які використовуються організмом як енергетичний та пластичний матеріал. Вітаміни майже не синтезуються в організмі і повинні надходити з їжею. Відсутність вітамінів у раціоні протягом тривалого часу може спричинити різні захворювання. У нашому кліматичному поясі наприкінці зими та на початку весни найчастіше зустрічається дефіцит вітамінів А, С, В_1,В₂.

Функціональне призначення вітамінів та їх джерела мають такий вигляд.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Практична робота №7	\|	Vit А (вітамін зору)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.031 сек.