Основні елементи догляду за дітьми з захворюваннями органів дихання та принципи надання допомоги при невідкладних станах.

Нежить.Перед годуванням проводять туалет носа, очищуючи носові ходи за допомогою ватних джгутиків, змочених вазеліновим маслом. В окремих випадках слиз з дихальних шляхів і порожнини рота можна видалити за допомогою електровідсмоктувача. При потребі після очищення носових ходів закапують лікарські засоби.

Краплі в ніс вводять піпеткою. Маленькій дитині закапування здійснюють в лежачому положенні. Старшим дітям можна вводити краплі в ніс в сидячому положенні, при закиненій назад і нахиленій вбік голові. Переважно закапують 1-2 краплі. Піпетку в ніс вводити не можна.

Сухий кашель. Дають тепле пиття, наприклад молоко з гідрокарбонатом натрію (питна сода на кінчику ножа на склянку теплого молока), застосовують содові інгаляції, відволікаючі процедури (гірчичники, ніжні гірчичні ванни і ін.).

Вологий кашель. Для покращення виділення харкотиння застосовують поступальний дренаж: хворому надають вимушеного положення з опущеним головним кінцем (на животі при двобічному ураженні, на здоровому боці при ураженні з одного боку); дають настої трав, які мають муколітичні властивості (наприклад девясил, чебрець, підбіл, триколірна фіалка, алтей, термопсис). Старшим дітям пропонують харкотиння спльовувати у спеціальну пляшечку. Маленьким дітям при потребі харкотиння відсмоктують електровідсмоктувачем.

Болі в грудній клітці. Слід хворого заспокоїти і допомогти йому зайняти найзручніше положення (найчастіше на ураженому боці). Дихати хворий повинен поверхнево (цим зменшується тертя листків плеври). При сильних болях застосовують протикашлеві середники, анальгетики, відволікаючі процедури (гірчичники).

Постановка гірчичників. Придатний для ужитку гірчичник пахне гірчицею і не обсипається. В глибоку тарілку або лоток наливають теплу воду, змочують в ній гірчичник і прикладають до шкіри боком, покритим гірчицею, на 10-15 хв (у маленьких дітей 3-5 хв). Зверху кладуть рушник, а хворого накривають ковдрою. Слідкують щоб не було опіку. Після зняття гірчичників залишки гірчиці змивають і змазують шкіру вазеліновим маслом. Дітям раннього віку слід ставити гірчичники через шар марлі, щоб уникнути опіку. Після зняття гірчичників хворого добре закутують.

Інгаляції. В домашніх умовах можна зробити інгаляцію кількома способами. Найпростіший спосіб: на 1 л киплячої води додають одну столову ложку натрію гідрокарбонату, хворий дихає парою цієї води. З цією ж метою можна використати чайник. Після закипання його ставлять на найменший вогонь, на носик чайника одягають трубку зі згорнутого листка паперу і через неї дихають парою. Промисловість випускає парові інгалятори. Вода підігрівається з допомогою вбудованого електричного елемента. Пара виходить через сопло і попадає на скляний мундштук, який бере в рот хворий. Мундштуки кип’ятять після кожного використання. Якщо потрібно провести содову інгаляцію, то в мензурку, встановлену перед соплом, наливають 3% розчин натрію гідрокарбонату і потік пари засмоктує її через капіляр. В мензурку можна наливати і будь-який інший розчин. Процедура (від моменту закипання води) займає 10-15 хв, її призначають по 3-4 рази на день.

Оксигенотерапія. Інгаляції кисню здійснюються за допомогою кисневих палаток, масок або носових катетерів. Кисень може подаватися централізовано (з кисневої станції) або безпосередньо з балону, обладнаного редуктором (стиснений кисень вибухонебезпечний, тому слід строго дотримуватися правил користування кисневим балоном). Обов’язковою умовою проведення інгаляційної оксигенотерапії є зволоження кисневого струменю, що поступає в дихальні шляхи дитини. Для цього кисень попередньо пропускають через товщу води (напр. апарат Боброва).

Ларингоспазм. Сприснути обличчя холодною водою, поплескати по щоках, дати доступ свіжого повітря, застосувати місцеві відволікаючі процедури (ніжні теплі ванни, гірчичники на верхню частину грудної клітки та гортань).

Стенозуючий ларингіт.Дитину слід заспокоїти, забезпечити доступ свіжого повітря, дати тепле лужне пиття, провести місцеві відволікаючі процедури (ніжні ванни, гірчичники на верхню половину грудної клітки), інгаляції теплого вологого повітря. Показана негайна госпіталізація.

Приступ бронхіальної астми.Потрібно звільнити груди хворого від тісного одягу, надати йому положення напівсидячи, забезпечити максимальний доступ свіжого повітря або розпочати оксигенотерапію. Лікарські засоби вводяться ін’єкційним способом або у вигляді інгаляцій аерозолю (сальбутамол) (хворому потрібно пояснити правила користування інгалятором: обернути інгалятор догори дном і зняти з нього захисний ковпачок; балончик з аерозолем добре струсити; зробити глибокий видих; щільно захопити губами мундштук інгалятора; натиснути на дно інгалятора і одночасно зробити глибокий вдих: в цей момент видається доза аерозолю; затримати дихання на декілька секунд; вийняти мундштук з рота і зробити повільних видих).

Стороннє тіло дихальних шляхів.Дитину грудного віку обертають вниз головою, тримаючи за ноги; дитину старшого віку кладуть животом на зігнене коліно, низько опускають голову і легко постукують рукою по спині. При відсутності ефекту дитина госпіталізується у спеціалізоване відділення для проведення бронхоскопії.

Носова кровотеча. Для зупинки носової кровотечі притискають пальцем відповідне крило носа до носової перегородки на 3-5 хвилин. Хворому надають положення напівсидячи, щоб він не заковтував кров. На ділянку носа кладуть холодний компрес або міхур з льодом. При відсутності ефекту проводять передню тампонажу носа. Пінцетом в носові ходи на максимальну глибину вводять смужки вузького стерильного бинта, змочені 3% розчином перекису водню. Тампонують всю порожнину носа. Тампони можна залишати в порожнині носа на 24 год.

Легенева кровотеча. При появі домішок крові в харкотинні (кровохаркання) дитину слід заспокоїти, звільнити від тісного одягу, забезпечити притік свіжого повітря. Виділення значної кількості крові з дихальних шляхів свідчить про легеневу кровотечу. Хворого потрібно посадити, заборонити рухатися, розмовляти, напружуватися. До грудної клітки прикладають міхур з льодом, на кінцівки накладаються джгути. Потрібна негайна госпіталізація. Навіть після того, коли кровотеча зупиниться, хворий повинен дотримуватися суворого ліжкового режиму і займати положення напівсидячи. Годувати такого хворого слід невеликими порціями напіврідкої холодної їжі, багатої на вітаміни. Рекомендується холодне пиття. Категорично забороняється ставити гірчичники і банки.

Зупинка дихання. Проводиться штучна вентиляція легень (ШВЛ). Дитину кладуть на спину з закиненою назад головою, звільняють грудну клітку від тісного одягу. Вміст порожнини рота та ротоглотки (блювотні маси, слиз) забирають пальцем, серветкою або за допомогою електровідсмоктувача. Одну руку підкладають під шию, другу кладуть на чоло і проводять ШВЛ способом “з рота в рот” або “з рота в ніс”. При ШВЛ першим способом роблять глибокий вдих, рот щільно притискають до рота дитини (через хустинку або марлю), ніс затискають І і ІІ пальцями і вдувають повітря. При другому способі повітря вдувають через носові ходи. Частота ШВЛ повинна становити не менше 40 вдувань на хвилину у новонароджених і 20 – у дітей старшого віку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Синдром дихальної недостатності.	\|	Схема протоколу обстеження дихальної системи дитини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.