Явище інтерференції полягає у перерозподілі світлового потоку у просторі при накладанні когерентних хвиль. Когерентними називаються хвилі, які мають однакову частоту і сталу у часі різницю фаз.
Розглянемо накладання хвиль від двох точкових джерел S 1та S2, які випромінюють монохроматичне світло однакової частоти (рис.2.1).
Зафіксуємо у просторі довільну точку спостереження – т.Р. Для того щоб потрапити у т.Р
Рисунок 1.1
світло від джерела S 1 проходить шлях l1, а від джерела S2 - шлях l2. Величина:
(1.1)
називається різницею ходу променів, а величина
(1.2)
називається оптичною різницею ходу, де n - абсолютний показник заломлення середовища, в якому розповсюджується світло.
Якщо на оптичній різниці ходу Δ вміститься ціла кількість довжин хвиль, тобто якщо буде виконуватись умова
, (1.3)
де , то в довільну точку спостереження - Р. хвилі від джерел S 1 та S2 прийдуть в одній фазі і при накладанні посилять одна одну, так що в точці Р. виникне максимум інтенсивності світла. Тому умова (1.3) називається умовою інтерференційного максимуму.
Якщо на оптичній різниці ходу Δ вміститься напівціла кількість довжин хвиль, тобто якщо буде виконуватись умова
, (1.4)
де , то в довільну точку спостереження - Р. хвилі від джерел S 1 та S 2 прийдуть у протилежних фазах і при накладанні послаблять одна одну, так що в точці Р. виникне мінімум інтенсивності світла. Тому умова (1.4) називається умовою інтерференційного мінімуму.