Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тема 8. Особливості обліку господарських процесів

Підприємство в процесі своєї діяльності вступає в різного роду економічні взаємовідносини. Таким відносинами є: відносини з постачальниками та підрядниками при закупівлі товарно-матеріальних цінностей; відносини з покупцями та замовниками при реалізації товарів, робіт, послуг підприємства; відносини із працівниками щодо розрахунків по оплаті праці; відносини із кредитно-фінансовими установами в питаннях кредитування; відносини із бюджетом по сплаті податків та проведення платежів до позабюджетних фондів соціального спрямування.

Весь кругообіг господарських засобів можна розділити на три стадії:

1) постачання;

2) виробництва;

3) реалізації.

Процес постачання є першочерговою умовою забезпечення виконання плану виробництва на підприємстві і пов’язаний із необхідністю забезпечення його предметами праці (сировиною, матеріалами, паливом та ін.) у відповідності з укладанням щодо цього договорів.

Суть процесу постачання полягає в тому, що частину наявних грошових коштів підприємство спрямовує на закупівлю товарно-матеріальних цінностей. Таким чином забезпечується перша стадія кругообігу господарських засобів, під час якої господарські засоби переходять із засобів сфери обігу до засобів сфери виробництва.

Треба зауважити, що фактична собівартість придбаних предметів праці складається з їх купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат. До транспортно-заготівельних витрат належать витрати на заготівлю, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування їх до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню вантажу та інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

Господарські операції по придбанню предметів праці обліковуються на рахунках бухгалтерського обліку виробничих запасів таких як «Матеріли», «Паливо», «Запасні частини», «Будівельні матеріали» та ін. На дебеті цих рахунків відображають усі витрати, пов’язані з їх придбанням, тобто купівельну вартість і транспортно-заготівельні витрати, що дає змогу визначити їх фактичну собівартість. Інформацію про кількість і вартість окремих видів виробничих запасів одержують за даними аналітичних рахунків, які відкривають до відповідних синтетичних рахунків матеріальних цінностей.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані матеріальні цінності та іншими організаціями за надані послуги (транспортними, посередницькими тощо) здійснюють на пасивному рахунку «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».

Процес виробництва займає центральне місце в схемі кругообігу господарських засобів. Під цим процесом розуміють сукупність господарських операцій, які пов’язані з виготовленням продукції (виконанням робіт, послуг). Здійснення процесу виробництва можливе лише за умов поєднання засобів праці з предметами праці та при активній ролі у цьому процесі робочої сили. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виготовлення продукції: вартість витрачених матеріалів; нарахованої заробітної плати робітникам; амортизацію зайнятих у виробництві основних засобів та ін. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов’язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Усі ці витрати в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).

Облік витрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг ведеться на рахунку 23 «Виробництво», по дебету якого збираються витрати, пов’язані з виробництвом, а по кредиту – оприбуткування готової продукції на склад підприємства. Інформацію про витрати на виробництво продукції одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунку 23 «Виробництво». Протягом звітного місяця на дебеті цього рахунку відображаються тільки прямі витрати на виробництво продукції, робіт, послуг (матеріали, паливо, напівфабрикати, заробітна плата робітників, що зайняті виробництвом тощо).

Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню обліковуються на окремому рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Наприкінці звітного місяця відображені на дебеті цього рахунку загальновиробничі витрати повністю (без залишку) списуються з кредиту цього рахунку на дебет рахунку 23 «Виробництво» і розподіляються між видами продукції пропорційно базису, передбаченому галузевою інструкцією (пропорційно основній заробітній платі, матеріальним витратам тощо).

Отже, на дебеті рахунку 23 «Виробництво» та його аналітичних рахунків відображаються як прямі, так і непрямі витрати, що складають фактичну собівартість готової продукції.

Фактична собівартість випущеної з виробництва готової продукції визначається наступним чином: витрати у незавершене виробництво на початок місяця (дебетове сальдо рахунку 23 «Виробництво») + витрати за місяць (оборот по дебету рахунку 23 «Виробництво») – витрати у незавершене виробництво на кінець місяця.

Під процесом реалізації розуміють сукупність операцій по продажу готової продукції покупцям (споживачам).

Реалізацією завершується кругообіг засобів, чим забезпечується можливість відтворення виробничих запасів і самого процесу виробництва, здійснення розрахунків підприємства за своїми зобов’язаннями, а також визначається фінансовий результат від реалізації продукції.

Для обліку процесу реалізації та розрахунків з покупцями та замовниками використовують такі рахунки: 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», 64 «Розрахунки по податках і платежах», 70 «Доходи від реалізації», 79 «Фінансові результати», 90 «Собівартість реалізації», 93 «Витрати на збут».

Фінансовий результат від реалізації продукції визначено як різницю між сумою доходу від реалізації продукції, списану на кредит рахунку 79 «Фінансові результати» і сумами, відображеними на дебеті цього рахунку: собівартість реалізованої продукції та витратами на збут.


Читайте також:

  1. CMM. Групи ключових процесів
  2. CMM: зрілість організацій і процесів
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Укладання господарських договорів способом оферти та її акцепту
  5. IV. ДІЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ
  6. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
  7. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  8. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  9. VIIІ. Особливості написання та оформлення звіту про проходження виробничої практики
  10. VІ. Особливості написання та оформлення магістерської дипломної роботи
  11. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
  12. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США




Переглядів: 428

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 7. Елементи методу бухгалтерського обліку та їх характеристика | Тема 9. Регістри і форми бухгалтерського обліку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.