Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Підготовка й проведення

При підготовці й проведенні виховного заходу необхідно орієнтуватися на таку систему дій:

• визначити тему, сформулювати мету;

• скласти план (сценарій);

• підібрати відповідний матеріал, наочне приладдя, музичне оформлення й т. ін. з теми;

• дати завдання учням для попередньої підготовки (якщо це передбачено планом);

• визначити ступінь доцільності участі у виховній годині інших педагогів або батьків.

Поради щодо проведення години спілкування:

• від предметної інформації – до оцінки інформації;

• від загальних оцінок – до розгорнутих суджень;

• увага до виступів учнів;

• акцент на важливих моментах;

• міркування разом з дітьми;

• спільний пошук шляхів вирішення проблеми;

• урахування психологічних особливостей сприйняття матеріалу учнями (слабка увага – зміна діяльності: музична пауза / фізкультхвилинка / гостре запитання);

• участь дітей у складанні плану виховних годин (чверть/півріччя/ рік); вибір із декількох запропонованих.

Аналіз години спілкування

Він потрібний вихователеві для визначення завдань індивідуальної роботи з вихованцями, виділення стратегічних напрямів роботи з класом.

Виділяють дві сторони аналізу.

Перша – це спільний аналіз учителя з вихованцями (рефлексія). Завдання вчителя полягає в тому, щоб допомогти учням зіставити намічене й результат; причому важлива не констатація, а аналіз діяльності, оцінка внеску кожного; виділення позитивних моментів в організації спільної діяльності.

Інша сторона – це педагогічний аналіз. Схематично він виглядає так:

• Чому? Навіщо? – Потреби, особливості, інтереси.

• Що? –Ціль.

• Як? – Методи, форми роботи. Активність, захопленість, інтерес, емоційний стан учнів. Удачі, труднощі.

• І що ми з цього маємо? – Результат, продовження роботи.

25.

Поняття про методику колективного творчого виховання.

Демократизація й гуманізація суспільства зумовили відповідні зміни в методиці виховної роботи. У ній починає домінувати акцент на взаємодію дорослих і дітей, які, об'єднуючись задля загальної мети, формують стосунки між собою на принципах співробітництва й співтворчості. Вихователь орієнтується на позитивні якості учня, вірить у його творчі сили, намагаючись активізувати й розвинути їх. Цьому сприяють творчий підхід до школярів, гнучкість форм впливу на них, урізноманітнення змісту діяльності дитячого колективу.

Методика КТВ залучає до діяльності кожного учасника колективу, орієнтуючись на спільне вироблення дітьми і дорослими мети колективу, використовуючи одночасно різноманітні види виховного впливу, вирішує виховні завдання непомітно для вихованців.

Перехід до системи колективного творчого виховання відбувається за одним із напрямів — «технологічним» чи «ідеологічним». Прибічники “технологічного” підходу обмежуються засвоєнням основних форм методики. Практика свідчить, що зміни технології виховного процесу підвищують інтерес учнів до спільної діяльності, розвивають їх активність. Але здебільшого це не сприяє формуванню нового ставлення до життя, яке є результатом змін не лише способів діяльності, а й характеру міжособистісних стосунків у колективі. Прибічники “ідеологічного» підходу впевнені, що достатньо захопити учнів і педагогів ідеєю спільної творчої праці, змінити характер міжособистісних стосунків у колективі, і вони самі визначать оптимальну для себе технологію діяльності. Така недооцінка технологічних аспектів системи нерідко призводить до провалів хороших задумів, безуспішної трати сил, згасання зацікавленості справою.

Найраціональнішим є поєднання обох підходів. Оскільки методика КТВ передбачає спосіб організації життя дитячого колективу, за якою діти й дорослі, будучи захопленими спільною справою, турбуються про поліпшення клімату в колективі, самопочуття, настрою один одного, вони спільно планують, організують та аналізують свою діяльність, накопичуючи, осмислюючи пропозиції, ідеї, розвиваючи власні погляди, почуття дружби, поваги, взаєморозуміння й турботи.

26. Вимоги до оформлення сценарію виховного заходу

1. Титульна сторінка:

- тема або назва виховного заходу;

- дані про автора;

- дата та місце укладання сценарію.

2. Мета (навчально-розважальна, розважальна, виховна, пізнавальна тощо). 3. Унаочнення, обладнання, декорації, костюми.

4. Дійові особи з характеристикою кожного для відповідного добору учасників.

5. Хід сценарію з детальним описом дій кожного учасника; посилками на авторів за умови використання віршів тощо; вказівками щодо музичного оформлення та зміни декорацій на певний момент виховного заходу.

6. Список використаної літератури.

8. Додаток (тексти віршів, пісень; інструктажі змагань, ігор, конкурсів тощо).

Методичні рекомендації

до письмового оформлення сценарію виховного заходу

Текст сценарію має бути викладений без помилок. Вимоги до

комп’ютерного набору: шрифт – TimesNewRoman, розмір шрифту –

14, інтервал – 1,5.

Текст, у якому йде мова про дії ведучих та учасників заходу, подається

посередині рядка й виділяється курсивом (наприклад: Звучить лірична мелодія),

крапка не ставиться. Зліва жирним шрифтом вказують дійових осіб (наприклад:

Ведуча:), справа – текст їхніх слів. Текст сценарію має бути викладений за

таким алгоритмом:

1. Вказати форму проведення виховного заходу та його тему (наприклад:

Новорічне свято „Найдорожчий скарб”).

2. Вказати адресність, тобто – для учнів якої категорії призначена справа

(наприклад: Для учнів І курсу).

3. Вказати мету проведення: навчальну чи пізнавальну, розвиваючу, виховну .

4. Вказати наочне оформлення, його зміст, кількість (наприклад: плакат

„Книга – джерело знань”, аркуші паперу (3 шт.), журнал „Однокласник ” (3

примірники), портрети художників: вказати прізвища й ініціали, надувні

кульки (15 штук), букети квітів, вишиті рушники тощо).

5. Музичне оформлення передбачає перелік музичних творів та зазначення їх

авторів (наприклад: „Вальс квітів” П.І.Чайковського, „Пісня про рушник”:

музика Г.Майбороди, слова А.Малишка).

6. Обладнання включає усі технічні та інші засоби, необхідні для проведення

виховного заходу (магнітофон, акустична система, мікрофон, телевізор,

проектор, декорації, стелаж для виставки, мольберти, трибуна, музичні

інструменти, вази для квітів тощо).

7. Окремо вказують різного роду реквізит та аксесуари для проведення ігор і

конкурсів: склянки, ложки, мотузки, маски, пов’язки для очей, дрібні предмети,

таці, нитки, клаптики тканини, пластмасові пляшки тощо; спортивний інвентар:

м’ячі, кеглі, обручі, гімнастичні палки тощо.

8. Сценарій ходу виховного заходу (свята, ігрової програми, турніру, усного

журналу, години спілкування тощо) викладається детально в такій

послідовності: вступ (визначається актуальність теми, мотивується діяльність),

основна частина (її зміст спрямований на реалізацію визначених педагогічних

завдань, передбачає залучення учнів до різних видів діяльності), заключна

частина (підведення підсумків, допомагає з’ясувати рівень розуміння й

усвідомлення основних ідей справи). У ході сценарію слід виділити всі види

роботи (розповідь, інтерв’ю, демонстрація, перегляд фрагментів фільму, гра,

бесіда, прослуховування музичних творів) й детально їх описати. Якщо

виконується пісня, вірш чи прозовий твір – слід подати їх повний текст. Якщо

проводиться гра, потрібно вказати завдання її учасникам, правила та умови

проведення. Якщо письмове оформлення є детальним, то на початку викладу

посередині робиться запис: „Хід свята (ігрової програми тощо)”, якщо

подається розгорнутий план проведення виховної справи (наприклад, не можна

наперед передбачити, які потрібно буде вводити коментарі в ході

інтелектуальної гри, екскурсії чи вікторини), то слід записати: „План проведення інтелектуальної гри”. Не детальний план проведення будь-якої

справи педагогом записується за умови, якщо він вільно володіє матеріалом і

немає потреби у детальному викладі. Подаючи досвід виховної роботи, слід

подавати розгорнуті сценарії всіх виховних справ.

9. На титульній сторінці обов’язково потрібно вказати форму проведення

виховного заходу, його тему, прізвище, ім’я та по батькові автора, його посаду

та місце роботи, район.

10. Якщо сценарій є авторською, оригінальною розробкою (у ній немає чужих

текстів), то на титульному аркуші вказують: „Автор сценарію: прізвище, ім’я,

по батькові”, списку літератури не подають. Якщо сценарій має компілятивний

(з різних готових матеріалів компонувався необхідний) або комбінований (є

доробки автора та використаний матеріал інших авторів) характер, слід писати

„Сценарій підготував (підготувала): прізвище, ім’я, по батькові ”. Якщо над

сценарієм працювала творча група, то слід назвати прізвища, імена та по

батькові всіх авторів. За умови використання компілятивного та комбінованого

методів роботи над сценарієм, після викладу його змісту обов’язково потрібно

подати перелік використаної літератури, щоб уникнути плагіату. Описуючи

перелік використаної літератури, необхідно вказати сторінки, матеріал з яких є

складовою сценарію. Наприклад: Батицький М.В. Музична мозаїка: Музично-

дидактичні ігри. – К.: Музична Україна, 1990. – С. 45

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Година спілкування морального спрямування	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.